Справа № 175/19505/25
Провадження № 1-кс/175/1813/25
іменем України
21 листопада 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарги представника ФГ «Басан і КО» - адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб СВ ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування,
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області представник ФГ «Басан і КО» - адвокат ОСОБА_2 подав вищезазначену скаргу, в обґрунтування якої зазначено, що 13 листопада 2025 року ФГ «Басан і КО» подано через канцелярію ВП№2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області заяву про злочин відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом заволодінням чужим майном шляхом обману зловживання довірою (шахрайство) в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Згідно договору поставки №423/24 від 13.01.2025 року та специфікації №4 від 02.07.2025 року до нього, ФГ «Басан і КО» придбало у ТОВ «Макош Мінерал» мінеральні добрива суперфосфат простий гранульований MAKOSH FOSFAT у кількості 24 тони загальною вартістю 408 000, 96 грн. Інвентаризацією на господарстві було встановлено відсутність вищевказаних мінеральних добрив. Направлено запит до постачальника для з'ясування, хто отримував ці добрива. Від постачальника отримано оригінал товарно-транспортної накладної №30 від 15.09.2025 року, з якої було встановлено, що ОСОБА_3 (колишній чоловік голови ФГ «Басан і КО») зловживаючи довірою, особисто під розпис отримав мінеральні добрива суперфосфат простий гранульований MAKOSH FOSFAT у кількості 24 тони загальною вартістю 408 000, 96 грн. внаслідок чого заволодів майном ФГ «Басан і КО» на вказану суму. Крім того виявлено, що ОСОБА_3 здійснювалась реалізація вищевказаних мінеральних добрив, власником яких є ФГ «Басан і КО», мешканцям сіл Спаське та Очеретувате за готівкові кошти. Таким чином, у діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Зміст вищевказаної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.11.2025 року містить необхідній мінімум відомостей про, можливо, вчинене правопорушення, для внесення посадовою особою відомостей до ЄРДР та початку досудової перевірки такого повідомлення.
Однак, станом на 21.11.2025 року СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області не внесено відомості до ЄРДР за заявою ФГ «Басан і КО» від 13.11.2025 року.
У судове засідання представник ФГ «Басан і КО»- адвокат ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву про розгляд без участі.
Уповноважена особа ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, заява про кримінальне правопорушення як передумова для початку досудового розслідування для внесення відомостей за такою заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна містити виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу, що з правової норми ст. 214 КПК України та запроваджених у державі внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов'язок внесення після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відомостей за такою заявою до ЄРДР.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
При цьому згаданий обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України.
Таким чином, на етапі прийняття заяви чи повідомлення про злочин, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Тобто норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Утвенко та Борисов проти Росії» наголосив, що «відмова національних органів влади відкрити кримінальне розслідування вказувала на невиконання державою процесуального зобов'язання щодо забезпечення ефективного розслідування. Інформація, зібрана в рамках «попередньої перевірки», не включала гарантій, які притаманні ефективному кримінальному розслідуванню. Отже, відсутність ефективного розслідування тверджень заявників складала порушення процесуального аспекту.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можна дійти висновку, що держава не може відмовити особі в проведенні ефективного розслідування за її заявою про кримінальне правопорушення.
Тож відомості, викладені у заяві особи, поданій у порядку ст. 214 КПК України, мають бути внесені до ЄРДР, навіть якщо попередня перевірка такої заяви вказує на очевидну відсутність ознак конкретного правопорушення, оскільки в цьому разі орган досудового розслідування приймає рішення про закриття такого провадження відповідно до статті 284 КПК України і не вправі відмовити особі з цих підстав у внесені відомостей за її заявою до ЄРДР.
З огляду на наведене, заявнику не може бути відмовлено в проведенні розслідування щодо відомостей, викладених у його заяві, оскільки в іншому разі це може свідчити про порушення державою своїх зобов'язань.
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість скарги та необхідність її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу представника ФГ «Басан і КО» - адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб СВ ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування- задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області у відповідності до ст.214 КПК України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою представника ФГ «Басан і КО» - адвоката ОСОБА_2 від 13.11.2025.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1