с-ще Новомиколаївка
Іменем України
21 листопада 2025 рокуСправа № 322/1607/25
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Коваль О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1
до:ІНФОРМАЦІЯ_1
про:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
29 жовтня 2025 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:
- поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови № 4538 від 30.09.2025, винесеної т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як такий, що пропущений з поважних причин;
- скасувати постанову № 4538 від 30.09.2025, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати;
- справу розглянути без участі позивача.
Ухвалою суду від 04.11.2025, було відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а також витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 30.09.2025 № 4538 позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як вказано в оскаржуваній постанові, 20.09.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №4538 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відповідно до протоколу, позивач був обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX, з дня набрання чинності цим Законом до 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Разом з тим, частиною третьою статті 210 КУпАП встановлена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період. При цьому, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, до якого відноситься, зокрема, обов'язок проходження військово-лікарської комісії, вчинене в особливий період, відповідальність встановлена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, позивач вважає, що його дії відповідачем були кваліфіковані неправильно, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім того, протокол відносно позивача було складено уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач посилається на відсутність доказів того, що він був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист».
Аналіз норм Закону № 1951-VIII свідчить про те, що про непроходження позивачем військово-лікарської комісії в строк до 05 червня 2025 року відповідач міг дізнатися з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вже наступного дня - 06 червня 2025 року. Обізнаність відповідача про непроходження позивачем військово-лікарської комісії підтверджується тим фактом, що саме за вказане правопорушення позивача було оголошено в розшук. Таким чином строк притягнення позивача до відповідальності за вищевказане правопорушення сплив 06 вересня 2025 року. Разом з тим, оскаржувана постанова була винесена за межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП - 30.09.2025.
Виходячи з наведеного, позивач просив задовольнити його вимоги.
Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву, а також витребуваних судом матеріалів.
Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 21.11.2025 не прибули, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
30.09.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 4538 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови: «20.09.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення №4538 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. 20.09.2025 року о 15:40 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції доставлений ОСОБА_1 , який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист від 21.03.2024 №3621-ІХ, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час дії особливого періоду вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX, а саме п. 2 прикінцевих положень та перехідних положень, встановлено що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Відповідно до постанови № 560 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2025, а саме відповідно до положень п. 68, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Відповідно до постанови № 560 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16.05.2025, а саме відповідно до положень п. 69, резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються. Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Термін «обмежено придатний» був скасований Законом України № 3621-ІХ від 21 березня 2024 року, який набув чинності 4 травня 2024 року. Замість нього введені такі категорії придатності: «придатний», «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та «придатний до служби у підрозділах забезпечення». Громадяни, які раніше мали статус «обмежено придатний», повинні повторно пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) протягом 9 місяців з дня набуття чинності Законом, щоб визначити їхню нову категорію придатності. Це стосується тих військовозобов'язаних, чию обмежену придатність встановили до 4 травня 2024 року. Через значну кількість осіб, які не встигли пройти медогляд, цей термін продовжили до 5 червня 2025 року. Оскільки ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію в строк, визначений Законом України № 3621-IX, а саме до 05.06.2025, його дії кваліфікуються порушення правила військового обліку в особливий період, а саме порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП».
Відповідачем суду не надано матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а відтак суд не має відомостей щодо дати виявлення відповідачем вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).
Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Позивачу інкримінується порушення п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX, що полягає у непроходженні до 05.06.2025 повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо виявлення відповідачем вчиненого позивачем адміністративного правопорушення 06.06.2025.
Частиною четвертою статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Положення частини четвертої статті 159 КАС України судом були роз'яснені відповідачу в ухвалі про відкриття провадження по цій справі.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.07.2018 по справі № 308/8763/15-а (реєстраційний номер у ЄДРСР 75285478), та зазначає таке.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд позбавлений можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
У цій справі тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення, вчинення якого інкриміноване позивачу 06.06.2025, та яке, за відсутності доказів відповідача про інше, було виявлено відповідачем в той же день, закінчився 06.09.2025.
Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача не могло бути розпочато після 06.09.2025.
Виходячи з вищенаведеного, суд визнає доведеними обставини, на які посилався позивач в обґрунтування позову, а неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву суд кваліфікує як визнання позову.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 28.10.2025 № 8580-5498-6217-3380, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 605,60 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 241 - 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову № 4538 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 30 вересня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в розмірі 17000,00 грн.
3. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
4. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Суддя С.С. Гасанбеков