Справа №672/1285/25
Провадження №2/672/916/25
24 листопада 2025 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Городоцької міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: адресу місця проживання чи перебування позивача; зазначення ціни позову; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Вже на стадії пред'явлення позову позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо несення тягаря доказування і довести при пред'явленні позову певне коло фактів, що мають процесуальне значення. Мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Цивільний процесуальний закон не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним відповідачем.
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Так, вивчивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що позивачка вважає себе спадкоємицею ОСОБА_2 за законом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішені даного спору щодо правомірності набуття права на земельну частку (пай) в порядку спадкуванняза законом після смерті батька ОСОБА_2 за законом, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до застосування підлягають норми цивільного законодавства, що діяли на момент відкриття та прийняття спадщини, а саме - Цивільний Кодекс Української РСР в редакції 1963 року.
Проте позивачка в позовній заяві обґрунтовуючи позовні вимоги помилково посилається на норми Цивільного Кодексу України в редакції 2004 року.
Ч.1 ст.529 ЦК УРСР в редакції 1963 року визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Згідно ст.548 ЦК УРСР в редакції 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, то він визнається таким, що прийняв спадщину.
Позивачкою не зазначено та не надано відповідних доказів на підтвердження факту прийняття нею спадщини в розумінні ст.ст.548,549 ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, то в силу ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху і надати строк позивачу для виправлення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Городоцької міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування залишити без руху і надати позивачці строк для виправлення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачці про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п'ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали.
У разі, якщо відповідно до ухвали позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк позивач виконає вимоги, визначені статтями 175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Л.Е.Пономаренко.