Справа № 201/14582/25
Провадження № 1-кс/201/4932/2025
20 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в режимі відеоконференції клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000564 від 04 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000564 від 04 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у період з 01 по 10 вересня 2023 року, у відповідності до законодавства рф та так званої «лнр», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів народної ради Луганської народної республіки першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської народної республіки першого скликання» (мовою оригіналу: «выборы депутатов народного совета Луганской народной республики первого созыва и выборы депутатов представительных органов муниципальных образований Луганской народной республики первого созыва»).
За результатами проведених незаконних виборів, сформовано т.зв. «депутатський корпус «ради муніципального округу муніципальне утворення Свердловський муніципальний округ лнр» (мовою оригіналу - «совета муниципального округа Свердловский муниципальный округ лнр»).
В подальшому, 09.11.2023 т.зв. «рішенням № 2 ради муніципального округу муніципальне утворення Кремінський муніципальний округ лнр» визначено створеною т.зв. «адміністрацію муніципального округу муніципальне утворення Кремінський муніципальний округ Луганської народної республіки» (мовою оригіналу: «администрация муниципального округа муниципальное образование Кременской муниципальный округ Луганской народной республики»).
Також, т.зв. «адміністрація муніципального округу муніципального утворення Кремінський муніципальний округ лнр» здійснює свої виконавчо-розпорядчі повноваження як самостійно, так і через свої галузеві і функціональні органи.
21.12.2023 т.зв. «рішенням № 1 ради муніципального округу муніципальне утворення Кремінський муніципальний округ лнр» затверджено структуру та визначено максимальну кількість адміністрації муніципального округу муніципального утворення Кремінського муніципального округу ЛНР. Одним із структурних підрозділів (складовою частиною) т.зв. «адміністрації муніципального округу муніципального утворення Кремінський муніципальний округ Луганської народної республіки» є т.зв. «Територіальний відділ по життєзабезпеченню «Красноріченське» адміністрації муніципального округу муніципального утворення Кремінський муніципальний округ лнр», а отже зайняття посад у вказаному структурному підрозділі є фактичним зайняттям посади в незаконно створеному органі влади на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційній адміністрації держави - агресора.
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Приблизно в грудні 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи громадянкою України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області, переслідуючи особисті інтереси, маючи умисел на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору - рф, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно зайняв керівну посаду в структурному підрозділі незаконного органу влади, в тому числі окупаційній адміністрації держави - агресора, а саме посаду т.зв. «начальника територіального відділу по життєзабезпеченню «Красноріченське» адміністрації муніципального округу муніципального утворення Кремінський муніципальний округ лнр», що діє на тимчасово окупованій території с-ща Красноріченське Сватівського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території,у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням смт. Білокуракине, та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» №207 (8132) від 10.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 10.10.2025 опубліковано повістку про виклик особи - ОСОБА_6 на 14,15,16 жовтня 2025 року о 10:00 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні за №22024130000000564, та отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваної тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Главою 11 КПК України визначається порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням із прокурором 17.10.2025 ОСОБА_6 , з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 17.10.2025 та в газеті «Урядовий кур'єр» №212 (8137) від 17.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Таким чином, 17.10.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Одночасно з повідомленням ОСОБА_6 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» №212 (8137) від 17.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_6 до слідчого відділу 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за місцем тимчасової дислокації за адресою: м. Дніпро, площа Шевченка, буд. 7, кв. 131, на 10 годину 00 хвилин на 21,22,23 жовтня 2025 року для вручення їй письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваної, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом з тим у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття не повідомила, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надала.
Постановою слідчого від 24.10.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
У зв'язку зі збройною агресією РФ, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій та захопленням смт. Білокуракине, Сватівського району, Луганської області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 на цей час не відомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окуповані території Луганської області, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Враховуючи зазначені обставини до Соборного районного суду м. Дніпро подано клопотання в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 .
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також факт перебування останньої на тимчасово окупованій території, повністю обґрунтовується зібраними у провадженні доказами:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7
- протоколом впізнання за участі свідка ОСОБА_7
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8
- протоколом впізнання за участі свідка ОСОБА_8
- протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_8
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9
- протоколом впізнання за участі свідка ОСОБА_9
- протоколом огляду за участі свідка ОСОБА_9
- протоколом огляду від 07.11.2024
- протоколом огляду від 07.11.2024
- протоколом огляду від 29.09.2025
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у добровільному обранні до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території, яка віднесена до тимчасово окупованої РФ території України.
Враховуючи наведене, достовірно встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 :
- обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України;
- переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності (ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора, зокрема, не прибула на виклик без поважної причини більше 2 разів);
- перебуває на тимчасово окупованій території України.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22024130000000564 від 04 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки підозрювана належним чином не повідомлена про підозру, внаслідок чого порушено право на захист, при цьому саме по собі перебування особи на тимчасово окупованій території України не є підставою вважати, що вона переховується від органу досудового розслідування, неприбуття без поважних причин до слідчого спростовується неможливістю підозрюваної виїхати з тимчасово окупованої території України.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та у зв'язку з неявкою останньої за викликом до слідчого ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і неможливості їй безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в газеті «Урядовий кур'єр» № 212 (8137) від 17 жовтня 2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 17 жовтня 2025 року опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 21 жовтня 2025 року, 22 жовтня 2025 року, 23 жовтня 2025 року, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000564, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту підозрюваної тощо.
Таким чином, 17 жовтня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме у добровільному обранні до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідків; протоколами огляду мережі Інтернет в тому числі за участю свідків; матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню; та іншими матеріалами кримінального провадження, які підтверджують факт добровільного обрання громадянкою України ОСОБА_6 посади т.зв. «начальника територіального відділу по життєзабезпеченню «Красноріченське» адміністрації муніципального округу муніципального утворення Кремінський муніципальний округ лнр», що діє на тимчасово окупованій території с-ща Красноріченське Сватівського району Луганської області.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.
Також встановлено, що постановою слідчого від 24 жовтня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанови про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією с-ща Красноріченське Сватівського району, Луганської області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 на цей час невідомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчій судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1-297-5 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000564 від 04 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000564 від 04 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 21 листопада 2025 року о 10 годині 10 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_10