Справа № 466/2178/24
Провадження № 2/466/342/25
іменем України
30 вересня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Федорової О.Ф.
секретар судового засідання Волянська Н.В.
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гелемей Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гелемей Юрія Миколайовича до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гелемей Юрія Миколайовича до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:
18.10.2022 року позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 1020 грн.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22.12.2022 року у справі №466/8798/22 постанову скасовано, а провадження щодо позивача ОСОБА_1 закрито.
З врахуванням висновків суду, який дав правову оцінку такій постанові, у діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення. Справа щодо позивача ОСОБА_1 закрита. В межах судового процесу поліція жодного разу в засідання не з'явилась, тобто не підтримала свою позицію щодо незаконності дій позивача ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 вважає, що працівниками поліції були допущені порушення вимог службової дисципліни та Конституції України. Складення незаконної постанови щодо позивача ОСОБА_1 підривають авторитет поліції, оскільки свідчать про упередженість щодо громадян та формальне ставлення до служби.
Моральна шкода полягає у тому, що позивач ОСОБА_1 , будучи керівником підприємства, був звинувачений щодо дій, які не вчиняв. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності складалась у службовому кабінеті, підлеглі не мали права заходити в кабінет під час складення вказаної постанови.
Такі дії позивач ОСОБА_1 вважає обурливими та такими, що принижують ділову репутацію як в очах підлеглих, так широкого загалу, оскільки інформація щодо розгляду справи є відкритою та її можна побачити на сайті Шевченківського районного суду м. Львова. Такі дії щодо позивача ОСОБА_1 з боку органу державної влади образливі ще й з тої позиції, що позивач ОСОБА_1 та трудовий колектив, де працює позивач ОСОБА_1 протягом багатьох років сумлінно працює в інтересах держави.
Моральну шкоду позивач ОСОБА_1 оцінює в 50000 грн, що, на думку позивача ОСОБА_1 , є хоч і невеликою, але достатньою компенсацією за завдання моральної шкоди.
Просить стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 50000 грн відшкодування моральної шкоди.
15.03.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача Державної казначейської служби України Стегній Андрія Васильовича, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зазначив, що відповідно до наданих повноважень та завдань Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, при цьому не несе відповідальності за шкоду, завдану іншими державними органами, та відповідно не може бути відповідачем за такого роду позовами.
Вважає, що відсутні правові підстави для відшкодування шкоди.
08.04.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача Департаменту патрульної поліції Шкробак Олександра Миколайовича, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
14.08.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача Департаменту патрульної поліції Решетняк Олесі Андріївни, у якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заяви (клопотання) учасників справи:
23.09.2024 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій він просив проводити розгляд справи без його участі.
21.02.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення у справі представника відповідача Департаменту патрульної поліції Шкробак Олександра Миколайовича.
26.06.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшло клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Решетняк Олесі Андріївни про залучення співвідповідача.
Процесуальні дії суду по справі:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.09.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.07.2025 року залучено до участі у справі співвідповідача.
В судове засідання 30.09.2023 року:
- позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав заяву, у якій він просив проводити розгляд справи без його участі.
- представник відповідача Державної казначейської служби України не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав відзив, у якому він просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
- представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки не відомі. Заяв та клопотань на адресу Шевченківського районного суду м. Львова не надходило.
- представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подав відзив, у якому він просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
- представник відповідача Департаменту патрульної поліції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. На адресу Шевченківського районного суду м. Львова подала відзив, у якому вона просила проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 30.09.2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гелемей Юрій Миколайович підтримав та просив задоволнити позовну заяву.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:
Відповідно до копії рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22.12.2022 року по справі №466/8798/22, провадження №2-а/466/206/22, задоволено вимоги позовної заяви. Скасовано постанову серії БАД №416523 від 18.10.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП. Закрито провадження по справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області 496 грн 20 коп. сплаченого судового збору.
Згідно з копією відповіді Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції від 10.03.2023 року №О-945/41/12/02 2023, за результатами вивчення та аналізу матеріалів перевірки, встановлено, що працівник Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції діяв у межах чинного законодавства та відповідно до повноважень, наданих Законом України «Про Національну поліцію».
Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з абз. 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року (далі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до п. 4 Постанови, відповідно до ст. 137 ЦПК (1502-06) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно з абз. 2 п. 5 Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 22.01.2025 року у справі №335/6977/22, у разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.
Саме лише задоволення скарги щодо неправомірності дій працівників правоохоронного органу не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями працівників (посадових осіб) такого органу та завданою шкодою. Причинний зв'язок (як обов'язковий елемент цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди) між протиправною поведінкою та шкодою проявляється у тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням особи до адміністративної відповідальності,встановлення протиправного характеру дій посадових осіб, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не може оцінюватись як преюдиційний факт завдання моральної шкоди особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, і як наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими обставинами.
Відповідно до постанови Верховного Суду №312/262/18 від 21.10.2020 року, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов'язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.
На переконання суду, позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння моральної шкоди та необґрунтовано заявлений розмір такого відшкодування.
Долучені до позовної заяви копії подяк, кваліфікаційного посвідчення, сертифікатів, свідоцтва, диплома, грамот, витягу з наказу, відзнаки, не підтверджують факту завдання моральної шкоди.
Прийняте судове рішення Шевченківського районного суду від 22.12.2022 року у справі №466/8798/22, саме по собі становить достатню справедливу сатисфакцію за будь-яку завдану позивачу моральну шкоду, у зв'язку з чим немає необхідності для її стягнення у грошовому еквіваленті.
Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, при цьому не несе відповідальності за шкоду, завдану іншими державними органами, зважаючи на те, що на Казначейства покладено функції з виконання судових рішень по даній категорії справ.
Враховуючи вищенаведене, стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1 50000 грн відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим та таким, що не відповідає встановленому законом способу захисту порушеного права.
Крім того, позивачем безпідставно застосовано до спірних правовідносин Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки органи патрульної поліції не уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності, та не є органом досудового розслідування, прокуратури і суду.
Згідно з вимогами ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог, не знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду, доводи позивача не підтверджені достовірними та достатніми доказами, що викликають у суду певний сумнів.
Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить висновку що позовні вимоги не обґрунтовані та не доведені в суді.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гелемей Юрій Миколайович зазначив, що на момент подання позову судові витрати відсутні, оскільки позивача ОСОБА_1 звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 23, 1167, 1174 ЦК України,
ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гелемей Юрія Миколайовича до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Управління патрульної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Повний текст рішення складено 03.11.2025 року, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місце знаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;
Відповідач Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області, код ЄДРПОУ 38008294, місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Костя Левицького, 18;
Відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;
Відповідач Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.
Суддя О. Ф. Федорова