№ 209/4797/25
№ 2-др/207/21/25
24 листопада 2025 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича , про ухвалення додаткового рішення , справа № 209/4797/25 ,
У провадженні Південного районного суду міста Кам'янського знаходиться справа № 209/4797/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
Заочним рішенням Південного районного суду міста Кам'янського від 5 листопада 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю .
18 листопада 2025 року представник позивача Андрущенко М.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 209/4797/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок , оскільки заочним рішенням Південного районного суду міста Кам'янського від 5 листопада 2025 року позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 25035 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за процентами у розмірі 22035 гривень 00 копійок , судові витрати у розмірі 2422 гривні 40 копійок , задоволено повністю . Однак , позивачем ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» понесені витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень , але при винесені рішення від 5 листопада 2025 року не було вирішено питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень .
Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню .
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов'язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;
2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .
Згідно ч. 1 , ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов'язані з розглядом справи , покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача ; у разі відмови в позові - на позивача ; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .
Позивачем ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» при розгляді справи були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок .
Так , у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14 грудня 2021 року , № 905/716/20 від 8 квітня 2021 року , № 916/2087/18 від 31 березня 2021 року , № 922/3812/19 від 10 грудня 2020 року зазначається , що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право , а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат . Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат .
Крім того , у справі № 922/676/21 окремо звертається увага , що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат , які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат , заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами , відповідно , забезпечує дотримання принципу змагальності .
Отже , подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат , проте залишається на розсуд суду , а відтак у сторони залишається і ризик не отримати відповідне відшкодування судових витрат .
Процесуальними нормами встановлено , що розмір судових витрат , які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи , встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду , за умови , що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву .
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .
Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів , які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат . Такими доказами можуть бути : договір про надання правової допомоги , акт прийому-передачі документів , акт здачі-приймання виконаних робіт , протокол наданих послуг , рахунки на оплату , банківські документи про оплату послуг , тощо .
Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .
Розмір відшкодування не повинен бути неспівмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .
Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .
Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .
На підтвердження факту надання правничої допомоги представником позивача надано копії договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 6 травня 2025 року , укладений між адвокатом Андрущенко М.В. та ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» ; платіжної інструкції № 6 від 14 листопада 2025 року ; заявки № 3865711032 від 3 червня 2025 року , з якої вбачається , що вартість надання послуг адвоката становить 5000 гривень 00 копійок , які представник позивача просить стягнути з відповідача .
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд , що ухвалив рішення , може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення , якщо судом не вирішено питання про судові витрати .
При розподілі судових витрат суд враховує , що позовні вимоги ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю .
Судові витрати в такому випадку у відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача .
При ухвалені заочного рішення від 5 листопада 2025 року не було вирішено питання про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень , тому необхідно постановити додаткове рішення .
Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на правничу допомогу у сумі 5000 гривень 00 копійок , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності та справедливості .
Керуючись ст. 270 ЦПК України , суд
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - адвоката Андрущенко Михайла Валерійовича , про ухвалення додаткового рішення у справі № 209/4797/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» , місцезнаходження: м. Київ , вулиця Верхній Вал , 10 , ідентифікаційний код юридичної особи : 44127243 , витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок .
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Суддя С.А. Скиба