Справа № 216/1503/23
провадження 2/216/196/25
іменем України
21 листопада 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Пташкіна А.Д.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 звернулися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що між позивачкою та відповідачем за даним позовом 26.03.2016 року був укладений шлюб, який зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Прізвище позивачки після реєстрації цього шлюбу було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпро петровської області по справі № 216/5505/20 від 15 березня 2021 шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.
01 квітня 2022 року позивачка за даним позовом уклала шлюб з громадянином ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_8 », про що свідчить копія Свідоцтва про шлюб.
Позивачка разом з відповідачем по даній справі почали сумісно проживати ще з 2013 року у домоволодінні АДРЕСА_1 разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином відповідача ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інший її син ОСОБА_11 проживав в помешканні матері позивачки. Спільних дітей позивач з відповідачем не мають. Цей будинок на праві особистої власності належить позивачу згідно договору дарування. Перебуваючи в шлюбі позивачка офіційно працевлаштована не була, але працювала на різних підробітках, зокрема допомагала громадянам в працевлаштуванні в Республіці Польща.
Відповідач також офіційно працевлаштований не був, але також працював на різних підробітках.
За час шлюбу позивачки з відповідачем , а саме, з 26.03.2016 року по 15.03.2021 року, сторони за спільні кошти придбали будівельний матеріал для утеплення другого поверху будинку, в якому вони мешкали, на загальну суму 61791,28 (шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто одна гривня,28 копійок.) гривень.
За спільні кошти позивачка з відповідачем під час шлюбу придбали наступний будівельний матеріал:
1. Теплоізоляція на загальну суму 1691,48 гривень;
2. Теплоізоляція на загальну суму 1590,00 гривень;
3. Теплоізоляція на загальну суму 1590,00 гривень;
4. Теплоізоляція на загальну суму 1691,48 гривень;
5. Теплоізоляція на загальну суму 1590,00 гривень;
6. Теплоізоляція на загальну суму 1996,92 гривень;
7. Теплоізоляція на загальну суму 1691,50гривень;
8. Дошки на загальну суму 14652,50 гривень;
9. Металочерепиця на загальну суму 27728,40 гривень;
10.Утеплювач будівельний на загальну суму 7569,00 гривень.
Все перелічене в додатках майно, на придбання якого було витрачено загальну суму 61791,28 грн., залишилося в будинку, де продовжує мешкати відповідач, та ним користуватися.
Крім цього у 2016 році в місті Дніпро позивач разом з відповідачем придбали по довіреності автомобіль «Toyota Celika».
Даний автомобіль було сторонами придбано на підставі довіреності та зареєстровано на відповідача автомобіль «Toyota Celika» державний номер НОМЕР_1 25.05.2019 року, що підтверджується листом начальника Територіального сервісного центру МВС № 1243 від 21 лютого 2022 року.
З того ж листа вбачається, що відповідач продав даний автомобіль 01 лютого 2022 року і відповідно перереєстровано автомобіль на іншу особу.
Після розірвання шлюбу автомобіль «Toyota Celika» державний номер НОМЕР_1 залишався в користуванні відповідача.
Згідно Висновку експерта транспортно-товарознавчого дослідження №33/23 по визначенню ринкової вартості від 28.02.2023 року середня ринкова ціна вказаного вище автомобіля складає 182111,63 гривень.
Позивачка спочатку не мала намір ділити спільне майно з відповідачем, але після того, як протягом минулого року відповідач два рази спричинив їй легкі тілесні ушкодження, вона вимушена звернутись до суду із заявою про поділ майна подружжя.
У зв'язку з вищевикладеним позивач та її представник просять суд:
-позовні вимоги позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя задовольнити в повному обсязі.
-визнати спільною сумісною власністю подружжя рухоме майно, яке було придбане під час шлюбу, а саме будівельні матеріали на загальну суму 61791,28 (шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто одна гривня 28 копійок.) гривень що належали на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу, з визначенням часток по 1/2 частці кожному, та стягнути з відповідача ОСОБА_12 , на користь позивача ОСОБА_3 , грошову компенсацію за вартість її частки 30895,64 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень, 64 копійки) гривень.
-визнати, що автомобіль, «Toyota Celika» державний номер НОМЕР_1 2000 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 ,з моменту його придбання 25 травня 2019 року до моменту його відчуження 01 лютого 2022 року належав на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачу, з визначенням часток по 1/2 частці кожному, та стягнути з відповідача ОСОБА_12 , на користь позивача ОСОБА_3 , грошову компенсацію за вартість її частки автомобіля в сумі 91055,81 (дев'яносто одна тисяча п'ятдесят пять гривень, 81 копійка) гривень.
-стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті за проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження №33/23 від 28.02.2023 року в сумі 2000 (дві тисячі) гривень;
-стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1240 грн. 00 коп.
Рух справи
ОСОБА_3 , звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.03.2023 відкрито провадження у справі № 216/1503/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою від 20.04.2023 суддею Хомик І.І. в порядку ст. 84 ЦПК України, витребувано докази.
05 травня 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі. В обґрунтування позиції зазначили, що будівельні матеріали були придбані відповідачем за власні кошти, які вік позичив у ОСОБА_13 , що підтверджується відповідною розпискою. Більш того з липня 2020 року позивач з відповідачем навіть не проживали разом та спільного господарства не вели, що позивачем не оспорюється та зазначено у заочному рішенні Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.03.2021 р по справі №216/5505/20. Крім цього відповідач звертає увагу суду, що фіскальні чеки не містять у собі ідентифікаційну інформацію шодо покупця, не містять жодних доказів, на підтвердження придбання вказаних будівельних матеріалів саме на спільні кошти подружжя, у спільне на той час помешкання подружжя.
Відповідач та його представник зазначили що придбання автомобіля за спільні кошти подружжя, також не відповідає дійсності. Відповідач стверджує, що в листопаді 2016 року він продав ОСОБА_14 на підставі Довіреності автомобіль ГАЗ 3110 який належав йому особисто оскільки був придбаний до укладання шлюбу з позивачем. За продаж автомобіля ГАЗ 3110 відповідач отримав грошові кошти у розмірі 2000 доларів США, що еквівалентно 52 800 грн. Після чого в 2016 році, був придбаний автомобіль «Toyota Celika» 2000 року випуску за 5000 тисяч доларів, що еквівалентно по курсу Національного банку України на 2016р - 132 000 грн. В дану суму увійшли його особисті кошти, які він отримав від продажу автомобіля ГАЗ 3110. Таким чином спільними коштами подружжя є лише 79 000 грн.
23 травня 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Після ознайомлення з відзивом на позовну заяву по даній справі представник позивача зазначив, що в позивача є в наявності оригінали фіскальних чеків по придбанню будівельних матеріалів саме під час перебування позивача з відповідачем в шлюбі. Крім того, будівельні матеріали, які зазначені в додатках №№7-12 до позовної заяви, придбавались з власної картки АТ «Альфа-Банк» позивачки. Доказом цього факту є квитанції АТ «Альфа-Банк» копії яких залучені в якості додатків №№7-12 до позову. Окрім цього зазначив, що у 2016 році в місті Дніпро позивач разом з відповідачем перебуваючи в шлюбі придбали по довіреності автомобіль. Відповідач продав автомобіль 01 лютого 2022 року вже після розірвання шлюбу, а грошові кошти залишив собі. Позовну заяву просив задовольнити в повному обсязі.
На виконання ухвали суду від 20 квітня 2023 року Територіальний сервісний центр МВС № 1243 надіслав 30 травня 2023 року на адресу суду копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Toyota Celica» номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , 2000 року випуску, синього кольору та копію договору купівлі продажу укладеному в ТСЦ № 1243/2019/1483518 від 25 травня 2019 року.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Мірошниченка Я.В., 22.06.2023 здійснено повторний авторозподіл судової справи.
Ухвалою від 02.10.2023 суддею Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Цимбалістенко О.В. прийнято до свого провадження справу № 216/1503/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
23 листопада 2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення додаткових доказів, а саме: виписки по картці/рахунку АТ «Прватбанк» ОСОБА_3 в період з 01 березня 2021 року по 31 березня 2021 року, належним чином завірені квитанції від 06 березня 2021 року про оплату будівельних матеріалів через термінал будівельних матеріалів позивачем ОСОБА_3 .
Ухвалою від 06.02.2024 у справі № 216/1503/23 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Клопотання представника позивача про витребування доказів від 23.11.2023 року залишено без розгляду.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 червня 2024 року у справі № 216/1503/23 призначено судову експертизу транспортного засобу та провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи.
За результатами проведення судової експертизи 18.10.2024 до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов висновок експерта № Д19/09/24 від 30.09.2024.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Аргументи учасників справи в судовому засіданні та судові дебати
Представник позивача в судовому засіданні долучив до матеріалів справи копію свідоцтва про шлюб в якому вбачається реєстраціє шлюбу позивача та зміну її прізвища за ОСОБА_8 на ОСОБА_15 . Позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Просив визнати недопустим висновок експерта № Д19/09/24 від 30.09.2024, оскільки досліджувався іший автомобіль, а не той який зазначений в ухвалі суду від 07 червня 2024 року.
На стадії судових дебатів представник позивача ОСОБА_1 зазначив, що саме позивач по даній справі за свої власні кошти придбала будівельний матеріал для утеплення другого поверху будинку, в якому вони мешкали, на загальну суму 61791,28 (шістдесят одна тисяча сімсот дев'яносто одна гривня,28 копійок.) гривень, про що свідчать долучені до позовної заяви копії чеків та видаткових накладних про купівлю будівельних матеріалів, а саме - додатки №№ 7-16 позовної заяви а також виписки з Приватбанку про витрати з особового рахунку позивачки, які залучені до матеріалів даної справи під час проведення попереднього судового засідання.
Особливу увагу суду звернув на додатки №№ 14-16 позовної заяви.
В копії видаткової накладної №873 від 28.03.2020 року від постачальника «ЛесоМаркет » (додаток №14) вказана адреса покупця, а саме: АДРЕСА_1 тобто адреса відповідача по даній справі, але грошові кошти за будівельний матеріал сплачувала позивачка по даній справі.
В копії заказу №94 покупця від 23.03.2020 року в постачальника «Кровли Маркет» (додаток №15) покупцем вказаний відповідач по даній справі, але грошові кошти за будівельний матеріал сплачувала позивачка по даній справі.
В копії видаткової накладної № УУ00000153 від 02.04.2020 року від постачальника ФОП ОСОБА_16 ( додаток №16) покупцем також вказаний відповідач по даній справі, але грошові кошти за будівельний матеріал сплачувала позивачка по даній справі. У зв'язку з чим вважає, твердження представника відповідача під час проведення судового засідання по даній справі про те, що позивачка використала вказані вище будівельні матеріали на власні потреби, не відповідає дійсності.
Крім цього представник під час дебатів звертає увагу на той факт, що відповідач разом із своїм представником вказують, що вказані вище будівельні матеріали придбані нібито відповідачем за власні кошти, які він позичив у ОСОБА_13 , що підтверджується відповідною розпискою. Боргова розписка складалась 03.03.2020 року а будівельні матеріали, які вказані в додатках до позовної заяви №№ 7-13, проплачувались 06.03.2020 року з власної карти «Приватбанк» позивачки. Таким чином, вказане вище твердження відповідача щодо придбання будівельних матеріалів за власні кошти представник вважає такими які не відповідають дійсності.
Зазначав, що позивачка проживала разом з відповідачем до кінця 2021 року, так якій не було де мешкати.
Просив суд висновок експерта №Д19/09/24 визнати неналежним та недопустимим доказом, виходячи з наступного. Згідно ухвали від 07.06.2024 року Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області на вирішення експерта поставлено наступне питання: Яка ринкова вартість з урахуванням технічного стану транспортного засобу «Toyota Celica» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з обстеженням об'єкта оцінки? Згідно висновку експерта № Д19/09/24 від 30.09.2024 року судовий експерт Чивчиш О.П. досліджував транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 . У даному висновку експерта № Д19/09/24 від 30.09.2024 року немає підтвердження того факту, що транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 та транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року реєстраційний номер НОМЕР_1 є одним й тим самим автомобілем.
Згідно яких документів судовий експерт Чивчиш О.П. встановив, що транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 та транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року реєстраційний номер НОМЕР_1 є одним й тим самим автомобілем, експерт у своєму висновку не вказує.
Судовий експерт Чивчиш О.П. досліджував транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 без присутності власника автомобіля ОСОБА_17 . Представник позивача вважає це порушенням чинного законодавства України, а саме, дослідження транспортного засобу без присутності власника автомобіля.
У зв'язку з вищевикладеним представник позивача ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні та в судових дебатах просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Між позивачем та відповідачем за даним позовом 26 березня 2016 року був укладений шлюб, який зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .
Прізвище позивачки після реєстрації цього шлюбу було змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 »
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 216/5505/20 від 15 березня 2021 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. У вказаному рішенні зазначено наступне: «Як вказувала позивач та не заперечив відповідач, вони спільних дітей не мають, вже разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують з 01 липня 2020 року, відповідач відмовляється добровільно розірвати шлюб через органи РАЦС та позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження шлюбу суперечить її інтересам.»
Тобто з вищевикладеного слідує, що позивач та відповідач припинили вести спільне господарство з 01 липня 2020 року. Рішення суду набрало чинності та не було оскаржене.
В 2016 році під час шлюбу було придбано автомобіль «Toyota Celica» 2000 року. Сторонами вказане не оспорюється.
Згідно копії видаткової накладної №873 від 28.03.2020 року від постачальника «ЛесоMarket» були придбані дошки на загальну суму 14652,50 гривень. Покупцем зазначений відповідач по справі ОСОБА_4 , а також зазначено його номер мобільного телефону: НОМЕР_5 .
Згідно долученої копія заказу №94 покупця ОСОБА_4 (номер телефону НОМЕР_5 ) від 23.03.2020 року в постачальника «Кровли Маркет» було придбано металочерепицю на загальну суму 27728,40 гривень.
Згідно копія видаткової накладної № УУ00000153 від 02.04.2020 року від постачальника ФОП ОСОБА_16 відповідачем ОСОБА_4 (номер мобільного телефону НОМЕР_5 ) був придбаний утеплювач будівельний на загальну суму 7569,00 гривень.
Крім цього до матеріалів справи позивачем долучені квитанції на придбання будівельних матеріалів, а саме на придбання:
-теплоізоляції на загальну суму 1691,48 гривень (копія чека від ТОВ «Епіцентр» №13898 та квитанції від «Альфа-Банк» № 013898 від 06.03.2021 року);
-теплоізоляції на загальну суму 1590,00 гривень (копія чека від ТОВ «Епіцентр № 13901, копія квитанції від «Альфа-Банк» № 013901 від 06.03.2021 року);
-теплоізоляції на загальну суму 1590,00 гривень ( копія чека від ТОВ «Епіцентр 13902 та квитанції від «Альфа-Банк» № 013902 від 06.03.2021 року)
-теплоізоляції на загальну суму 1691,48 гривень (копія чека від ТОВ «Епіцентр №13903 та копія квитанції від «Альфа-Банк» № 013903 від 06.03.2021 року)
-теплоізоляції на загальну суму 1590,00 гривень (копія чека від ТОВ «Епіцентр 13908 та копія квитанції від «Альфа-Банк» № 013908 від 06.03.2021 року);
- теплоізоляції на загальну суму 1996,92 гривень (копія чека від ТОВ «Епіцентр» 13909 та копія квитанції від «Альфа-Банк» № 013909 від 06.03.2021);
-теплоізоляції на загальну суму 1691,50гривень ( копія чека від ТОВ «Епіцентр» №3000003486 від 06.03.2021 року).
Представником позивача було здійснено адвокатський запит до ТСЦ 1243 РСЦ ГСЦ МВС у якому ОСОБА_1 просив надати інформацію: чи здійснювалась в період часу з 26.03.2016 року по 15.03.2021 року реєстрація ( перереєстрація) транспортного засобу (автомобіля) на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно відповіді ТСЦ 1243 РСЦ ГСЦ МВС на адвокатський запит від 21 лютого 2023 року вбачається, що у відповідності до Єдиного реєстру транспортних засобів в період часу з 26 березня 2016 року по 15 березня 2021 року здійснювались реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів за особою, зазначеною у запиті адвоката.
Також сервісний центр повідомив, що транспортний засіб, зазначений у запиті було зареєстровано з 25 травня 2019 року по 01 лютого 2022 року за особою зазначеною в запиті.
Крім цього з наданого сервісним центром свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником транспортного засобу «Toyota Celica» 2000 року, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_6 був відповідач по справі ОСОБА_4 .
01 лютого 2022 року транспортний засіб «Toyota Celica» 2000 року, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_6 , колір синій було перереєстровано на іншу фізичну особу ОСОБА_17 за договором купівлі продажу№ 1243/2022/3078169 від 01 лютого 2022 року, укладеним в ТСЦ МВС № 1243.
За результатами проведення судової експертизи 18.10.2024 до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов висновок експерта № Д19/09/24 від 30.09.2024. Згідно вказаного висновку ринкова (дійсна) вартість транспортного засобу - «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_6 , з урахуванням технічного стану та з обстеження об'єкта оцінки станом на дату проведення експертизи 10 вересня 2024 року, складає 47235 (сорок сім тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 30 копійок.
Згідно наданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 вбачається, що позивач ОСОБА_3 одружилася з ОСОБА_18 , після реєстрації шлюбу прізвище позивача ОСОБА_8 було змінено на ОСОБА_15 .
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 60 Сімейного кодексу (далі -СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Дана стаття СК України кореспондується з ч.3 ст.368 ЦК України, відповідно до якої майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першоюст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Статтею 69 СК України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права їх спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу.
За змістом ст. 70 СК України, ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є зокрема: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого із подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована. Один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі № 372/504/17-ц, у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 року № 464/7011/16-ц, від 09.07.2021 року у справі №161/8116/19.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку аргументам та запереченням сторін у справі, врахувавши письмові докази, надані сторонами, на підставі ст. 60, 61 СК України, ст. 368 ЦК України суд вважає, що під час спільного проживання майно, яке придбано сторонами є спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
За приписами ч.1ст.77, ст.79, ч.1ст.80 ЦПК України належнимиє докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною другою ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни).
Разом з тим, в ході розгляду справи позивачка не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що будівелні матеріали на загальну суму 61791,28 гривень були придбані за спільні кошти з відповідачем.
У долучених позивачем товарних чеках від, 23 березня 2020 року, 28 березня 2020 року та від 02 квітня 2020 року, накладних та рахунках на оплату зазначено покупцем відповідача ОСОБА_4 , а також вказаний його контактний номер телефону, у зв'язку з чим неможливо встановити, що саме позивачка є покупцем чи отримувачем вказаних товарів та будівельних матеріалів, а також ці докази не дають можливості встановити той факт, що придбані товари використовувались безпосередньо при будівництві будинку в якому проживало подружжя. Суд не бере до уваги посилання представника позивача, що позивачем були надані грошові кошти на придбання дошок, металочерепиці та утеплювача, оскільки жодних на це доказів позивачем та його представником до суду не надано. Відтак суд не приймає їх до уваги в якості належних доказів.
Як вбачається зі змісту рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 березня 2021 року про розірвання шлюбу сторони проживають окремо з 01 липня 2020 року. На дану обставину позивачка покликалась при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу та відповідно встановлена судом в мотивувальній частині судового рішення. Відтак, в силу дії ст. 82 ЦПК України , обставини встановлені судовим рішенням та визнані стороною не підлягають доказуванню.
Таким чином суд не приймає до уваги в якості належних доказів долучені квитанції від 06 березня 2021 року на придбання будівельних матеріалів, оскільки сторони проживали окремо з 01 липня 2020 року, тобто спільною власністю подружжя такі товари не можуть бути визнані. Тому голослівними, на думку суду є твердження представника позивача про те, будівельні матеріали були використані для покращення будинку та його утеплення.
У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя, будівельних матеріалів на загальну суму 61791,28 задоволенню не підлягають.
Щодо автомобіля «Toyota Celica» 2000 року, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що вищевказаний автомобіль являється спільною сумісною власністю подружжя, оскільки сторонами не заперечується той факт, що транспортний засіб був придбаний під час шлюбу.
Тому суд дійшов висновку про поділ спірного автомобіля «Toyota Celica» 2000 року, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 між подружжям, який належав їм на праві спільної сумісної власності, шляхом визнання за кожним із них права власності на автомобіль по 1/2 його частині, виходячи з рівних часток у праві спільної сумісної власності подружжя, як це встановлено статтею 70 СК України.
Надаючи оцінку експертному висновку від 28 лютого 2023 року № 33/23, суд зазначає наступне.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (частини перша, друга статті 106 ЦПК України).
Згідно частиною шостою статті 106 ЦПК України експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Зважаючи на те, що у експертному висновку транспортно-товарознавчого дослідження від 28 лютого 2023 року № 33/23не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, та що висновок підготовлено для подання до суду, суд дійшов висновку про те, що такий висновок не є належним та допустимим доказом, в розумінні статті 106 ЦПК України. Схожі висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, від 20 грудня 2023 року у справі № 172/313/21, від 26 лютого 2025 року у справі 592/3225/22.
Щодо клопотання представника позивача про визнання недопустимим висновку експерта ОСОБА_19 від 30 вересня 2024 № Д19/09/24 суд зазначає наступне.
Щодо посилання представника на те, що під час проведення експертизи експертом не було встановлено, що транспортний засіб «Toyota Celika» 2000 року, реєстраційний номер НОМЕР_3 та транспортний засіб Тоуоіа Сеііка 2000 року реєстраційний номер НОМЕР_1 є одним й тим самим автомобілем.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів в розділі 5 в пункті 5.1. зазначено, що технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів в розділі 6 в пункті 6.1. зазначено, що для визначення типу, моделі, версії КТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо проводиться на основі даних виробника КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN.
Таким чином суд звертає увагу представника позивача ОСОБА_1 на те, що ідентифікація транспортного засобу під час проведення експертизи 30 вересня 2024 року №Д19/09/24 здійснювалась за допомогою VIN коду автомобіля JTDDRT32T3Y0025891. Вказаний VIN код - НОМЕР_6 транспортного засобу - «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, також зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, який було надано сервісним центром на виконання ухвали суду. У зв'язку з викладеним посилання представника є безпідставними та необґрунтованими.
Щодо посилання представника позивача на те, що експертизу було проведено з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, оскільки судовий експерт Чивчиш О.П. досліджував транспортний засіб у присутності відповідача ОСОБА_4 як довіреної особи, а не за участю безпосередньо власника автомобіля ОСОБА_17 .
Суд звертає увагу представника на те, що присутність власника при проведенні огляду та оцінці ТЗ не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби. А отже відсутність власника під час проведення огляду автомобіля, не перешкоджає огляду автомобіля, та не впливає на результат оцінки вартості транспортного засобу.
Таким чином твердження адвоката не є порушенням методики. Окрім цього з виновку експерта та матеріалів справи не вбачається, що власник транспортного засобу заявляла про порушення її прав під час проведення експертизи.
У зв'язу з чим у суду відсутні підстави для визнання недопустимим висновку експерта ОСОБА_19 від 30 вересня 2024 № Д19/09/24 .
При призначені грошової компенсації 1/2 вартості автомобіля «Toyota Celica» 2000 року, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_6 суд бере до уваги висновок судового експерта Чивпиша Олега Петровича від 30 вересня 2024 № Д19/09/24, згідно якого ринкова (дійсна) вартість транспортного засобу - «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_6 , з урахуванням технічного стану та з обстеження об'єкта оцінки станом на дату проведення експертизи 10 вересня 2024 року, складеє 47235 (сорок сім тисяч двісті тридцять п'ять) гривень 30 копійок.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_12 , на користь позивача ОСОБА_20 , грошову компенсацію за вартість її частки автомобіля в сумі 23617,65 (двадцять три тисячі шістсот сімнадцять гривень, 65 копійок) гривень.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення судового збору
При зверненні до суду із позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1240 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
(23617,65 *100:121951,45=19,36%; 1240*19,36:100=240,06 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_20 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - задовольнити частково.
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_20 право власності на 1/2 частину транспортного засобу «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_6 .
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину транспортного засобу «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_6 .
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_20 грошову компенсацію вартості частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки «Toyota Celika», 2000 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_6 в розмірі 23617 (двадцять три тисячі шістсот сімнадцять) гривні 65 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_20 суму сплаченого судового збору у розмірі 240,06 грн. (двісті сорок гривень 06 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_8 (зареєстрована адресою: АДРЕСА_2 );
- відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , (зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено та оголошено 21 листопада 2025 року о 15 год. 40 хв.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО