Миколаївської області
Справа №477/2472/25
Провадження №1-кс/477/1235/25
про арешт майна
20 листопада 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12025152230000577 від 07 листопада 2025 року про арешт тимчасово вилученого майна
12 листопада 2025 року до Вітовського районного суду Миколаївської області, засобами поштового зв'язку надійшло клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12025152230000577 від 07 листопада 2025 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, що було виявлене та вилучене 07 листопада 2025 року в ході проведення обшуку житла та іншого володіння особи, за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , здійсненого слідчим СВ ВП №4 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_5 на підставі добровільної заяви володільця майна.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152230000577 від 07 листопада 2025 року за фактом насильницької смерті ОСОБА_6
07 листопада 2025 року на підставі заяви фактичного володільця домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , слідчим СВ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 в період часу з 21.48 години по 22.29 годину проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_4 , під час якого вилучено предмети, що мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на те, що вилучене в ході проведення обшуку житла майно зберегло на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, ймовірно є предметом та/або знаряддям кримінального правопорушення і може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, прокурор ОСОБА_3 звернулася з даним клопотанням у якому просила накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, подавши заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
ОСОБА_4 , як володілець майна, з приводу якого вирішується питання про накладення арешту, в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причини неявки.
Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12025152230000577 від 07 листопада 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, за фактом насильницької смерті ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні встановлено, що 04 листопада 2025 року приблизно о 18.00 годин ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 та її співмешканцем ОСОБА_6 перебували за місцем постійного мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_2 у кімнаті веранди, та на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя іншої людини, у кімнаті вказаного будинку, ОСОБА_4 утримуючи у руках молоток, який підібрав у кімнаті, наніс не менше 3 ударів металевою частиною молотка у життєво важливий орган - голову, спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді розтрощення головного мозку, множинних багато уламкових переломів кісток склепіння та основи черепу, відкритої черепно-мозкової травми, від яких потерпілий помер на місці.
Тим самим, ОСОБА_4 ймовірно вчинив дії, які охоплюються складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
07 листопада 2025 року на підставі заяви фактичного володільця домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , слідчим СВ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 в період часу з 21.48 години по 22.29 годину проведено обшук житла за місцем проживання ОСОБА_4 під час якого виявлено та вилучено речі, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, а також речі, які можуть бути обмежені у цивільному обороті.
Постановою слідчого від 08 листопада 2025 року вилучене під час проведення обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025152230000577 від 07 листопада 2025 року.
З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні прокурор ОСОБА_3 звернулася з даним клопотанням.
Вирішуючи питання арешту в межах поданого клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
У відповідності до положень частини першої, другої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частин другої статті 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з поданого клопотання, прокурор ОСОБА_3 , звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням посилається на те, що вилучені речі мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки є доказами злочинної діяльності, а тому відповідно до статті 170 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, існують правові підстави для арешту вилученого майна.
Надані прокурором матеріали містять достатні підстави для того, щоб вважати, що злочин могло бути вчинено. При цьому, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
За положенням статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий суддя погоджується, що вилучені в ході обшуку житла та іншого володіння особи, за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , здійсненого 07 листопада 2025 року у період часу з 21.48 години по 22.29 годину слідчим СВ ВП №4 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_5 у порядку частини першої статті 233 КПК України (на підставі добровільної згоди власника) речі (одяг який належить ОСОБА_4 ), мають ознаки речей, що зберегли на собі сліди кримінального провадження та можуть бути пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним в статті 98 КПК України, як предмети, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, а тому мають бути арештовані для їх збереження в якості речового доказу, що саме на цій початковій стадії є необхідним для з'ясування всіх обставин справи, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна.
У свою чергу зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході проведення обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_4 07 листопада 2025 року, слідчим також було віднайдено та вилучено предмет схожий на гвинтівку кустарного виробництва та предмети схожі на патрони та набої до мисливської рушниці.
В клопотанні прокурор для накладення арешту на майно, яке було вилучене 07 листопада 2025 року в ході проведення обшуку, зазначив підставу і мету, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Разом з тим, в поданому клопотанні не зазначене відповідне обґрунтування необхідності арешту на зазначене вище майно в контексті кримінального правопорушення відносно якого здійснюється досудове розслідування та не зазначено яким чином воно відноситься до кримінального провадження пов'язаного з умисним протиправним позбавленням життя іншої людини.
При цьому слідчий суддя наголошує, що якщо вилучені предмети є предметами, що вилучені законом з обігу, то вказані предмети підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження в силу вимог частини сьомої статті 236 КПК України.
Вказані обставини вказують на не обґрунтованість арешту майна в частині вилучення зброї та набоїв до неї, а саме його відповідність критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема, які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберегти на вилученому майні, яким чином воно може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зазначені обставини підлягають обов'язковому доведенню слідчим, прокурором при судовому розгляді клопотання, та мають бути перевіренні та дослідженні слідчим суддею при вирішенні клопотання про арешт майна.
В клопотанні містяться тільки посилання на норми закону, якими передбачена підстава для забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, без її обґрунтування, а також без зазначення мети цього арешту.
Враховуючи викладене слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучені під час обшуку речі (одяг, який належить ОСОБА_4 ) які можуть слугувати в якості речового доказу та містити на собі відомості щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні на час проведення обшуку території домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 на час подання відповідної заяви, не набув статусу ні затриманого, ні підозрюваного. У зазначеній слідчій дії він брав участь як володілець майна, йому були роз'яснені положення статей 214, 233 та 237 КПК і він був згоден з проведенням обшуку, про що свідчить відповідний підпис у протоколі. Наведені обставини не ставлять під сумнів добровільність його згоди на проведений обшук.
Накладення арешту на тимчасово вилучене майно в даному випадку перш за все націлене не на позбавлення власника його майна, а виключно на те, тільки щоб тимчасово припинити його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном до прийняття відповідного рішення. Тому цей захід явно слід розцінювати як тимчасовий і такий, що відповідає необхідності збереження речових доказів, які ймовірно містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, що завдають шкоду суспільству, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості.
В решті клопотання не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону та в його задоволенні в частині накладення арешту на предмет схожий на гвинтівку кустарного виробництва, предмети схожі на патрони та набої до мисливської рушниці слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, що було вилучене 07 листопада 2025 року в ході проведення обшуку житла та іншого володіння особи, за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , здійсненого як огляд місця події слідчим СВ ВП №4 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_5 у порядку частини першої статті 233 КПК України із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на:
-футболку червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, схожої на кров;
-куртку з нашаруванням бруду;
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9