Справа № 591/2545/23
Провадження № 6/589/6/24
12 липня 2024 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Лєвши С.Л.,
з участю секретаря судового засідання Новик О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Шостка цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», приватний виконавець Жованик Юлія Андріївна, боржник ОСОБА_1
- про заміну сторони у виконавчому провадженні,
29 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») звернулося до Зарічного районного суду міста Суми із заявою в якій просить замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - АТ «ОТП Банк») на ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні №68623170 відкритого на підставі виконавчого напису №1642 вчиненому 27 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною.
Ухвалою Зарічного районного суду міста Суми постановленою 27 квітня 2023 року цивільну справу за заявою ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про заміну сторони стягувача передано на розгляд до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 травня 2023 року розподілено судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвші С.Л.
В обґрунтування клопотання заявник, зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. перебуває виконавче провадження №68623170 відкрите на підставі виконавчого напису №1642 вчиненому 27.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в сумі 40188 грн 09 коп.
16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір №16/12/22 відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2036911116.
03 січня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено Договір факторингу №560/ФК-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2036911116.
Представник ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. В заяві про заміну сторони виконавчого провадження, міститься клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. (а.с. 2)
Представник ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. (а.с.115) Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Представник ТОВ «ОТП Банк» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений. (а.с.114) Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином. (а.с. 118) Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надала.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Представником боржника - адвокатом Солдаткіним О.С. надано заперечення на заяву про заміну сторони стягувача, в якому просить у задоволенні цієї заяви відмовити оскільки рішенням Шосткинського міськрайорнного суду Сумської області ухваленого 21 вересня 2022 року виконавчий напис №1642 вчинений 27 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованості в розмірі 40188 грн 09 коп., визнано таким, що не підлягає виконанню.(а.с.51-91)
Перевіривши матеріали справи, вивчивши докази, які є в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Так, з постанови про відкриття виконавчого провадження №68623170 постановленої 11 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А., вбачається, що відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №1642 вчиненого 27 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості в розмірі 40188 грн 09 коп. (а.с. 59)
Згідно з Договору факторингу №16/12/22 від 16.12.2022 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір про відступлення прав вимоги відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» набує право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2036911116. (а.с. 4-11)
03 січня 2023 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» було укладено Договір фактрингу №560/ФК-23, відповідно до якого ТОВ «Діджи Фінанс» відступило право вимоги, а ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2036911116. (а.с.12-15)
Рішенням постановленим Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 21 вересня 2022 року виконавчий напис №1642 вчинений 27 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», заборгованості в розмірі 40188 гривень 09 копійок, визнано таким, що не підлягає виконанню. (а.с.73-78)
З постанови постановленою приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Жованик Ю.А. 24 березня 2023 року, вбачається, що приватним виконавцем встановлено, що від стягувача надійшла письмова заява про повернення виконавчого документу без виконання, у зв'язку з чим постановлено: виконавчий напис №1642 вчинений 27.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 40188 грн 09 коп., повернути стягувачу. (а.с.79)
Згідно із ч. 1, 2, 5 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Отже, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Якщо виконавче провадження не закінчено, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21).
Отже, враховуючи наведене, для вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні вирішальним є встановлення наявності відкритого виконавчого провадження, в якому ставиться таке питання.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21).
За таких обставин, заява про заміну сторони у виконавчому провадженні не може бути задоволена, оскільки виконавче провадження №68623170 від 24.03.2023 є завершеним, а виконавчий напис №1642 вчинений 27 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., за рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області визнано таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року по справі № 751/3840/15-ц.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно зі ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.
Згідно з п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За матеріалами справи вбачається, що 04 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Солдаткіним О.С. укладено Договір №31 про надання професійної правничої допомоги. (а.с.80,81)
Згідно з Актом про прийняття-передачі наданих послуг від 13.04.2023, вартість послуг з правової допомоги за виконану роботу складає 4000 грн. (а.с. 82)
Відповідно до Акта приймання-передачу коштів адвокат Солдаткін О.С. на виконання договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2021 №31 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4000 грн.(а.с.83)
Отже, клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення в розмірі 4000 грн. (а.с.31)
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що з заявника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Керуючись ст. 258-261, 442 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ОТП Банк Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», приватний виконавець Жованик Юлія Андріївна, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (код ЄДРПОУ 41153878, місцезнаходження: поштовий індекс 07405, а/с 580, Київська область, місто Бровари,IBAN НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша