Рішення від 21.11.2025 по справі 752/20562/25

Справа № 752/20562/25

Провадження № 2/752/9849/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просить стягнути на свою користь з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором №С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти від 21.06.2017р. у загальному розмірі 77 922,36 грн., з яких 24 366,30, грн. заборгованість за тілом кредиту, 53 556,06 грн. заборгованість за відсотками, а також судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з метою отримання кредиту відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Ідея Банк» та між сторонами був укладений №С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти від 21.06.2017р. Згідно вказаного Кредитного договору відповідач отримав грошові кошти у кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку з процентною ставкою 24% річних. 15.11.2023р. між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» укладено Договір факторингу №15/11/23, за яким ТОВ «ФК «Суперіум» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №С13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти від 21.06.2017р. Оскільки відповідачем не сплачено заборгованість за Кредитним договором, не повернуто кредитні кошти, не сплачено відсотки за користування кредитом, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.08.2025р. відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Суперіум», постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Відзиву на позов до суду не направив.

Під час судового розгляду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття

провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

21.06.2017р. між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, була укладена Угода С.13.177.73081 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, за положеннями якої кредитодавець відкриває позичальнику поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись у рамках Угоди та Договору, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту міжнародну платіжну картку Master Card World терміном дії на два роки з моменту її випуску. Кредитодавець надає позичальнику кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по поточному рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється в розмірі 200 000,00 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 25 000,00 грн.; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,0000% річних.

На виконання умов укладеної з відповідачем Угоди від 21.07.2017р. ПАТ «Ідея Банк» надавалися в межах встановленого ліміту відповідачу у кредит грошові кошти.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідності до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 10561 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Також судом встановлено, що 15.11.2023р. між ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», як фактором, та АТ «Ідея Банк», як клієнтом, був укладений Договір факторингу №15/11/23, за умовами якого клієнт відступає фактору, а фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 5.1. Договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора саме в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов'язань, передбачених п. 4.1. цього Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору факторингу фактор зобов'язується сплатити клієнту фінансування в розмірі 2 230 617,00 грн. шляхом перерахунку 100% вказаної суми на рахунки клієнта протягом 3-х робочих днів після отримання реєстру боржників в електронному вигляді засобами корпоративного зв'язку та підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, друкованого реєстру боржників, Договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Матеріалами справи підтверджується підписання сторонами Договору факторингу реєстру прав вимоги, в якому, в тому числі, зазначений боржник ОСОБА_1 за Договором №С13.177.73081 від 21.06.2017р. Також у матеріалах справи наявна платіжна інструкція №889 від 16.11.2023р. про сплату 2 230 617,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Суперіум» на користь АТ «Ідея Банк» згідно Договору факторингу №15/11/23 від 15.11.2023р.

Отже, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №С13.177.73081 від 21.06.2017р. на підставі Договору факторингу №15/11/23 від 15.11.2023р.

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором ні позивачу, ні первісному кредитору.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за ОСОБА_2 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 21.06.2017р. Також відсутні докази сплати відповідачем заборгованості первісному кредитору, з огляду на що за відповідачем рахується заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 24 366,30 грн., відсотками в розмірі 53 556,06 грн.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість у загальній сумі 77 922,36 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять дві грн. 36 коп.) грн., з яких 24 366,30 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят шість грн. 30 коп.) грн. заборгованість за тілом кредиту, 53 556,06 (п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн. 06 коп.) грн. заборгованість за відсотками.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, 23-А, нежитлове приміщення №35А, код ЄДРПОУ 42024152).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 21.11.2025р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА

Попередній документ
131995005
Наступний документ
131995007
Інформація про рішення:
№ рішення: 131995006
№ справи: 752/20562/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 26.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором