Справа № 759/52/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3785/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
11 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2025 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, який здобув середню освіту, не працюючий, розлучений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст. 321 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч.1 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
За вироком суду, ОСОБА_7 , не маючи постійного джерела доходів, ніде не працюючи, з метою покращення свого матеріального становища, вирішив здійснювати збут наркотичного засобу метадону (фенадону) та сильнодіючих лікарських засобів. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут наркотичного засобу та сильнодіючих лікарських засобів, діючи з корисливих мотивів та з прямим умислом, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, у невстановленої досудовим розслідуванням особи в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин, і прекурсори», незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, який зберігав за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 з метою подальшого збуту.
12.10.2022 року приблизно в ранковий час, ОСОБА_7 домовився з особою, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », про збут наркотичного засобу метадону (фенадону) та сильнодіючих лікарських засобів.
Цього ж дня, о 10 годині 51 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, всупереч законодавства України, за грошові кошти у розмірі 300 гривень, в порушення ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби», не будучи суб'єктом господарювання, який наділений правом на продаж лікарських засобів, збув особі, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », наркотичний засіб - метадон (фенадон) та дві пігулки сильнодіючого лікарського засобу «Димедрол» та одну пігулку засобу «Сонат».
12.10.2022 року о 11 годині 15 хвилин, за адресою: м. Київ вул. Героїв Космосу, 8, особа, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », добровільно видав працівникам поліції один обрізаний блістер з вмістом 4-ох пігулок «Метадон», обрізаний блістер з вмістом двох пігулок «Димедрол» та обрізаний блістер з вмістом однієї пігулки «Сонат».
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-44205-НЗПРАП від 21.10.2022 року, надані на дослідження чотири таблетки білого кольору містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) в наданих на дослідження таблетках становить 0,088 г. Надані на дослідження дві таблетки білого кольору містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб димедрол. Загальна маса димедролу у наданих таблетках становить 0,087 г. Надана на експертизу таблетка в оболонці жовтого кольору містить у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - зопіклон. Маса зопіклону становить 0,0075 г.
Метадон (фенадон), згідно списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Відповідно до «Переліку сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами», затвердженому Наказом МОЗ від 17.08.2007 № 490 димедрол та зопіклон (сонат) є сильнодіючим лікарським засобом.
Крім цього, ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на збут наркотичного засобу та сильнодіючих лікарських засобів, 09.11.2022 року, орієнтовно о 10 годині, домовився з особою, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », про придбання наркотичного засобу - метадону та сильнодіючих лікарських засобів.
Цього ж дня, приблизно о 16 годин 45 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання а саме: в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , всупереч законодавству України, в порушення ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби», не будучи суб'єктом господарювання, який наділений правом на продаж лікарських засобів, за грошові кошти у розмірі 500 гривень, збув особі, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », наркотичний засіб - метадон та сильнодіючі лікарські засоби «Димедрол» у кількості 4 пігулок та 1 пігулку «Сонат».
09.11.2022 року, о 17 години 00 хвилин, за адресою: м. Київ вул. Котельникова, 12-Б, особа, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », добровільно видав працівникам поліції один обрізаний блістер із вмістом чотирьох пігулок «Димедролу», обрізаний блістер із вмістом п'яти пігулок «метафін» та обрізаний блістер із однією таблеткою «Сонат», яку він придбав у ОСОБА_7 в ході проведення оперативної закупки.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-49005-НЗПРАП від 22.11.2022 року, надані на дослідження таблетки білого кольору масою по 0,50 г, містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у таблетках складає 0,11 г. Надані на дослідження таблетки білого кольору, масою 0,15 г містить сильнодіючий лікарський засіб димедрол. Маса димедролу в таблетках 0,17 г. Надана на дослідження таблетка білого кольору, вкрита оболонкою жовтого кольору, масою 0,17 г містить сильнодіючий лікарський засіб -зопіклон. Маса зопіклону у таблетці 0,0075 г.
Метадон (фенадон), згідно списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Відповідно до «Переліку сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами», затвердженому Наказом МОЗ від 17.08.2007 № 490 димедрол та зопіклон (сонат) є сильнодіючим лікарським засобом.
Крім цього, ОСОБА_7 , діючи з єдиним умислом, спрямованим на збут наркотичного засобу, 17.11.2022 року, домовився з особою, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », про придбання наркотичного засобу - метадону.
Цього ж дня, приблизно о 16 годин 44 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого проживання а саме: в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , всупереч законодавству України, за грошові кошти у розмірі 150 гривень, збув особі, яка проводила оперативну закупку та обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_8 », наркотичний засіб - метадон у виді двох пігулок.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-50402-НЗПРАП від 19.11.2022 року, у наданих на дослідження таблетках білого кольору виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону), в перерахунку на дві таблетки складає 0,044 г.
Метадон (фенадон), згідно списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирокскасуватиу зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення внаслідок м'якості, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 321 КК України, та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі; визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, та призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у виді 6 років позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги,не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин вчинення ОСОБА_7 інкримінованих злочинів, доведеність його вини, зазначає про незаконність вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК України,яка не підлягала застосуванню,та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення внаслідок м'якості.
Вказує, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким. Зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_7 не визнав свою вину, пояснюючи що він, як наркозалежний, отримував метадон на замісній терапії та обмінював його на інші препарати у таких же наркозалежних, що свідчить про те, що він, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду, критичної оцінки своїм діям не надав, вважаючи їх прийнятними як для себе так і для суспільства. Із зазначених причин вважає, що, незважаючи на незадовільний стан здоров'я, ОСОБА_7 потребує ізоляції від суспільства і реальне покарання буде справедливим та відповідатиме меті покарання - виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту вироку, суд першої інстанції ОСОБА_7 призначив покарання за ч.1 ст.321 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч.1 ст.307 КК України - п'ять років позбавлення волі, за сукупністю кримінальних правопорушень визначив остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі.
За змістом ч.1 ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі , встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Доводів невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості як за кожне з кримінальних правопорушень, так і за їх сукупністю, зміст апеляційної скарги прокурора та не містить.
Відповідно до вимог ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 хворіє на ВІЛ-інфекцію 4 клінічної стадії, вірусний гепатит С та В у стадії нестійкої ремісії, перенесений легеневий туберкульоз, кандидоз ротової порожнини. Окрім того, відповідно до консультативного висновку спеціаліста - хірурга від 12.02.2025 року ОСОБА_7 поставлений діагноз невиправима рецидивуюча правобічна пахвинна грижа, новоутворення в ділянці калитки лівого яєчка, трофічні виразки обох нижніх кінцівок.
Відповідно до вимог ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Як вбачається з вироку, суд, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, визнав на підставі ч.2 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує його покарання, незадовільний стан здоров'я, що характеризується низкою тяжких захворювань, відсутність обтяжуючих покарання обставин, те, що він у силу ст..89 КК України є не судимою особою, та дійшов фактичного висновку що останній зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, але в умовах обов'язкового контролю за його поведінкою з боку органу пробації.
Колегія суддів вважає рішення суду про застосування вимог ст..75 КК України таким, що відповідає матеріалам кримінального провадження і ухваленим з урахуванням принципу верховенства права та дискреційних повноважень суду.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_7 потребує ізоляції від суспільства, незважаючи на незадовільний стан його здоров'я, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не відповідають принципу верховенства права та критерію справедливості.
Невизнання вини обвинуваченим під час судового розгляду не свідчить про необхідність призначення йому реального покарання та про те, що застосування вимог ст.75 КК України не відповідатиме меті покарання - виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Інших доводів апеляційна скарга прокурора не містить.
Порушень норм кримінального процесуального права, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя: Суддя: Суддя: