Справа № 468/2498/25
1-кс/468/323/25
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
21.11.2025 року року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали, що додані до клопотання старшого слідчого про тимчасовий доступ до документів, які містить банківську таємницю за матеріалами досудового розслідування за №12025152140000164 від 17.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,,
До суду надійшло клопотання про тимчасовий доступ до документів, які містять банківську таємницю за матеріалами досудового розслідування №12025152140000164 від 17.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,.
З клопотання вбачається, що 16.04.2025 року до ЧЧ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 16.04.2025 о 10:38 год їй зателефонувала невідома особа з номеру НОМЕР_1 , якій потерпіла повідомила номер власної банківської картки АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № НОМЕР_2 та код з смс, після чого, о 10:48 год з вищевказаної банківської картки було знято грошові кошти в сумі 5800 грн на картку іншого банку, внаслідок чого потерпілій завдано матеріального збитку на вказану суму.
Відомості за вказаним фактом 17.04.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152140000164, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування було надано доручення в порядку ст. 40 КПК України до відділу протидії кіберзлочинів в Миколаївській області. На виконання вказаного доручення було встановлено, що 16.04.2025 о 10:48:30 год грошові кошти з банківської картки потерпілої ОСОБА_2 були перераховані на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № НОМЕР_3 . Тому виникла необхідність отримати дозвіл на тимчасовий доступ до інформації та документів, якими володіє зазначений банк.
В судове засідання слідчий СВ Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений, направив заява про розгляд без участі.
У зв'язку з цим, суд зауважує, що звертаючись до суду з клопотанням, слідчий, як ініціатор цього процесуального документа, мав особисто підтримати його в судовому засіданні. Його присутність і активна участь є ключовими для обґрунтування клопотання, надання додаткових пояснень та відповіді на можливі запитання суду. Незважаючи на подану заяву про розгляд без його участі, особиста підтримка клопотання в суді є поширеною і часто очікуваною практикою, яка демонструє серйозність намірів та повагу до судового процесу.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 163 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у відсутність сторін.
Згідно положень ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчим суддею встановлено, що 17.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України (кримінальне провадження № 12025152140000164).
Статтею 160 КПК України передбачено право сторони кримінального провадження звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Клопотання слідчого, погоджене прокурором Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_4 , оформлене згідно вимог ст. 160 КПК України.
Відповідно до ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Частина 5 статті 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, відноситься інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі, отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Таким чином, інформація, до якої просить дозволити доступ і її вилучити слідчий, є документами, який містить охоронювану законом таємницю.
До доданого клопотання слідчим надані копії наступних документів: витяг з ЄРДР, рапорт, протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, заява про залучення до провадження як потерпілого, протоколи допиту потерпілого, виписка « ІНФОРМАЦІЯ_2 », фото таблиці, протокол огляду, доручення про проведення досудового розслідування та ін.)
Відповідно до ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, слідчим не додано жодного належного та допустимого доказу у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84-86 КПК України, щодо того, що відомості, доступ до яких просить надати слідчий перебувають у володінні юридичної особи АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
З огляду на вище викладене, оскільки слідчим не надано жодного належного та допустимого доказу щодо необхідності надання тимчасового доступу до інформації, яка перебуває у володінні юридичної особи АТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись вимогами статей 160-164 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до документів, які містить банківську таємницю за матеріалами досудового розслідування за №12024152140000384 від 13.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.