Справа № 464/6168/25
пр.№ 2/464/2686/25
21.11.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за участі представника позивача - адвоката Кісь О.Р.,
Позивач у письмовій формі звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 23 вересня 2006 року, покликаючись на припинення сімейних стосунків.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В., інформація щодо справи є відкритою та оприлюднюється на офіційному вебпорталі судової влади України.
Суддя ухвалою від 19 вересня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв'язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами цивільного законодавства.
Заперечень проти письмового провадження, визначеного ухвалою суду про відкриття провадження, до суду не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється.
Відповідачу до електронного кабінету доставлено ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою із додатками, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Відповідач електронною поштою подав заяву, скріплену електронним підписом у порядку ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», в якій погоджується із заявленими вимогами про розірвання шлюбу, просить позов задоволити та не надавати часу для примирення.
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачуваних цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст.21 СК України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 522/9229/15-ц з покликанням на ст.1 СК України виснував, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки та не може будуватися на примушені сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі та в подружніх відносинах.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами (дошлюбне прізвище відповідача ОСОБА_3 ) зареєстрований 23 вересня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3458 (підтверджується свідоцтвом про шлюб).
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд має виходити з того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Саме такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 362/6725/18.
З урахуванням, що позивач настоює на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнає, адже шлюбні відносини припинені, суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги. Таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Підстав сумніватися у волевиявленні сторін немає.
Відомості, які б спростовували висновок суду чи свідчили про наявність перешкод для задоволення позову, відсутні. Шлюб слід розірвати, задоволивши вимоги позивача.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (ч.1 ст.113 СК України). Відповідачем у порядку даної норми закону не висловлено жодної позиції з цього питання.
Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відноситься до засад (принципів) цивільного судочинства (ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При розподілі судових витрат суд бере до уваги положення ч.1 ст.142 ЦПК України. За даними законодавчими нормами у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, що підтверджується матеріалами, суд дійшов переконання, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605,60 грн. Також в порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задоволити позов.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 вересня 2006 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3458.
У порядку ст.ст.114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО