Київський апеляційний суд
17 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
заявника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2025 у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (далі - ТУ ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 26.05.2025, відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що конкретних та достатніх фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність у діях зазначених у заяві осіб ознак кримінальних правопорушень, не встановлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він просить ухвалу слідчого судді скасувати. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що слідчий суддя розглянув скаргу без його участі.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку оскарження ухвали слідчого судді, поважність причин пропуску якого заявник мотивує тим, що копію ухвали отримав 25.10.2025.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявника, який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, просив ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого внести відомості за його заявою до ЄРДР, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог п.3 ч.2, ч.3 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суд направив лист до Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де утримується ОСОБА_5 , з проханням забезпечити участь заявника в режимі відеоконференції. Проте слідчий суддя розглянув скаргу без участі ОСОБА_5 і вказав в ухвалі, що заявника, який повідомлений належним чином про час та місце розгляду скарги, доставлено не було.
А тому формальне направлення листа начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» і не вжиття жодних заходів для виклику ОСОБА_5 , тобто забезпечення його особистої участі або участі в режимі відеоконференції в розгляді скарги, розцінюється судом апеляційної інстанції як постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує.
На підтвердження дати отримання копії ухвали ОСОБА_5 долучив до апеляційної скарги копію розписки про її отримання 25.10.2025, яка містить очевидні виправлення в числі. На запит суду апеляційної інстанції про надання інформації, коли саме заявник отримав копію ухвали, відповідь з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» не надійшла. Враховуючи незабезпечення участі ОСОБА_5 в розгляді скарги і те, що він тримається під вартою, строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вказаним вимогам закону ухвала слідчого судді не відповідає.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.06.2025 ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.303 КПК України, подав до Печерського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 26.05.2025. До скарги долучив лист заступника керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР № С-1888/к/11-03-12208/25 від 12.06.2025, з якого вбачається, що зі звернення ОСОБА_5 про можливе вчинення неправомірних дій окремими працівниками Служби безпеки України обставин, що можуть свідчити про вчинення вказаними особами кримінального правопорушення, не встановлено, у зв'язку з чим підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні. Також ОСОБА_5 долучив до скарги заяву про злочин, датовану червнем 2025 року, з виправленим числом, розібрати яке неможливо, в якій зазначав про вчинення суддею ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.365, 366 КК України.
Слідчий суддя послався на приписи ст.214 КПК України та підстави для кримінальної відповідальності відповідно до ст.ст.2, 11 КК України і вказав в ухвалі, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Заява про вчинення кримінального правопорушення до скарги не долучена, проте, аналізуючи зміст скарги та відповіді ТУ ДБР, не встановлено конкретних та достатніх фактичних даних, які б достовірно свідчили про наявність у діях зазначених у заяві осіб ознак кримінальних правопорушень, а її зміст фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді. Враховуючи те, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством, і оскарження судових рішень, діяльності судів і суддів стосовно розгляду та вирішення справи поза передбачений процесуальним законом порядок не допускається, правові підстави для внесення відомостей за заявою до ЄРДР відсутні. Тож, скарга є необґрунтованою і підстави для її задоволення відсутні.
Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч.3 ст.306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Як зазначено раніше, участь ОСОБА_5 в розгляді скарги слідчим суддею забезпечена не була. З відповіді ТУ ДБР вбачається, що у заяві ОСОБА_5 вказував про вчинення кримінального правопорушення працівниками Служби безпеки України, у той час як слідчий суддя вказав, що у цій заяві йшлося про незгоду з процесуальними діями та рішеннями судді ОСОБА_6 .
А тому, не вживши заходів для забезпечення участі заявника в судовому засіданні і розглянувши скаргу за його відсутності, слідчий суддя не дотримав такої загальної засади кримінального провадження, як доступ до правосуддя, згідно з якою кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом, і не з'ясував, про які обставини ОСОБА_5 повідомляв у заяві про кримінальне правопорушення.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, ухвала не може бути визнана законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що згідно зі ст.ст.409, 412 КПК України є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали судом апеляційної інстанції про призначення нового розгляду в суді першої інстанції і часткового задоволення апеляційних вимог.
Під час нового розгляду слідчому судді належить з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, розглянути скаргу за участю заявника, об'єктивно перевірити її доводи, в тому числі усунути розбіжності в листі заступника керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР та заяві ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Поновити ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 26 травня 2025 року, скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3