Справа № 442/8880/25
Провадження № 1-кс/442/1559/2025
22 листопада 2025 року м. Дрогобич Львівської області
Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110002309 від 16.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Борислава, Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, проживаючого з матір'ю, бабцею, братом, у якого незадовільний стан здоров'я, не адвоката, не депутата, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, колишнього курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії у військовому званні солдат військової частини НОМЕР_1 ,
з участю сторін :
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
Слідчий звернулась до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, з клопотанням про застосування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110002309 від 16.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання мотивоване тим, що 15.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у зв'язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного невідоме, здійснено, шляхом направлення повідомлення про підозру способом для вручення повідомлень - поштовим зв'язком у вигляді цінного листа (№821040059415) з описом до зареєстрованого місця проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, в умовах воєнного стану, 29.12.2024 самовільно залишив пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та перебуває поза межами розташування території військової частини, не виконує свої службові обов'язки, а службовий час проводить на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості для цього.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчий вказує, що обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є докази, зібрані у ході досудового розслідування, а саме: повідомлення про обставини, що свідчать про ознаки вчинення кримінального правопорушення; матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №368 від 24.12.2024, згідно якого солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №375 від 30.12.2024, згідно якого солдата ОСОБА_5 вважати таким, що самовільно покинув військову частину з 30.12.2024; інші матеріали зібрані в ході досудового розслідування.
Слідчий зазначає, що метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме: п. 1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі. Санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. В даному випадку у разі доведення вини ОСОБА_5 застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку не є можливим, оскільки прямо заборонено у положенні ст. 75 КК України. Відтак, на думку слідчого, ОСОБА_5 побоючись реальної міри покарання, яка може бути застосована до нього у разі визнання його винним може переховуватися від суду.
Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний знає місце роботи свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі є спів-службовцями підозрюваного, а тому є всі підстави вважати, що у випадку не застосування до нього запобіжного заходу, як засобу стримування, є ризик, що ОСОБА_5 шляхом умовляння, погроз, чи будь-яким іншим чином буде вчиняти незаконний вплив на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності чи пом'якшення його вини у вчиненому.
Неможливість запобігання ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_5 на думку слідчого, свідчить те, що такому інкримінується вчинення тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби - за ч. 5 ст. 407 КК України, що саме по собі вказує на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий вказує, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч.1 цієї статті, тобто тримання під вартою.
Враховуючи, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, слідчий просить задоволити клопотання.
У судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали з мотивів, викладених у ньому. Слідчий наголосила, що строк досудового розслідування було зупинено 15.11.2005, відновлено з 20.11.2025. Термін строку досудового розслідування спливає21.12.2025.
Підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що визнає свою причетність до інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою так як від проходження військової служби не відмовляється.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив визначити своєму підзахисному розмір застави, оскільки дане кримінальне правопорушення було ним скоєне через збіг відповідних обставин. Наголосив, що підозрюваний відповідно до службової характеристики командира військової частини не відповідає займаній посаді, тобто не може служити в артилерійських військах, так як у нього незадовільний зір, неорганізований, не може виконати поставлені перед ним завдання. Вважає, що користь від його підзахисного буде можлива в іншому роді військ. Просив надати можливість підозрюваному себе реалізувати в іншій сфері діяльності, яка б принесла користь ЗСУ.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та вивчивши приєднанні до нього документи, заслухавши думки усіх присутніх учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
За змістом ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №368 від 24.12.2024 солдата ОСОБА_5 , прийнято на посаду курсанта навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону реактивної артилерії військової частини НОМЕР_1 , з 24 грудня 2024 року ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою .
Згідно з витягу із кримінального провадження за № 62025140110002309 від 16.06.2025 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
16.10.2025 слідчим СВ Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_10 складено та повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (шляхом надіслання повідомлення про підозру поштовим зв'язком).
Постановою слідчого від 15.11.2025 оголошено у розшук ОСОБА_5 та зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140110002309 від 16.06.2025.
20.11.2025 постановою слідчого відновлено досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють. Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (див. Рішення у справі «Охара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (див. Рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»). КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 178 КПК України).
Матеріали поданого слідчим клопотання свідчать про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні даного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: повідомленням про обставини, що свідчать про ознаки вчинення кримінального правопорушення; матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2025; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №368 від 24.12.2024, згідно якого солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №375 від 30.12.2024, згідно якого солдата ОСОБА_5 вважати таким, що самовільно покинув військову частину з 30.12.2024; іншими матеріалами зібраними в ході досудового розслідування.
Беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів і за який відповідно до ч.5 ст.407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, характеризуючі дані, службову характеристику, який не відповідає займаній посаді, його майновий стан, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризиків, передбачених п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний може вливати на свідків у даному кримінальному провадженні достатнім, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав слідчим суддею до уваги не приймається.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Крім того, у судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відтак, наявні усі підстави для застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у виді тримання під вартою у межах строків досудового розслідування.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При цьому, за ч.4 цієї ж статті під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Отже, ч.4 ст.183 КПК України визначає дискреційні повноваження слідчого судді, суду щодо вирішенні питання визначення застави. Поняття судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому законом, обирати між альтернативами за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог кримінального процесуального закону, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
З врахуванням вище наведеного, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, у рішенні від 23.09.1982 у справі «Єпорронг та Льон рот проти Швеції», що має існувати пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують та метою, яку прагнуть досягти, бо не буде відповідного балансу, якщо на особу покладено надмірний тягар. Відтак, запобіжний захід має бути обрано (продовжено) із врахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, встановлених ризиків та конкретної особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненому.
Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст.177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Враховуючи характер та обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, вчинення такого під час дії воєнного стану в особливий період, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку встановити заставу в межах п.2 ч.5 ст.182 КПК України 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_5 застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст.194 КПК України.
З огляду на вищезазначене, клопотання необхідно задовольнити частково, з наведених вище мотивів і підстав.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 32 дні з можливістю застосування та визначення йому розміру застави.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 рахувати з 20.11.2025, 23 год. 12 хв. до 21.12.2025, 23 год. 12 хв. включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду, за першим викликом;
- не відлучатись з місця постійного проживання (м. Борислав, Львівської області) без дозволу слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, котрі дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В разі невиконання покладених обов'язків підозрюваним, наступають наслідки передбачені КПК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.12.2025 року.
Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Копію ухвали слідчого судді скерувати до Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та оголошено 24.11.2025 о 09.15 год.
Слідчий суддя ОСОБА_11