Дата документу 14.11.2025 Справа № 333/3743/25
Єдиний унікальний №333/3743/25 Головуючий у 1-й інстанції: Варнавська Л.О. Провадження № 22-ц/807/1902/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кухаря С.В., Полякова О.З.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (нова назва Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -
У травні 2025 року Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (нова назва Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії, на об'єкті, що розташований за адресою квартира АДРЕСА_1 на підставі договору про користування електричною енергією №50305101 від 27 липня 2012 року, в подальшому на підставі приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №3048 від 21 грудня 2021 року, особовий рахунок не переоформлювався. Спадкоємцем вказаної квартири, яка прийняли спадщину є ОСОБА_1 , яка зареєстрована за вказаною адресою.
13 листопада 2017 року при здійсненні рейдовою бригадою перевірки дотримання споживачами ПРРЕЕ, було виявлено порушення споживачем п.2.3.4 ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку та комунікацією її з побутовою електричною установкою при вимкнених після облікових запобіжниках точкам F та N. Точки самовільного підключення по F та N знаходяться на ділянці ввідного кабелю, у стін квартири, приховано оздоблювальними матеріалами, до ввідних клем засобу обліку.
Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення № 00141932 від 13 листопада 2017 року. Акт про порушення Правил користування електричною енергією складався у присутності споживача ОСОБА_2 , яка з актом ознайомилася та в поясненнях зазначила, що про порушення нічого не знали. Згідно пункту 3 Акту, тип засобу вимірювальної технічки за допомогою якого виявлене порушення - штангель циркуль, інвентарний номер - 125042805799, дата повірки - 12 липня 2017 року. Другий примірник акту про порушення залишено особисто споживачу.
Згідно п.3.3 Методики, визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН і прийнято рішення про визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок вчинення порушення відповідачем у сумі 57852,92 грн, що оформлено протоколом №705 від 14 грудня 2017 року.
14 грудня 2017 року ОСОБА_2 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» була подана заява про надання дозволу на реструктуризацію заборгованості за необліковану електричну енергію, нараховану на підставі Акту про порушення ПКЕЕН №00141932 від 13 листопада 2007 року. Від відповідача надійшла оплата в сумі 27 320 грн за період з 12 січня 2018 року по 27 червня 2021 року, заборгованість складає 30 532,92 грн.
У зв'язку прийнятими органами законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням короновірусної хвороби (COVID) та запровадження воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні, відповідно до пункту 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 786, 1283 підлягають застосуванню
На підставі вищевикладеного, ПАТ «Запоріжжяобленерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на корить ПАТ «Запоріжжяобленерго» 30 532, 92 грн вартості необлікованої електричної енергії, а також судовий збір.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 рокута ухвалити нове рішення про задоволення позову та стягнення судових витрат у вигляді сплати судового збору.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки доказам, наданих позивачем, що ОСОБА_1 зареєстрована у кв. АДРЕСА_1 з 05 січня 1999 року, отже, вона має такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї. Згідно програмного комплексу АТ «Запоріжжяобленерго» Energy&Suite споживання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 20 грудня 2021 року не припинялось. Крім того, ОСОБА_1 , приєдналась до публічного договору з надання послуг з розподілу електричної енергії №50305101 від 29 квітня 2025 року, на підставі права користування вищезазначеним приміщенням, про що свідчить штамп про місце реєстрації останньої, підписано заяву-приєднання та паспорт точки розподілу, а отже вона входить до кола осіб, які солідарно несуть відповідальність за виявлене порушення та є особою, на яку покладається сплата заборгованості за вчинене порушення. Відповідно ОСОБА_1 є належним відповідачем по справі, оскільки є спожиачем послуг на підставі права користування житловим приміщенням, що підтверджується місцем реєстрації відповідно до проставленого штемпеля у паспорті. Отже, відповідно до Закону на неї покладається обов'язок зі сплати вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції вірно встановив обставини справу, надав належну оцінку доказам у справі, врахував законодавчо передбачений обов'язок відповідача по утриманню дитини, яка продовжує навчання, тому рішення суду є законним і обгрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішенні суду першої інстанції без змін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн (3 028, 00 грн Х 30 = 90 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 30 532,92 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність наданими позивачем доказами викладених у позові підстав для стягнення вартості необлікованої електричної енергії з ОСОБА_1 . Відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення 13.11.2017 року несе саме споживач електричної енергії, яким в квартирі АДРЕСА_1 була саме ОСОБА_2 .. АТ «Запоріжжяобленерго» пред'явило позов до ОСОБА_1 як до особи, яка фактично мешкала в квартирі АДРЕСА_1 , не посилаючись при цьому на будь-які докази того, що ОСОБА_1 станом на 13 листопада 2017 року була споживачем електричної енергії за вказаною адресою, та щодо причетності відповідача до виявленого порушення ПРРЕЕ.
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлено, що АТ «Запоріжжяобленерго» надає послуги з розподілу електричної енергії, на об'єкт, розташований за адресою, а саме: квартира АДРЕСА_1 на підставі Договору №50305101 від 27.07.2012 року, та відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Особистий рахунок не переоформлювався (а.с.13-14).
Відповідно до відповіді №1342402 від 02.05.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дата реєстрації 05.01.1999 року (а.с.25).
13 листопада 2017 року працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» складено Акт про порушення №00141932, за участі особи споживача - ОСОБА_2 , згідно з яким, перевіркою квартири АДРЕСА_1 , о/р № НОМЕР_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі іншого власника мережі з порушенням схеми обліку та комутацією її з побутовою електричною установкою при вимкнених після облікових запобіжниках по точкам F та N. Точки самовільного підключення по F та N знаходяться на ділянці ввідного кабелю, у стіні квартири, приховано оздоблювальними матеріалами, до ввідним клем засобу обліку.
Контролер без застосування спеціальних технічних засобів не мав можливості виявити порушення.
Акт про порушення Правил користування електричною енергією складався у присутності споживача ОСОБА_2 , яка з актом ознайомилася та в поясненнях зазначила, що про порушення нічого не знала.
Акт про порушення Правил користування електричною енергією підписаний чотирма працівниками ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ОСОБА_2 ..
Згідно пункту 3 Акту, тип засобу вимірювальної технічки за допомогою якого виявлене порушення - штангель циркуль, інвентарний номер - 125042805799, дата повірки - 12 липня 2017 року.
В акті про порушення відображені результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта, де значиться ділянка схеми самовільного підключення. В схемі електропостачання споживача зазначено місце точки підключення, порушення продемонстровано споживачеві.
В акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 14.12.2017 року за адресою: м. Запоріжжя, вул.Волгоградська, буд. 25, каб.105 з 10-00 до 12-00 год. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі їх неявки цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої ним особи.
Другий примірник акту про порушення залишено особисто споживачу (а.с.12).
Відповідно до п.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, н облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, ця Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з пунктом 6 пункту 2.1 Методики, зазначена Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою з урахуванням вимог ПКЕЕ, зокрема, у разі підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Згідно п. 3.3 Методики, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; за кількістю днів.
14 грудня 2017 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» складено протокол №705 засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ з розгляду акту про порушення №00141932 від 13 листопада 2017 року, та за результатами розгляду комісія прийняла рішення провести нарахування згідно з Методикою N 562, ПРРЕЕ. Так, на підставі пунктів п.5.3 ПКЕЕН та п.3.1.5, п.3.3 а) Методики за три роки. Затвердити розрахунок на суму 57 852,92 грн та обсяг 43 410 квт/год. Споживачу запропоновано укласти графік погашення з наданням відповідних документів.
Засідання комісії проводилось у присутності ОСОБА_2 , яка зокрема підписала даний протокол, а також зазначила, що копію даного протоколу та квитанцію отримала (а.с.83).
Згідно з п.3.3 Методики, визначено обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН і прийнято рішення про визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок вчинення порушення відповідачем у сумі 57 852, 92 грн, що оформлено протоколом №705 від 14.12.2017 року.
14.12.2017 року ОСОБА_2 до ПАТ «Запоріжжяобленерго» була подана заява про надання дозволу на реструктуризацію заборгованості за не обліковану електричну енергію, нараховану на підставі Акту про порушення ПКЕЕН №00141932 від 13.11.2007 року (а.с.15).
Згідно даних ПАТ «Запоріжжяобленерго» в рахунок погашення вищезазначеної вартості не облікованої електричної енергії, на рахунок позивача надійшла за період з 12.01.2018 по 25.10.2021 роки оплата на загальну суму 27 320 грн (а.с.2,19-21).
Борг за спожиту електричну енергію на дату звернення позивача з позовною заявою складає 30 532, 92 грн (а.с.3).
Відносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР "Про електроенергетику", чинного на час виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 1 липня 2019 року), Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357 (далі - Правила), чинними на час виникнення спірних правовідносин (втратили чинність 26 червня 2018 року), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України N 562 від 4 травня 2006 року (далі - Методика N 562 від 4 травня 2006 року), чинною на час виникнення спірних правовідносин (втратила чинність 27 липня 2019 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належним виконанням зобов'язання з боку відповідача, в даному випадку, є оплата спожитої електричної енергії у встановлені законом строки та забезпечення безпечної експлуатації енергетичного обладнання.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Обґрунтовуючи заявлені у справі вимоги, представник ПАТ "Запоріжжяобленерго" вказувала, що під час перевірки за місцем реєстрації проживання ОСОБА_1 встановлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку. При цьому контролер без застосування спеціальних технічних засобів не мав можливості виявити порушення - самовільне підключення. За вказаним фактом складено відповідний акт, на підставі якого засіданням комісії нарахована сума вартості недорахованої електроенергії за порушення Правил у розмірі 57 852,92 грн, що підтверджується протоколом засідання комісії.
Факт порушення було зафіксовано у присутності споживача ОСОБА_2 , яка була присутня під час перевірки, так і під час засідання комісії та 14.12.2017 року звернулася до позивача із заявою про реструктуризацію заборгованості за не обліковану електроенергію, нараховану на підставі Акту про порушення ПКЕЕН та в подальшому вносила відповідні платежі на погашення заборгованості.
Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо вчиненого споживачами порушення, а саме Актом про порушення №00141932 від 13.11.2017, рішенням засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення АТ «Запоріжжяобленерго» оформлене протоколом №705 від 14.12.2017 року щодо здійснення споживачем підключення без облікової проводки та відповідно виконано розрахунок згідно п.53 ПКЕЕН та п.3.1.5,п.3.3 а) Методики за три роки та затверджено розрахунок на суму 57 852,92 грн та обсяг 43410 квт/год.
При цьому, факт безоблікового споживання електричної енергії споживачами підтверджується складеним у повній відповідності до приписів чинних норм права, актом по порушення, в сукупності з іншими доказами, та відсутність у відповідача належних доказів які б свідчили про зворотнє.
14.12.2017 року ОСОБА_2 звернулася до АТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про реструктуризацію боргу, та відповідно в подальшому остання здійснювала його погашення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла. Проте, борг за спожиту необліковану електричну енергію на дату звернення позивача до суду з даним позовом становить 30 532,92 грн (а.с.1-4).
Предметом спору у даній справі є стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 30 532, 92 грн з відповідачки ОСОБА_1 , яка на думку позивача несе відповідальність за виявлене порушення, оскільки на час виявлення порушення (13 листопада 2017 року) була отримувачем послуг електричної енергії, оскільки користувалася житловим приміщення за адресою: квартира АДРЕСА_1 та була зареєстровано в ньому з січня 1999 року.
За приписами ч.1. ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV, який діяв на час виникнення правовідносин (далі за текстом -
Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), до комунальних послуг відноситься забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.1. ст.1 Закону №1875-IV, власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Статтею 9 Закону №1875-IV передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону №1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.
Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону №1875-IV).
За приписами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VІІІ, до житлово-комунальних послуг належать і послуги з постачання та розподілу електричної енергії. Цим законом встановлені загальні правила щодо надання і споживання всіх видів житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VІІІ, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пп.1.1.2 п.1.1. ПРРЕЕ: споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; об'єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об'єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об'єктів житлової нерухомості.
Згідно норм ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р. №1382-IV (далі за текстом - Закон №1382), місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Згідно з п.2.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом МВС України від 22.11.2012р. №1077, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 18.12.2012р. №2109/22421, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів.
Штамп постійного місця проживання в Україні - це не окремий документ, а позначка у паспорті, яка підтверджує, що особа зареєстрована за певною адресою як місце свого постійного проживання. Зазвичай, це штамп, який ставиться у паспорті громадянина України при реєстрації місця проживання.
Відповідно до відповіді №1342402 від 02.06.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавською Л.О. вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 05 січня 1999 року (а.с.25).
Відповідно до 01.01.2019 року на об'єкт споживача надавалися послуги з постачання електричної енергії, а після 01.01.2019 року АТ «Запоріжжяобленерго» надавались послуги з розподілу електричної енергії на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , тобто отримувачем послуг є всі фізичні особи, які користуються житловим будинком та відповідно яким за законом належить право власності або право користування житловим будинком за вказаною адресою.
Усі побутові споживачі (населення), які приєднані до мереж оператора системи АТ
«Запоріжжяобленерго», у разі набуття прав власності/користування на житло, зобов'язані переоформити особовий рахунок та укласти договір на своє ім'я.
Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи документи згідно приписів Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Згідно програмного комплексу АТ «Запоріжжяобленерго» Energy&Suite споживання електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_1 , після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не припинялось (а.с.49).
Крім того, наразі ОСОБА_1 , приєдналась до публічного Договору з надання послуг з розподілу електричної енергії №50305101 від 29.04.2025 року, на підставі права користування приміщенням розташованого за адресою АДРЕСА_3 , про що свідчить штам про місце реєстрації останньої, підписано заяву-приєднання та паспорт точки розподілу електричної енергії (а.с.51-53).
Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. ст. 81 ЦПК України доказування н може грунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких встановлено дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідачка ОСОБА_1 на час здійснення порушення п.2.3.4 Правил ПРРЕЕ (13.11.2017 року), про що було складено акт про порушення № 00141932 від 13 листопада 2017 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , користувалася зазначеною квартирою, а значить була споживачем послуг електричної енергії відповідно до положень ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 та ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VІІІ від 09.11.2017, тому повинна нести відповідальність за виявлене 13.11.2017 року бригадою працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» за адресою: АДРЕСА_3 , порушення та є особою, на яку покладається сплата заборгованості за вчинене порушення ПРРЕЕ.
Належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 починаючи з листопада 2017 року не є споживачем послуг АТ «Запоріжжяобленерго» за адресою: АДРЕСА_3 , що вона проживала за іншою адресою, або перебувала за межами України, остання не надала як суду першої так і суду апеляційної інстанції, що є її процесуальним обов'язком відповідно до положень ст. 81 ЦПК України.
Отже, позивачем АТ «Запоріжжяобленерго» доведено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_3 з січня 1999 року, тому як член сім'ї ОСОБА_2 на яку був оформлений особовий рахунок № НОМЕР_1 , може бути покладена відповідальність за стягнення вартості необлікованої енергії у розмірі 30332, 92 грн за вчинене порушення, яке зафіксовано в акті про порушення № 00141932 від 13 листопада 2017 року
Водночас, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не надав належної оцінки доказам у справі порушив норми процесуального права та неправильно застосував норм матеріального права, тому оскаржуване судове рішення не можна вважати законним і обгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 виїхала за межі України та не була споживачем послуг АТ «Запоріжжяобленерго» за адресою її місця реєстрації: АДРЕСА_3 , не заслуговують на увагу, оскільки з наданого до відзиву на апеляційну скаргу ксерокопії аркушів закордонного паспорта не вбачається, що станом на 13 листопада 2017 року (складання акту про порушення) остання перебувала за межами України. На наданому аркуші копії закордонного паспорта містяться штампи прикордонних служб за 2018,2019,2023, 2025 роки
Посилання відповідача про те, що вона не є правонаступником після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору у справі, яка наразі переглядається в апеляційному порядку є стягнення вартості необлікованої електричної енергії, саме як зі споживача послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки на час складання акту про порушення від 13 листопада 2017 року вона була зареєстрована за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
При цьому, колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 не оспорює сам факт порушення, яке зафіксовано в акті про порушення № 00141932 від 13 листопада 2017 року, дії та рішення АТ «Запоріжжяобленерго» щодо правомірності складання зазначеного акту, прийнятого щодо вказаного порушення рішення комісії та розрахунок вартості необлікованої електричної енергії
Отже, АТ "Запоріжжяобленерго" підтвердило заявлені у справи позовні вимоги належними та допустимими доказами, ОСОБА_2 , в свою чергу, не спростувала своєї причетності до порушення, тому висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог за встановлених у справі обставин є помилковими.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги АТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ОСОБА_1 вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 30 532, 92 грн є обґрунтованими, розрахунок якої узгоджується з пунктом 3.3 Методики N 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підтверджені належними і допустимими доказами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволені позову є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи; встановлені обставини, а також наявні у матеріалах справи докази дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права та неправильне застосування норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову АТ «Запоріжжяобленерго».
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню,рішення суду скасуванню, тому підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами по справі.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовною заявою ПАТ "Запоріжжяобленерго" сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3209 від 22 квітня 2025 року (а.с.22).
При зверненні до суду з апеляційною скаргою АТ "Запоріжжяобленерго" сплатило судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7031 від 01 вересня 2025 року (а.с.54).
Оскільки у справі апеляційну скаргу задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано ухвалено нове судове рішення про задоволення позову, тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Запоріжжяобленерго» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн (2422,40*150%), а всього у розмірі 6056 грн (2422,40+3633,60).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», задовольнити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2025 року скасувати, прийняти нове судове рішення наступного змісту.
Позов Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926) вартість необлікованої електричної енергії в сумі 30 532, 92 (тридцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (ЄДРПОУ 00130926) судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 14 листопада 2025 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кухар С.В. Поляков О.З.