Справа № 308/957/25
16.06.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне провопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за її апеляційною скаргою на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2025 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2025 року, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) мешканку АДРЕСА_1 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 17 000/сімнадцять тисяч/грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605/шістсот п'ять/грн. 60 коп.
Згідно постанови суду, - 14.01.2025 року о 19 год. 50 хв. в м. Ужгород, вул. Кошицька, 6, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.01.2025 року №45. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що оскаржувана постанова суду ухвалена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права за неналежного мотивування та безпідставного (необґрунтованого) відхилення доводів скаржника без належного дослідження доказів, які містяться в матеріалах справи та без встановлення дійсних обставин у справі, які підтверджені належними доказами, що були досліджені у ході розгляду справи, а тому оскаржувана о є незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.
Відповідно до п. 3 Порядку та п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 (надалі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 6, 7, 8 Порядку встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з п. 5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №221076 слідує, що 14.01.2025 року о 19 год. 50 хв. в м. Ужгород, вул. Кошицька, 6, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.01.2025 року № 45. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9а Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, вказаний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, який провів поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП вважається не дійсним, так як такий проведено працівником поліції з порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та не у відповідності з ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису слідує, що ОСОБА_1 у момент зупинки мала чітку мову, координація рухів не порушена, поведінка адекватна та відповідає обстановці, тремтіння пальців рук відсутні.
Згідно довідки КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова Закарпатської обласної ради" 20А від 27.02.2025 року слідує про вживання ОСОБА_1 крапель «Ременс» та «Оварол» (а.с.13).
Відповідно до інструкції лікарського засобу «Ременс», у розділі «Особливості застосування» зазначено, що в одній дозі препарату міститься 160 мг спирту, а у розділі «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами» вказано, що лікарський засіб не впливає або чинить зовсім незначний вплив на здатність керування транспортними та механічними засобами.
Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що, на переконання апеляційного суду, свідчить про те, що розглядаючи справу щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції в порушення вимог передбачених ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП не з'ясував усі обставини справи та не дав належної оцінки доказам у їх сукупності.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення апеляційний суд бере до уваги те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не уповноважений за власною ініціативою збирати докази, на підтвердження обставин, викладених у протоколі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України» № 39598 від 21.07.2021 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 28 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд, приймаючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
Апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б доводили наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених у протоколі обставин, а тому всі сумніви і припущення стосовно наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага