іменем України
(заочне)
24 листопада 2025 року
Справа №459/3352/25
Провадження № 2/451/675/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - Патинок О.П.
секретар судового засідання - Ференс І.І.
Справа № 459/3352/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Описова частина рішення: 16.10.2025 до Радехівського районного суду Львівської області згідно ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 26.09.2025 про передачу справи за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 24.03.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» - Майстренко Вірою Володимирівною подано Заявку на отримання кредиту № 100335533. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору ОСОБА_1 отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на вебсайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору. У зв'язку із чим, 24.03.2021 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100335533 від 24.03.2021 та на підставі платіжного документа відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 000 гривень. Відповідач не виконала належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 08.07.2021 згідно умов Договору відступлення права вимоги №04Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 100335533 від 24.03.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно Договору відступлення сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, становить 55 200,00 гривень , із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 12 000 гривень; - заборгованість за відсотками становить 43 200,00 гривень; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 гривень; - заборгованість за пенею становить 0,00 гривень. Просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 100335533 від 24.03.2021р. у розмірі 55 200,00 гривень. У порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Стягнути із відповідача на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надала.
Заяви (клопотання) учасників справи
У позовні заяві представник позивача просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, у разі неявки належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи (а.с.2-8).
18.11.2025 від представника позивача Куриліної В.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, відповідно до ст. 280 ЦПК України щодо проведення заочного розгляду справи не заперечують (а.с.69-71).
Процесуальні дії у справі
Суддя своєю ухвалою від 16.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.58).
Суд своєю ухвалою від 06.11.2025 відклав судове засідання у зв'язку із неявкою відповідача. Попередив відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання. Судом здійснено виклик відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с.68).
Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку, у судове засідання повторно не з'явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подала.
24.11.2025 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки сторони в судове засідання не з'явились.
Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд встановив, що 24.03.2021 відповідачем ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» було подано Анкету-заяву на кредит №100335533 (а.с.20).
24.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100335533 (індивідуальна частина). Відповідно до п.1.2. кредитного договору, сума кредиту становить 12 000 грн. у валюті: українські гривні. Згідно з п.п.1.3., 1.4. вказаного договору, кредит надається строком на 30 днів з 24.03.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 23.04.2021. Пунктом 1.5.2. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом: 7 200.00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Згідно з п.1.6. кредитного договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (а.с.21-24).
Разом з кредитним договором №100335533 від 24.03.2021, сторони погодили графік розрахунків, відповідно до якого: сума 12 000 гривень, комісія за надання кредиту 0,00 гривень, проценти 7 200,00 гривень, а всього 19 200,00 гривень, дата платежу 23.04.2021 (а.с.25).
У паспорті споживчого кредиту встановлено основні умови кредитування, порядок повернення кредиту, інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки (звор. арк. а.с.25-26).
Згідно з платіжним дорученням №26212133 від 24.03.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12 000,00 гривень, згідно договору №100335533 (а.с.27).
Відповідно до договір факторингу №04Т від 08.07.2021 укладеного між ТОВ «Мілоан» (Кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (Фактор) було укладено, відповідно до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (портфель заборгованості) (а.с.29-33).
Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №04Т від 08.07.2021, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , згідно кредитного договору №100335533 від 24.03.2021 на загальну суму 55 200,00 гривень (а.с.37).
Відповідно до платіжних інструкцій №1242 від 12.07.2021, №1254 від 15.07.2021, №1297 від 22.07.2021, №1317 від 29.07.2021, №1354 від 05.08.2021 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти, згідно договору факторингу №04Т від 08.07.2021 (а.с.38-40).
З досудової вимоги від 25.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 була направлена досудова вимога у якій відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором №100335533 від 24.03.2021 та запропоновано сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с.28).
З розрахунку заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №100335533 від 24.03.2021, видно про те, що станом на 22.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 складає 55 200,00 гривень, із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 12 000 гривень; - заборгованість за відсотками становить 43 200,00 гривень; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0,00 гривень; - заборгованість за пенею становить 0,00 гривень (а.с.41).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи
Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі. Відповідач у судове засідання не з'явилася та не представила жодних належних та допустимих доказів заперечення щодо укладення договору та повернення отриманих коштів.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Як встановлено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Діджи Фінанс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного кредитного договору, беручи до уваги, що позивачем надано достатні докази виникнення зобов'язання з укладеного кредитного договору та їх неналежного виконання відповідачем, наслідком якого є обов'язок відповідача повернути всю суму кредиту та сплатити відсотки, суд погоджується з доводами позивача і вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача суму заборгованості у розмірі 55 200,00 гривень.
Розподіл судових витрат між сторонами
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає розмір судових витрат.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню в користь позивача 2 422,40 гривень судового збору.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст.12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов'язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі ЄСПЛ.
В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.
Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.05.2025 між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Міньковською А.В. укладено договір про надання правової допомоги №42649746 (а.с.42а-42в).
На підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Міньковського А.В., окрім договору №42649746 від 05.05.2025, додано додаткову угоду №100335533 від 29.07.2025 до договору №42649746 про надання правової допомоги від 05.05.2025 (а.с.43), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковського А.В, необхідних для правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с.44), акт №100335533 від 29.07.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) (а.с.42), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11306/10 від 02.11.2023 (а.с.48).
При цьому суд враховує правовий висновок Об'єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).
Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 5 000 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Резолютивна частина рішення:
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-286 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 100335533 від 24.03.2021р. у розмірі 55 200,00 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ПУМБ») суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 (три тисячі) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, адреса :04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса :04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Судове рішення складено та підписано 24.11.2025.
Головуючий суддяПатинок О. П.