Справа № 331/6826/25
Провадження № 2-о/331/535/2025
24 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту смерті особи, заінтересована особа Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка, Мелітопольського району, Запорізької області померла її бабуся - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На тимчасово окупованих територіях України встановлений особливий правовий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення факту смерті має юридичне значення та потрібне для отримання свідоцтва про смерть державного зразка. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 у судовому порядку.
В судове засідання заявник не з'явилася, разом із заявою зазначила про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, пояснення на заяву не надав, в зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з п. 5 ч.1 ст. 293, п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в т.ч., встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Стаття 317 ЦПК України встановлює особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч.1).
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню (ч.4).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.06.2023 року ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02.08.2024 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Таким чином, з аналізу вищевказаних документів, вбачається можливість встановити факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також, судом встановлено, що згідно копій паспортів, заявник є громадянкою України, її бабуся ОСОБА_2 також була громадянкою України.
Заявником на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 до заяви додано такі документи: копію медичного свідоцтва про смерть серії 23 № 200851424 від 05.11.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка, Мелітопольського району, Запорізької області; копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.11.2025 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Федорівка, Мелітопольського району, Запорізької області; копію довідки про смерть № С-05479 від 18.11.2025 р., згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: лівошлуночкова недостатність; атеросклеротична хвороба серця.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 зазначеного Закону, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 зазначеного Закону України передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно з ravo1/T102398.html?pravo=1#126" title="Про державну реєстрацію актів цивільного стану; нормативно-правовий акт № 2398-VI від 01.ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; 2) встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, а також рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення особи померлою.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, у своєму висновку Європейський суд з прав людини у справі «Кіпр проти Туречинни», зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
Оцінюючи вказані документи, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.
Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявником, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, тому наявні підстави для задоволення заяви. Доказів, які б спростовували факт смерті ОСОБА_2 суду не надано.
Керуючись ст. 4, 5,12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, місце народження: с. Сиваш, Сиваського району, Херсонської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Федорівка, Мелітопольського району, Запорізької області, Україна, причина смерті: лівошлуночкова недостатність; атеросклеротична хвороба серця.
Рішення суду допустити до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька