Справа №760/2678/25 2-о/760/313/25
18 листопада 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді - Букіної О.М.
за участю секретаря - Черчукан В.О.
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , Перша Броварська державна нотаріальна контора про встановлення факту не проживання спадкоємця зі спадкодавцями на момент смерті,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою в якій просить встановити факт не проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцями ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 батько, ОСОБА_5 , які до моменту смерті були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що вона є їх рідною донькою та спадкоємцем першої черги за законом, яка своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, за якими заведено спадкову справу № 81/2024.
Іншим спадкоємцем є її брат - ОСОБА_3 , зареєстрований за адресою місця проживання їх батьків.
Однак вказує, що фактично її брат не проживав з батьками з 2014 року, оскільки виїхав за кордон, де постійно проживає, працює та одружився. Наразі мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , не подавав заяву про прийняття спадщини за законом, але на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину фактично, так як був зареєстрований за однією адресою з спадкодавцями, від спадщини не відмовлявся.
Звертає у вагу на те, що брат не доглядав за батьками, не ніс витрат на утримання житла, не сплачував комунальних послуг та не брав участі в організації поховання. Усі ці обов'язки виконувала заявниця.
24 липня 2024 року депутатом Броварської міської ради Кравцовим І.А. складено акт обстеження житлово-побутових умов у квартирі, де проживали батьки. У ньому, зі слів сусідів, підтверджено, що ОСОБА_3 не проживав за цією адресою приблизно з 2015 року.
З огляду на те, що брат не проживав разом зі спадкодавцями на момент їх смерті, існує необхідність у встановленні відповідного юридичного факту, оскільки це має значення для заявника з метою належного оформлення спадкових прав за законом на квартиру АДРЕСА_3 та визначення кола осіб, які фактично прийняли спадщину.
31.01.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
05.02.2025 до суду надійшла відповідь на запит з Єдиного державного демографічного реєстру про задеклароване/зареєстроване місце заявника.
07.02.2025 ухвалою суду заяву залишено без руху надано заявнику строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків.
01.04.2025 на вимогу ухвали суду від 07.02.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.
02.04.2025 ухвалою суду відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами окремого позовного провадження.
19.05.2025 ОСОБА_1 подала до суду копію заяви ОСОБА_3 від 22.04.2025 в якій зазначено про те, що ОСОБА_3 за місцем реєстрації в Україні не проживає з грудня 2014 року. Відносин з померлими батьками не підтримував, заяв на отримання спадщини не подавав і на отримання спадщини, крім оформленої на нього спадщини за заповітом, не претендує.
04.08.2025 від завідувача державної нотаріальної контори Журавської В. надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд справи без представника Першої Броварської державної нотаріальної контори у зв'язку з їх надмірним навантаженням.
07.10.2025 ухвалою суду витребувано у Першої Броварської державної нотаріальної контори копію матеріалів спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 .
28.10.2025 від Першої Броварської державної нотаріальної контори надійшли матеріали спадкової справи №81/2024, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 . У листі третьої особи також повідомлялося, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 не відкривалася.
У судовому засіданні заявник та її представник підтримали подану заяву та просили її задовольнити.
Зацікавлені особи у судове засідання не з"явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи, що не заперечувалося заявником та її представником.
Вислухавши пояснення заявника та її представника, вивчивши цивільну справу й додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно заявлених вимог ОСОБА_1 просить суд встановити факт не проживання спадкоємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі спадкодавцями ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент смерті.
Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 батько, ОСОБА_5 , які до моменту смерті були зареєстровані та проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті матері, ОСОБА_4 , відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,0606 га, кадастровий номер 3221282009:01:003:0037, що належала їй на підставі державного акта серії ЯК № 184087.
Після смерті батька, ОСОБА_5 , також відкрилася спадщина, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності від 22.03.2007, а також земельної ділянки площею 0,060 га для садівництва, на яку видано державний акт серії IV-КВ № 005655 від 27.12.2000.
За життя ОСОБА_5 склав заповіт від 05.10.2018, посвідчений, приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Авраменко Н.А., яким садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 0,060 га, надану для ведення садівництва, що розташована на території Княжицької сільської ради Броварського району Київської області, СТ «Ялинка» заповів на користь сина, ОСОБА_3 .
06.03.2024 ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом до Першої Броварської державної нотаріальної контори, на підставі якої була заведена спадкова справа №81/2024 після смерті ОСОБА_3 (номер спадкової справи у спадковому реєстрі 72108484).
Інший спадкоємиць першої черги ОСОБА_3 , тобто рідний брат заявника не подавав заяву про прийняття спадщини за законом, але на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що прийняв спадщину фактично, так як був зареєстрований за однією адресою з спадкодавцями, від спадщини не відмовлявся.
Вказане підтверджується листом-довідкою державного нотаріуса від 16.08.2024.
Як зазначає заявник, ОСОБА_3 був зареєстрований за однією адресою з померлими батьками, але фактично він не проживав із ними з 2014 року, т.я. він виїхав за кордон, де одружився, працює та постійно проживає. На даний час мешкає у АДРЕСА_2 .
Заявник посилається. що ОСОБА_3 не здійснював догляду за батьками, не сплачував комунально-житлові послуги та не брав участі у похованні. Усі ці обов'язки виконувала заявниця.
Для підтвердження фактичного непроживання ОСОБА_3 за адресою спадкодавців 24 липня 2024 року депутатом Броварської міської ради Кравцовим І.А. складено акт обстеження житлово-побутових умов. Із зазначеного акту та зі слів сусідів вбачається, що ОСОБА_3 не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовно з 2015 року.
У судовому засіданні заявник вказувала, що з урахуванням того, що ОСОБА_3 фактично не проживав зі спадкодавцями на момент їх смерті, виникла необхідність у встановленні цього юридичного факту, оскільки він має істотне значення для належного оформлення спадщини та визначення осіб, які фактично її прийняли та відповідно метою встановлення даного факту є видача свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на іншу 1/2 частини квартири, яка в силу вимог ст.1268 ЦК України має бути оформлена на її брата ОСОБА_3 .
Та обставина, що метою встановлення юридичного факту є необхідність поновлення спадкових прав заявника, як спадкоємця першої черги на іншу 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить також видане на ім"я заявника свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.07.2024 на 1/2 частини спірної квартири.
У даному свідоцтві також зазначено, що свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 частини квартири ще не видано.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За положеннями ч. 1, 2, 4 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Отже, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Таким чином, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 , окрім заявниці ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги за законом, є спадкоємець за законом і заповітом, син померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , та який відповідно до листа Першої Броварської державної нотаріальної контори від 16.08.2024 вважається таким, що прийняв спадщину у відповідності до ч.3 ст. 1268 ЦК України, що встановлено судом із наданих приватним нотаріусом матеріалів спадкової справи.
У поданій до суду заявницею копії заяви від 22.04.2025 ОСОБА_3 вказав, що за місцем реєстрації в Україні не проживає з грудня 2014 року. Відносин з померлими батьками не підтримував, заяв на отримання спадщини не подавав і на отримання спадщини, крім оформленої на нього за заповітом, не претендує.
У той же час, ані матеріали справи, ані матеріали спадкової справи не містять належно оформленої та поданої у визначений вимогами ст.1273 ЦК України відмови ОСОБА_3 від прийняття спадщини після смерті своїх батьків, а заява останнього від 22.04.2025 не є відмовою від свого права на спадщину на користь ОСОБА_1 .
Таким чином, вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем першої черги, відповідно до листа Першої Броварської державної нотаріальної контори від 16.08.2024, вважається таким, що прийняв спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
У той же час, заява ОСОБА_3 про те, що він не відмовляється від спадщини за заповітом та не претендує на спадщину за законом, свідчить про наявність спору про право, т.я прийняття спадщини під умовою, законом не предбачено.
Поряд з цим, матеріали спадкової справи також не містять будь-яких відомостей про його відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
Вказані фактичні обставини справи у своїй сукупності свідчать про наявність спору про право на спадщину, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, що виключає його розгляд у порядку окремого провадження.
Отже, з викладених у заяві про встановлення юридичного факту фактичних обставин справи та долучених до заяви доказів вбачається, що в даному випадку існує спір про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , відтак заява ОСОБА_1 про встановлення факту не проживання спадкоємця зі спадкодавцями на момент смерті, підлягає залишенню без розгляду.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
З огляду на викладене вище та вислухавши думку заявника та її представника, суд прийшов до висновку про залишення заяви без розгляду, оскільки наявний спір про право на спадщину .
Разом з цим, суд роз'яснює заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,4, 258-261, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , Перша Броварська державна нотаріальна контора про встановлення факту не проживання спадкоємця зі спадкодавцями на момент смерті, залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21.11.2025.
Суддя О.М. Букіна