Справа № 456/3826/25
Провадження № 2/456/1760/2025
іменем України
23 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
з участю секретаря Кулешник С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 106,8 кв.м, житловою площею 63,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами сарай «Б», сарай «В», господарська будівля «Г», вбиральня «Д», літній душ «Е», теплиця «Є», навіс «Ж», ворота № 1, №2, хвіртки № 3, №4, огорожі № 5, №6, №7, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою, а саме: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) знаходиться житловий будинок (літ.«А-1») з господарськими будівлями і спорудами, який побудований в 1965 році і відносився до суспільної групи господарства - «колгоспний двір». На підставі рішення виконкому Стрийської районної ради народних депутатів №316 від 30.12.1988р. було оформлено право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 та 05.01.1989р. виконкомом Стрийської районної ради народних депутатів було видано свідоцтво про право особистої власності на вищевказаний житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла свекруха позивачки ОСОБА_5 та після її смерті чоловік позивачки ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину в повному обсязі, але не оформив своїх спадкових прав. Згідно виписки з погосподарської книги с. В.Дідушичі № 202 від 12.06.2025р., виданого виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області, Великодідушицький старостинський округ, житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.06.1990р. рахується за: ОСОБА_6 , 1958 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - голова двору; ОСОБА_1 , 1960 р.н. - дружина, член господарства; ОСОБА_7 , 1983 р.н. - дочка, член господарства; ОСОБА_3 , 1985 р.н. - син, член господарства; ОСОБА_4 , 1989 р.н. - дочка, член господарства. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_6 . Відповідно до довідки № 96 від 05.03.2025 р., виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради Львівської області, Великодідушицький старостинський округ, ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті постійно проживав і був зареєстрований за адресою по АДРЕСА_1 . Разом з ним на момент смерті були зареєстровані: дружина - ОСОБА_1 , 1960 р.н.; дочка - ОСОБА_2 , 1983 р.н.; дочка - ОСОБА_4 , 1989 р.н.; онука - ОСОБА_8 , 2005 р.н.; онук - ОСОБА_9 , 2009 р.н. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина і позивач має намір успадкувати належне йому майно та оформити спадщину в порядку спадкування за законом. До складу спадкового майна входить 1/5 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований в по АДРЕСА_1 . Позивач являється спадкоємцем за законом першої черги. Станом на момент набрання чинності Законом України «Про власність», а саме на 15.04.1991р. членами колгоспного двору були голова двору - ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Враховуючи, що члени колгоспного двору, які є відповідачами по даній справі: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на належні їм частки в майні колишнього колгоспного двору не претендують і відмовляються в користь позивача, оскільки до 15.04.1991р. позивач не втратила право на частку в майні колгоспного двору, а відтак вона набула право власності на 4/5 частини, тобто на цілий житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивач вирішила належним чином упорядкувати документи на даний житловий будинок, оскільки після скасування «колгоспних дворів» документи не переоформлялися, а тому має намір оформити право власності за собою. Звернувшись до нотаріуса із заявою від 17.06.2025р. про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка позивача ОСОБА_6 , який фактично прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 своєї мами ОСОБА_5 , позивачу було відмовлено у його видачі у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок, оформлені відповідно до чинного законодавства. Відсутність належного правовстановлюючого документу на спірний житловий будинок унеможливлює приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, подальше розпорядження будинком, а також позивач не має змоги виробити субсидії, передбачені чинним законодавством, зареєструвати місце проживання членів своєї сім'ї. Інших осіб, які б претендували на спірний житловий будинок, не має, а тому позивач просить позов задоволити.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник третьої особи Стрийської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та просить вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст.1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
З свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 05.01.1989 року виконкомом Стрийської районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Стрийської районної ради народних депутатів №316 від 30.12.1988 року вбачається, що цілий житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 .
З виписки із погосподарської книги с. В.Дідушичі на 01.01.1989 рік вбачається, що згідно запису №19 в погосподарській книзі №1, с. В.Дідушичі, Стрийського району Львівської області, житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_5 , 1927 р.н., ОСОБА_1 , 1960 р.н., ОСОБА_6 , 1958 р.н., ОСОБА_7 , 1983 р.н., ОСОБА_3 , 1985 р.н.
З виписки із погосподарської книги с. В.Дідушичі на 30.06.1990 рік вбачається, що згідно запису №21 в погосподарській книзі №1, с. В.Дідушичі, Стрийського району Львівської області, житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_6 , 1958 р.н. - голова господарства; ОСОБА_1 , 1960 р.н. - дружина, член господарства; ОСОБА_7 , 1983 р.н. - дочка, член господарства; ОСОБА_3 , 1985 р.н. - син, член господарства; ОСОБА_4 , 1989 р.н. - дочка, член господарства.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 22.05.2025 року Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 04.08.2014 року Дідушицькою сільською радою Стрийського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно технічного паспорта, виготовленого 14.03.2025 року ФОП ОСОБА_12 , житловий будинок «А-l», загальною площею 106,8 кв.м, житловою площею 63,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами сарай «Б», сарай «В», господарська будівля «Г», вбиральня «Д», літній душ «Е», теплиця «Є», навіс «Ж», ворота № 1, №2, хвіртки № 3, №4, огорожі № 5, №6, №7, знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
З відповіді Стрийської державної контори №473/02-14 від 17.06.2025 року, наданій ОСОБА_1 , вбачається, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 (будинок колгоспний двір), не можливо видати свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , а тому рекомендовано звернутися до суду про визнання за собою права власності на будинок в порядку спадкування.
Як вбачається з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається, виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (в редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно з частиною другою статті 123 ЦК УРСР (в редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється, виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на житловий будинок «А-l», загальною площею 106,8 кв.м, житловою площею 63,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами сарай «Б», сарай «В», господарська будівля «Г», вбиральня «Д», літній душ «Е», теплиця «Є», навіс «Ж», ворота № 1, №2, хвіртки № 3, №4, огорожі № 5, №6, №7, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текс рішення виготовлено 31.10.2025 року.
Головуючий суддя С. С. Сас