Справа № 202/6730/25
Провадження № 2/331/3439/2025
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що 17.09.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 465633241 на суму 6000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав свої зобов'язання в повному обсязі, перерахувавши на банківську карту відповідача грошові кошти в сумі 6000,00 грн. Так, 28.11.2018 р. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу № 28/1118-01 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу № 28/1118-01. Далі, 05.08.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому, 20.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Загальна сума заборгованості за кредитним договором № 465633241 від 17.09.2020 р. становить 19 641,90 грн., яка складається з наступного: 5 999,40 грн. - заборгованість по кредиту; 13 642,50 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача вказані суми заборгованості та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 09.10.20252025 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду, у судове засідання не з'явилася, поважну причину неявки суду не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у її відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 17.09.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 465633241, відповідно до умов якого Товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит на суму 6000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов цього договору.
Згідно із п. 1.2 договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником.
Відповідно до п. 1.3 договору, на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,01 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.
Згідно із п. 1.4 договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2 догвоору, усови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення).
Відповідно до п. 1.5 договору, базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2 договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4 цього договору.
Згідно із п. 4.2 договору, строк дії цього договору, вказаний в п.1.2 договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначені свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 за її заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 17.09.2020 р. можливість користуватися обумовленим розміром фінансових ресурсів, що підтверджується платіжним дорученням № b4ddba8bef-4051-83c1-3c7589914444 від 17.09.2020 р. про перерахування 6000,00 грн. на банківську карту відповідача, довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 465633241/23052025/Э від 23.05.2025 р. про зарахування коштів на карту клієнта, а також довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
11.10.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору № 465633241 від 17.09.2020 р., відповідно до умов якої продовжено строк, на який був наданий кредит: на 24 дні; починаючи з 17.10.2020 р., позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї додаткової угоди.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників за договорами, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
28.11.2018 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року.
31.12.2020 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року.
31.12.2021 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року включно.
31.12.2022 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року включно.
31.12.2023 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 року.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 112 від 15.12.2020 р. до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 465633241 від 17.09.2020 р.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до боржників за договорами, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
03.08.2021 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року включно.
30.12.2022 р. між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 р., відповідно до якої строк дії договору продовжено до 30.12.2024 року включно.
Відповідно до реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 р., до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 465633241 від 17.09.2020 р.
04.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступив ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 465633241 від 17.09.2020 р.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 465633241 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 19 641,90 грн, з яких: прострочене тіло - 5999,40 грн.; прострочені відсотки - 13 642,50 грн.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якшо поведінка сторін засвідчує їхню волю настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а такод іншими актами законодавства. Елеткронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підтавою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Законону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, вказані положення закону передбачають альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій особі цього договору.
Оскільки договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 шляхом застосування електронного підпису одноразового ідентифікатора, тому він укладний з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк зобов'язується надати кошти позичальникові на умовах та у розмірі передбачених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 465633241 від 17.09.2020 року, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості у розмірі 19 641,90 грн., яка складається з: 5999,40 грн. - тіло кредиту, 13 642,50 грн. - відсотки за користування кредитом.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 року; додаткову угоду № 25770559574 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25 від.05.06.2025 року; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 р., згідно яких загальна сума витрат понесених позивачем на правничу допомогу складає 7000,00 гривень.
Однак, з огляду на складність справи та виконані роботи, ціну позову, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання б яких було витрачено значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 2 000,00 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 гривень та 2000,00 гривень - за надання правової допомоги.
Керуючись ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 465633241 від 17.09.2020 року в розмірі 19 641 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сорок одна) гривня 90 копійок, яка складається з: 5 999,40 грн. - тіло кредиту; 13 642,50 грн. - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163) суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька