Справа № 755/13857/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/2542/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
10 червня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, з середньою освітою, не працює, має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, 13 серпня 2023 року на спецлінію «102» від ОСОБА_12 надійшло повідомлення про вчинення відносно неї ОСОБА_8 домашнього насильства, що мало місце за адресою: АДРЕСА_3 .
На місце події направлено екіпаж «Рубін» № 404 у складі поліцейських УПП ДПП у м. Києві ОСОБА_13 та інспектора ОСОБА_14 .
Прибувши на місце виклику останні почали відпрацьовувати виклик, встановлювати фактичні обставини вчинення домашнього насильства, вчиненого ОСОБА_8 відносно своєї дружини ОСОБА_12 , а також оформлювати відповідні документи.
Приблизно о 16 год. 40 хв. поліцейський ОСОБА_13 залишився з ОСОБА_8 біля входу до домоволодіння, та в ході розмови повідомив йому, що стосовно нього почато розгляд справи за ст. 173-2 КУпАП «Вчинення домашнього насильства», та попросив ОСОБА_8 нікуди не йти.
В свою чергу, ОСОБА_8 прохання поліцейського проігнорував та почав заходити до двору.
В цей час, поліцейський ОСОБА_13 , намагаючись завадити ОСОБА_8 покинути місце збору адміністративних матеріалів, з метою недопущення закриття хвіртки, через яку здійснюється вхід на присадибну ділянку, вхопився за неї руками.
Водночас, у ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклої агресії по відношенню до поліцейського ОСОБА_13 , який в цей час виконував свої службові обов'язки, виник злочинний умисел на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, спрямований на погрозу насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків, ОСОБА_8 почав нецензурно висловлюватися в бік поліцейського ОСОБА_13 .
В подальшому, ОСОБА_8 зайшов до приміщення будинку, звідки взяв предмет зовні схожий на рушницю, вийшов на проїзну частину, де в цей час знаходились працівники поліції та направив дуло рушниці в бік поліцейських, продовжуючи нецензурно виражатись та погрожувати застосувати насильство щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків.
Надалі, протиправні дії ОСОБА_8 були припинені працівниками поліції.
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. Строк покарання ОСОБА_8 , відповідно до статті 58 КВК України, обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі. Зараховано ОСОБА_8 період цілодобового домашнього арешту з 15 серпня по 11 жовтня 2023 року у строк покарання за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 1 912, 00 гривень. Вирішено питання речових доказів та арешту майна.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року та призначити ОСОБА_8 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 345 КК України, у виді апробаційного нагляду строком на 1 рік. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов'язки передбачені ст.. 59-1 КК України, які він сумлінно буде виконувати.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржуваний вирок є незаконним і невмотивованим.
Вказує, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам, які позитивно характеризують обвинуваченого ОСОБА_8 , а також обставинам, які пом'якшують його покарання. Зокрема: ОСОБА_8 має на утриманні 2 (двох) малолітніх і 1 (одну) неповнолітню дитину ( ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 ), піклується про них і приймає активну участь у їх вихованні; раніше не судимий, на обліку нарколога/психіатра не перебуває; працює (не офіційно), здійснює пасажироперевезення, прибутки від якого також допомагають утримувати родину; вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає, у вчиненому щиро розкаюється.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 , належним чином повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної не з'явився, будь-яких клопотань не подавав. Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності обвинуваченого.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 345 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо суворості призначеного ОСОБА_8 покарання, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Всупереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції при призначенні покарання повністю дотримався вимог вищезазначених норм кримінального закону. Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має місце проживання, має на утриманні дітей, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Врахувавши сукупність вище наведених обставин, принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній меті покарання, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, суд першої інстанції вказав про неможливість призначення обвинуваченому ОСОБА_8 іншого виду покарання, зокрема, у виді пробаційного нагляду, у зв'язку з характеризуючими даними особи обвинуваченого та характером вчиненого кримінального правопорушення.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_8 має на утриманні 2 (двох) малолітніх і 1 (одну) неповнолітню дитину, піклується про них і приймає активну участь у їх вихованні; раніше не судимий, на обліку нарколога/психіатра не перебуває; працює (не офіційно), здійснює пасажироперевезення, прибутки від якого також допомагають утримувати родину; вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає, у вчиненому щиро розкаюється, не є безумовною підставою для призначення йому покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки при призначені покарання враховуються всі обставини, передбачені статтею 65 КК України, які у своїй сукупності дають підстави стверджувати те, що саме покарання у вигляді обмеження волі буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 і попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, наведені захисником характеризуючі особу ОСОБА_8 дані, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення, зокрема в частині призначення покарання.
З врахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі, передбачені ним обставини у їх сукупності, і підстав призначення покарання у виді пробаційного нагляду, як про це ставить питання захисник, колегія суддів не вбачає.
Будь - яких істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б ставили під сумнів правильність висновків суду, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_8 , а також про безпідставність доводів апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4