Справа № 215/7668/25
2/215/3200/25
21 листопада 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді - Науменко Я.О., за участю секретаря судового засідання Дядькіна І.О.
розглянувши згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
15.09.2025 ОСОБА_1 подала до суду вказану позовну заяву, в обґрунтування якої вказує, що з 06.10.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Покровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №668 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21.11.2023 року Тернівським відділом ДРАЦС у місті Кривому Розі, та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 21.11.2023 року цим же відділом. Діти проживають разом із позивачкою та перебувають на її повному утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, добровільна угода про сплату аліментів між сторонами не укладалася. Позивачка вважає, що стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяють йому надавати утримання спільним дітям, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів.
З метою встановлення підсудності справи цьому суду та місця реєстрації відповідача у справі відповідно до ст.187 ЦПК України був зроблений запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідь надійшла до суду 16.09.2025.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 03.10.2025.
03.10.2025 справу було відкладено на 03.11.2025 у зв'язку з клопотанням представника відповідача - адвоката Горбенко Інни Василівни.
03.11.2025 було відкладено на 21.11.2025 у зв'язку з неявкою позивача.
Позивач подала до суду електронну форму звернення, у якій повідомила про підтримання раніше поданої позовної заяви, просила розглянути справу за її відсутності та підтвердила заявлені вимоги щодо стягнення аліментів (вх. № 23401 від 13.11.2025).
Представник відповідача - адвокат Горбенко Інна Василівнав судове засідання не з'явились. Подала на адресу суду клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, не заперечують проти задоволення позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється, суд проводить розгляд цивільної справи за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.
Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 06.10.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с.7).
ОСОБА_1 є матір'ю, а ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 836 (а.с. 8).
ОСОБА_1 є матір'ю, а ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 999 (а.с. 10).
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,9,11).
Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків щодо своїх дітей, передбаченого ст. 141 Сімейного кодексу України, а також приділяє першочергову увагу забезпеченню прав та інтересів дитини відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною 2 ст. 18 СК передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
В частині 2 статті 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З урахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та обов'язку обох батьків по утриманню дитини, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів на дітей, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу відповідача, починаючи стягнення з 15.09.2025 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
При цьому, платник та одержувач аліментів не позбавлені права, за наявності підстав, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (стаття 192 СК України), а той із батьків з ким проживає дитина - з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину (стаття 185 СК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При цьому, частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, зважаючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», із відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.
При цьому, оскільки відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, з нього слід стягнути судовий збір у дохід держави у розмірі 50 відсотків від суми судового збору, відповідно до ставки судового збору, передбаченої ЗУ «Про судовий збір», що буде відповідати інтересам держави та не буде порушувати права сторін, а саме в розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись главою 15 СК України, ст. ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви, а саме з 15 вересня 2025 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 21 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник відповідача: ОСОБА_6 , РНОКПП - НОМЕР_6 , місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_4 .