Справа № 187/1213/25
2/0187/474/25
"21" листопада 2025 р.
Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., розглянувши в селищі Петриківка матеріали цивільної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
25.07.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 493152 від 28.01.2021 у розмірі 80 539 грн.
Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн.
Позовна заява подана директором Сердійчук Ярославою Ярославівною.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.01.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_3 укладено договір № 493152. Сума кредиту 50000,00 грн. строком на 1095 днів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання Договору складає 138177,20 грн. 31.01.2025 було укладено договір № 31012025 відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 493152. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 493152, однак відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» і просить стягнути.
30.07.2025 Петриківською селищною радою надана довідку відповідно до якої, що відповідач ОСОБА_4 знята з реєстрації 02.12.2022 за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Єлизаветівка, згідно заяви власника житла ОСОБА_5
25.08.2025 судом отримана аналогічна інформація від ГУ ДМС у Дніпропетровській області, та додано, що відповідач в 2021 році змінила прізвище на « ОСОБА_6 », на території Дніпропетровської області не зареєстрована.
З 25.08.2025 по 19.09.2025 (п'ятниця) головуючий у справі не здійснював правосуддя.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. З огляду на те, що сторони, у тому числі відповідач, зареєстрували електронні кабінети в системі «Електронний суд», суд визначив, що всі судові документи у справі підлягають врученню виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до відповідних електронних кабінетів у зазначеній системі.
Згідно довідок відповідна ухвала суду доставлена відповідачці в електронний кабінет 22.09.2025.
Також, суд надіслав процесуальні документи на останню відому зареєстровану адресу місця проживання відповідача, які повернулися до суду 01.10.2025 з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Також судом направлялися документи на електронну пошту, яка була зазначена відповідачем у кредитному договорі.
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .
Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Судом встановлено, що 28.01.2021 між ТОВ «Слон кредит» та відповідачем шляхом власноручного підписання, укладено Договір № 493152 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами Договору сума (загальний розмір) кредиту 50 000 грн, строк кредиту 1095 днів з кінцевим терміном повернення 28.01.2024, тип процентної ставки фіксована, процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 25% в день (9125% річних); за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% річних.
Відповідно до п. 1.8 договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 138 177,20 грн. те саме прописано в паспорті споживчого кредиту.
Відповідно до графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту № 493159 перший платіж за кредитом відповідачка повинна була здійснити 28.02.2021, а останній 28.01.2024 тобто в межах строку надання кредиту.
Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством шляхом їх виплати/видачі/утримання: у розмірі 40 000 гривень на користь Споживача за реквізитами: НОМЕР_1 (транзитний рахунок) в ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», код банку 300528, призначання платежу; «кредитний договір №493152 від 28.01.2021, відповідачка» з подальшою видачею в готівковому порядку через каси відділень Кредитного посередника після звернення Споживача за отриманням готівки до такої каси Кредитного посередника; у розмірі 10 000 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п.3.5 Договору.
Відповідачем факт отримання кредитних коштів не оспорено.
Відповідно до платіжної інструкції Кредитового переказу коштів № 382 від 28.01.2021 встановлено, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» здійснило переказ коштів за реквізитами: НОМЕР_1 в сумі 40 000 грн призначення платежу:видача від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кредиту відповідачу кредитний договір № 493152 від 28.01.2021.
Згідно розрахунку заборгованості наданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», за кредитним договором №493152 від 28.01.2021, встановлено, що відповідачка сплачувала кредит до 01.03.2022, після чого проплат по кредиту не було, і станом на 05.03.2025 відповідач має заборгованість за період з 29.01.2021 по 28.01.2024 за кредитом 33 756,99 грн, за відсотками за перший день користування 8 422,25 грн, по відсотках (на дату продажу) 40 038,11 грн.
31.01.2025 було укладено договір № 31012025 відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 493152.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторони також підписали Додатки до Договору надання послуги з факторингу №31012025 від 31.01.2025 року, зокрема, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1-1 до Договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає, а ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає право вимоги за кредитним договором № 493152. Загальна сума заборгованості 80 539 грн, яка складається з: сума заборгованості за коштами, що перераховані на рахунок боржника - 33 756,99 грн.; сума заборгованості за процентами за видачу кредиту (проценти за перший день користування кредитом) - 8 422,25 грн; сума заборгованості за нарахованими процентами (з другого дня користування кредитом) - 38 359,76 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» встановлено, що відповідач за кредитним договором № 493152 від 28.01.2021 за період часу з 31.01.2025 по 07.07.2025 має заборгованість по тілу кредиту 42 179,24 грн, заборгованість за відсотками 38 359,76 грн.
При цьому, згідно з розрахунком, підписаним директором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», відповідачка здійснила погашення заборгованості за період з 29.01.2021 по 28.03.2022 у розмірі 6 243,01 грн, а також було здійснено списання відсотків на її користь у розмірі 6 658,38 грн.
Отже, враховуючи наявність укладеного кредитного договору, підписаного відповідачкою, що не спростовано, а також факт здійснення платежів за цим договором, суд доходить висновку, що відповідач уклала кредитний договір та отримала кредитні кошти. Відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, своїм правом на подання заперечень та спростування позовних вимог не скористалася.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Із змісту ст. 611 ЦК України випливає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був обізнаний про умови договору, його вартість та строк повернення, про що свідчить його особистий підпис в кредитному договорі, паспорті та графіку платежів.
Однак, порівнявши розрахунок заборгованості, наданий ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а також витяг з Реєстру боржників до Договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025, суд встановив наявність розбіжностей у визначенні розміру заборгованості за тілом кредиту.
Так, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за кредитним договором № 493152 від 28.01.2021, станом на 28.01.2024 заборгованість за тілом кредиту становить 33 756,99 грн.
Аналогічний розмір заборгованості - 33 756,99 грн зазначено й у Витягу з Додатку № 1-1 до Договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025.
Водночас у розрахунку заборгованості, наданому ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за тим же кредитним договором № 493152 від 28.01.2021, сума заборгованості за тілом кредиту визначена як 42 179,24 грн.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивач фактично збільшив розмір тіла кредиту, однак підстав такого збільшення не наведено. Тому стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту в тому розмірі, у якому вона була відступлена та набута фактором на підставі договору факторингу, а саме - 33 756,99 грн.
Щодо нарахованих відсотків суд зазначає таке.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1-1 до Договору надання послуги з факторингу № 31012025 від 31.01.2025 встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає, а ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає право вимоги за кредитним договором № 493152, при цьому відсотки за користування кредитом нараховані у двох видах, а саме:
- проценти за видачу кредиту (за перший день користування) - 8 422,25 грн;
- проценти, нараховані з другого дня користування кредитом - 38 359,76 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за кредитним договором № 493152 від 28.01.2021, також встановлено, що відсотки нараховано у двох видах:
- за перший день користування - 8 422,25 грн;
- відсотки на дату продажу - 40 038,11 грн.
Водночас аналізуючи зміст підстав позову та розрахунок заборгованості, наданого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», убачається, що загальна сума відсотків визначена у розмірі 38 359,76 грн, без поділу на два види. Відповідач заперечень щодо правильності розрахунку відсотків не надав. Таким чином, позивач самостійно визначив межі своїх позовних вимог та конкретизував суму відсотків, яку вважає спірною та такою, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що наданий позивачем розрахунок не містить деталізованих даних щодо здійснення відповідачем платежів за період після набуття позивачем права вимоги, але містить чітко визначений розмір відсотків - 38 359,76 грн, розмір яких не перевищує на час відступлення вимоги за договором факторингу, суд вважає зазначений розрахунок відсотків обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Стягненню підлягає заборгованість у загальному розмірі 72 116,75 грн, у тому числі:
-33 756,99 грн - заборгованість за тілом кредиту,
-38 359,76 грн - заборгованість за відсотками.
Отже, позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню у розмірі 89,5 % від заявленої ціни позову.
Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову до суду у сумі 2 422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 0538440043 від 15.07.2025.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 25 000 грн, суд виходить із такого.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: заявку ТОВ «Факторинг Партнерс» від 02.06.2025 про надання юридичної допомоги № 157; витягом з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025; копію договору № 02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги між клієнтом ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс».
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Таким чином, наданими документами підтверджується, що позивачем дійсно понесено витрати на професійну правничу допомогу.
Водночас виокремлення позивачем таких послуг, як «надання усної консультації з вивченням документів» та «підготовка позиції» як самостійних видів адвокатської діяльності є необґрунтованим, оскільки ці дії охоплюються загальним обсягом робіт з підготовки позовної заяви. Тому визначена за них оплата у сумі 10 000 грн не відповідає фактичному обсягу наданих юридичних послуг і підлягає виключенню із загальної вартості правничої допомоги.
Отже, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених позовних вимог (у даному випадку позов задоволено на 89,5 %), наявні підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу. Проте суд враховує, що справа є незначної складності, у цій категорії спорів існує усталена та одноманітна судова практика, позовні заяви здебільшого є типовими, має місце відпрацьована адвокатська практика, а обсяг досліджених доказів є невеликим.
За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, до 3 000 грн, що є об'єктивним та співмірним із фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи у справі.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних із розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу за складання позовної заяви у розмірі 3 000 грн.
Інших витрат сторонами не заявлено.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за Договором № 493152 від 28.01.2021 у розмірі 72 116,75 (сімдесят дві тисячі сто шістнадцять грн 75 коп.), а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 33 756,99 грн та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 38 359,76 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ЄДРПОУ: 42640371
Відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 ; знята з реєстрації 02.12.2022; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 21.11.2025.
Суддя І. М. Соловйов