11 листопада 2025 року місто Київ
справа № 373/849/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/13849/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана Мирослава Васильовича на ухвалу Переяславського міськрайонного суду Київської області у складі судді Свояка Д.В. від 5 травня 2025 року у справі за заявою виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана Мирослава Васильовича про забезпечення позову у справі за позовом виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,
Короткий зміст обставин справи
У березні 2025 року виконувач обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкан М.В. в інтересах держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223387200:06:018:0010, яка належить ОСОБА_6 ; 3223387200:06:018:0015, яка належить ОСОБА_3 ; 3223387200:06:018:0016, яка належить ОСОБА_2 ; 3223387200:06:018:0017, яка належить ОСОБА_1 ; 3223387200:06:018:0022, яка належить ОСОБА_5 ; 3223387200:06:015:0048, яка належить ОСОБА_4 ; 3223387200:06:018:0020, яка належить ОСОБА_7 .
Заява мотивована тим, що наявність судового спору щодо даних земельних ділянок може спонукати відповідачів, як одноосібних власників, в будь-який момент змінити оспорювані об'єкти нерухомості шляхом їх поділу чи об'єднання, а також до вжиття дій щодо відчуження
земельних ділянок в будь-який час, що в свою чергу утруднить виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову та відповідно не сприятиме ефективному захисту прав позивача.
Короткий зміст судового рішення
Ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2025 року в задоволенні заяви виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкан М.В. про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявником не доведено обставин існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; протягом тривалого володіння земельними ділянками ніхто із відповідачів їх не відчужив. Також заявником не доведено обставин втручання у права відповідачів, гарантовані статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто наявність підстав.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі виконувач обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкан М.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки не врахував, що відсутність будь-яких дій відповідачів, які б могли підтвердити їх наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об'єднання земельних ділянок, не спростовують наявність у відповідачів, як одноособових власників земельних ділянок, можливості вільно розпорядитися цими земельними ділянками. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову.
Вказує, що заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, оскільки державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за відповідачами, у разі відсутності забезпечення позову, дає останнім право вільно нею розпоряджатися, в тому числі відчужувати на користь третіх осіб. У такому разі для належного захисту та поновлення порушених прав, позивач буде змушений вживати додаткових заходів.
Наголошує, що є обґрунтованим припущення про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу, об'єднання, зміни конфігурації спірних земельних ділянок, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації.
Зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки вони залишаються у їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, тобто має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду справи по суті.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подали.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник Бориспільської окружної прокуратури- Бондаренко І.В. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статі 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи убачається, що розпорядженням Переяслав-Хмельницької державної адміністрації від 9 березня 2010 року № 253 "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам України для ведення індивідуального садівництва на території Стовп'язької сільської ради, загальною площею 2,04 га" затверджено проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , для ведення індивідуального садівництва на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та надано даним громадянам земельні ділянки, площею 0,12 га кожному.
28 квітня 2010 року ОСОБА_4 отримав державний акт серії ЯЛ № 848980 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:015:0048.
7 травня 2010 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯЛ № 848990 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0016.
7 травня 2010 року ОСОБА_8 отримала державний акт серії ЯЛ № 848996 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022.
Земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (серія та номер 1218 від 29 серпня 2014 року) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора, індексний номер: 1546890 від 29 серпня 2014 року за ОСОБА_5
26 травня 2010 року ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯЛ № 848991 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0017.
26 травня 2010 року ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯЛ № 848989 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0015.
26 травня 2010 року ОСОБА_7 отримав державний акт серії ЯЛ № 848984 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0020.
11 червня 2010 року ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯЛ № 848984 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0010.
В березні 2025 року виконувач обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкан М.В. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні держави в особі Київської обласної державної (військової) адміністрації права користування та розпорядження вказаними земельними ділянками шляхом визнання недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької державної адміністрації від 9 березня 2010 року № 253; скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022 за ОСОБА_10 з припиненням речових прав на неї; скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048, 3223387200:06:018:0020.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною вчиняти певні дії (пункт 2).
Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Верховний Суд в постанові від 19 листопада 2020 року в справі № 334/6521/19 навів наступний правовий висновок.
Забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Крім того, за приписами частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вигоди, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Таким чином, однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 зазначено, що "жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. […] Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні".
Установлено, що предметом спору у даній справі є земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048, 3223387200:06:018:0020, площею 0,12 га кожна, що знаходяться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та належать на праві власності відповідачам.
Між сторонами дійсно існує спір, оскільки позивач стверджує, що неуповноваженим органом державної влади передано фізичним особам у приватну власність земельні ділянки лісогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, прокурор посилався на необхідність забезпечити можливість реального виконання рішення у справі та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у випадку задоволення позову, оскільки належність на праві власності відповідачам спірних земельних ділянок, у разі відсутності забезпечення позову, дає останнім, як єдиними власниками, реальне право вільно розпоряджатися такими земельними ділянками, в тому числі відчужувати на користь третіх осіб.
Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що у разі відчуження відповідачами під час розгляду даної справи спірних земельних ділянок, для належного захисту та поновлення порушених прав, позивач буде змушений вживати додаткових заходів, як то збільшення позовних вимог або зміна предмета спору, що до того ж обмежується процесуальними строками, заміна неналежного відповідача, тощо.
При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій відповідачів, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об'єднання (поділ) земельної ділянки, не спростовують наявності у відповідачів, як одноособових власників спірних земельних ділянок можливості вільно розпоряджатися ними, якщо не вжити заходи забезпечення позову.
З урахуванням наведених обставин та положень закону, колегія суддів вважає обґрунтованими припущення прокурора про високу ймовірність відчуження, реєстрації, поділу, об'єднання, зміни конфігурації відповідачами спірних земельних ділянок, що в свою чергу може призвести до утруднення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав/інтересів позивача, у разі задоволення позову.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції вищевказаного не врахував та як наслідок дійшов помилково висновку про відмову в забезпеченні позову з тих підстав, що не доведено обставин існування реальної загрози не виконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що згідно процесуального закону умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Крім того, як убачається з матеріалів справи протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року задоволено клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи документів, а саме відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У даних відомостях наявна інформація про те, що 19 вересня 2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу відчужили належні їм на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017 та 3223387200:06:018:0020 на користь ОСОБА_11 .
Дана інформація додатково підтверджує наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом спору.
Разом з тим, ураховуючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0016, 3223387200:06:018:0017 та 3223387200:06:018:0020 вже на праві власності належать ОСОБА_11 , яка не є учасником справи, а згідно вимог ЦПК України забезпечення позову шляхом накладення арешту може здійснюватися лише щодо майна, яке належить відповідачу у справі, колегія суддів доходить висновку про відмову в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на ці три земельні ділянки.
При цьому, колегія суддів зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Так, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223387200:06:018:0010, 3223387200:06:018:0015, 3223387200:06:018:0022, 3223387200:06:015:0048 залишаться у володінні та користуванні відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а можливість розпоряджатися майном обмежується на певний час, тобто має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що заявником не доведено обставин втручання у права відповідачів, гарантовані статтею 1 Першого протоколу до
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неправильним, оскільки вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки на час розгляду справи не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів.
З огляду на викладене, з'ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність забезпечення позову, який просить застосувати позивач заявленим позовним вимогам, оцінивши співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом якого позивач звернувся до суду, а також ефективність способу захисту, про який просить позивач, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для вжиття заходу забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення даного позову.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана М.В. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0010, площею 0,12 га; належну ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0015, площею 0,12 га; належну ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022, площею 0,12 га; належну ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:015:0048, площею 0,12 га, що знаходяться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана Мирослава Васильовича задовольнити частково.
Ухвалу Переяславського міськрайонного суду Київської області від 5 травня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Заяву виконувача обов'язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Пацкана Мирослава Васильовича про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на належну ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0010 площею 0,12 га, що знаходиться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Накласти арешт на належну ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0015 площею 0,12 га, що знаходиться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Накласти арешт на належну ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:018:0022 площею 0,12 га, що знаходиться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
Накласти арешт на належну ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3223387200:06:015:0048 площею 0,12 га, що знаходиться на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.
В іншій частині заяви відмовити.
За даною постановою стягувачем є Бориспільська окружна прокуратура Київської області, Код ЄДРПОУ: 02909996, адреса: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Героїв Небесної Сотні, 21; боржниками: ОСОБА_6 , паспорт серії НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Строк пред'явлення до виконання - три роки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: