Справа № 755/174/25 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3505/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
22 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, офіційно не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 26 жовтня 2021 року вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням положень статті 70 КК України до покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі;
- 11 вересня 2024 року вироком Шевченківського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;
- 09 грудня 2024 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень статті 70 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 08 години 30 хвилин 05 вересня 2024 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 прийшов до торгових павільйонів ПрАТ «Дніпровський ринок», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 19, де підійшов до павільйону № 29 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, здійснив віджим металопластикових дверей, таким чином проникнув в приміщення павільйону.
Перебуваючи в приміщенні торгівельного павільйону, ОСОБА_8 підійшов до нежитлового (іншого) приміщення № 29, де продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, пошкодив вхідний металопластиковий ролет, після чого викрав ноутбук марки «Lenovo idea Pad», моделі «3i 15IML05 Business Black», с/н: PF2091P4, вартість якого згідно висновку експерта становить 8466 гривень 67 копійок, що належить ОСОБА_9 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення торгівельного павільйону, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 8466 гривень 67 копійок.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 09 години 00 хвилин 05 вересня 2024 року, ОСОБА_8 продовжив свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні торгового павільйону ПрАТ «Дніпровський ринок», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 19, підійшов до нежитлового (іншого) приміщення № 20 та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, пошкодив металопластиковий ролет, таким чином проникнувши в приміщення павільйону.
Перебуваючи в приміщенні нежитлового (іншого) приміщення № 20, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_8 , викрав акустичну колонку марки «JBL», с/н: GG1126-IM0055750, вартість якої згідно висновку експерта становить 10517 гривень 71 копійка та портативну зарядну станцію марки «Vitol TV300», чорного кольору, з шнуром для заряджання, вартість якої згідно висновку експерта становить 9837 гривень 74 копійки, що належить ОСОБА_10 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення торгівельного павільйону, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 20 355 гривень 45 копійок.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 10 години 00 хвилин 05 вересня 2024 року, ОСОБА_8 продовжив свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 перебуваючи в приміщенні торгового павільйону ПрАТ «Дніпровський ринок», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Воскресенський, буд. 19, підійшов до нежитлових (інших) приміщень № 1, 2, 3, 4, які об'єднані в одне торгівельне приміщення та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, пошкодив вхідний металопластиковий ролет нежитлового (іншого) приміщення № 2, таким чином проникнувши в приміщення павільйону.
Перебуваючи в приміщенні об'єднаного торгівельного павільйону, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_8 викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 12 8/128GB», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , с/н: НОМЕР_3 , блакитного кольору, вартість якого згідно висновку експерта становить 6550 гривень 10 копійок, що належить ОСОБА_11 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення торгівельного павільйону, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 6550 гривень 10 копійок.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 20 години 10 хвилин 12 вересня 2024 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований на ринку «Десна», за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 19, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, здійснив віджим металопластикових дверей, таким чином проникнувши в приміщення магазину.
Перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, викрав ноутбук марки «ACER Nitro 5», чорного кольору з підсвіткою клавіш червоного кольору, серійний номер: NHQ5XEU00101313DCA3400, вартість якого згідно висновку експерта становить 15066 гривень 67 копійок, мобільний телефон марки «Redmi note 11» Graphite Gray, темно-сірого кольору, з пошкодженим екраном (пошкоджений панельний модуль екрану), який було придбано влітку 2024 році в не робочому стані за ціною 3500 гривень 00 копійок та мобільний телефон марки «ОРРО», моделі «А54» 4/64 Gb, блакитного кольору, вартість якого згідно висновку експерта становить 2506 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_12 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення магазину, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 21072 гривень 67 копійок.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 00 годин 25 хвилин 14 листопада 2024 року, ОСОБА_8 перебував за адресою: м. Київ, пр-т Воскресенський, буд. 11, де в останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у нежитлове приміщення (інше приміщення), вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у барбершоп (інше приміщення), в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 підійшов до вхідних дверей приміщення, що обладнані пластиковими ролетами та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, пошкодив замок металопластикового ролету, внаслідок чого отримав доступ до вхідних металопластикових дверей, які відчинив шляхом віджиму та незаконно проник до приміщення вищевказаного барбершопу.
Перебуваючи в приміщенні барбершопу «BROTHERHOOD», розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Воскресенський, буд. 11, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_8 викрав ноутбук марки «ASUS», графітового кольору, який було придбано в 2019 році за ціною 14000 гривень 00 копійок та ігрову приставку марки «Sony playstation 4 pro», вартість якої згідно висновку експерта становить 8033 гривень 33 копійки, що належать ОСОБА_13 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення барбершопу та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 22 033 гривень 33 копійок.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 15 години 40 хвилин 06 листопада 2024 року, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 прийшов до магазину «Веломайстерня», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, буд. 8, та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, здійснив віджим металопластикових дверей, таким чином проникнувши в приміщення магазину.
Перебуваючи в приміщенні магазину «Веломайстерня», ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, викрав електросамокат марки «Ix7 pro Iscoter», вартість якого згідно висновку експерта становить 39387 гривень 54 копійки, що належить ОСОБА_14 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення магазину та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 39387 гривень 54 копійки.
Крім того, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 17 години 02 хвилин 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_8 проходив повз приватний будинок АДРЕСА_3 , де в останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, ОСОБА_8 проник на прибудинкову територію вищевказаного будинку, де підійшов до одного з металопластикових вікон та переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії несуть таємний характер, ОСОБА_8 , за допомогою заздалегідь заготовлених предметів, що мав при собі, віджав раму вікна та незаконно проник до приміщення вищевказаного будинку.
Перебуваючи в одній з кімнат приватного будинку, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_8 викрав зарядну станцію «EcoFlow RIVER Pro» (EF4 Pro), яку було придбано у 2023 році за ціною 23499 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_15 .
Так, утримуючи при собі викрадене майно, що стало об'єктом злочинного посягання, ОСОБА_8 вийшов з приміщення приватного будинку та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 23499 гривень 00 копійок.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_8 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року, більш суворим, призначеним даним вироком, у виді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 термін його попереднього ув'язнення - 20 жовтня 2023 року по 01 липня 2024 року, відповідно до вироку Оболонського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року, та у даному кримінальному провадженні - з 14 листопада 2024 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишено без змін, продовживши тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в загальній сумі 13742 (тринадцять тисяч сімсот сорок дві) гривні 93 копійки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 до ОСОБА_16 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення - задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_14 завдану йому матеріальну шкоду в сумі 39387 (тридцять дев'ять тисяч триста вісімдесят сім) гривень 54 копійки та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить пом'якшити покарання призначене Дніпровським районним судом міста Києва та призначити більш м'яке покарання, а саме у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць 1 день.
Обвинувачений ОСОБА_8 , належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду. Разом з тим, будь-яких клопотань про особисту участь у судовому засідання до суду не надходило. Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого.
Потерпілі, належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції не з'явились.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності зазначених осіб.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурорм ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведеності вини та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 185 КК України, ніким з учасників судового розгляду не оспорюється, а тому апеляційним судом відповідно до вимог ст. 404 КПК України, не перевіряються.
Суд першої інстанції розглянув це кримінальне провадження відповідно до положень ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд першої інстанції з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_17 про пом'якшення призначеного йому покарання, колегія суддів вважає, що вони є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», увагу суддів звернуто на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку, і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Усі питання пов'язані із призначенням покарання, мають бути належним чином мотивовані у вироку.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Що стосується виду та розміру покарання за кримінальні правопорушення, винним у яких визнаний ОСОБА_8 , то при вирішенні даного питання і про що вказано у вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, кулькість епізодів, належно врахував відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується з посередньої сторони, має тяжке захворювання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше неодноразово судимий за умисні злочини проти власності, офіційно не працевлаштований. Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно статті 66 КК України визнано щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання судом визнано рецидив злочину.
Однак обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_8 умисних злочинів та являлись передумовою для застосування щодо нього більш м'якого покарання, судом першої інстанції встановлено не було. Не встановила їх і колегія суддів апеляційного суду при перегляді вироку суду.
Зважаючи на положення ст. 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі, із затосування положень ч. 4 ст. 70 КК України призначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Оболонського районного суду міста Києва від 09.12.2024, більш суворим, призначеним за оскаржуваним вироком, у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що вид та розмір призначеного ОСОБА_8 покарання відповідає тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та даними про його особу, а також відповідає критерію справедливого покарання, у тому числі вимогам ст. 65 КК України та його меті.
В апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_8 не наведено жодних доводів на обгрунтування невідповідності призначеного останньому покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Колегія суддів вважає, що призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд у повній мірі дотримався вимог кримінального закону, що містяться у нормах ст. 55, 65, 66 КК України, а також додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання.
На підставі наведеного апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 рокущодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4