Справа № 367/8642/20
Провадження №2/367/501/2025
Іменем України
(заочне)
21 листопада 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Опанасенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бучанська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення, -
31 грудня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ворзельська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення, в якій просить визнати дії державного реєстратора комунального підприємства «Рожівське» Решетнікова Олексія Юрійовича щодо проведення 03 березня 2018 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за громадянкою ОСОБА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39983124 від 03 березня 2018 року 14:52:02, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Решетніковим Олексієм Юрійовичем (номер запису про право власності 25120049 від 03 березня 2018 року о 10:43:24), скасувати запис 25120049 від 03 березня 2018 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1500260932109).
Обґрунтовуючи позов, представник зазначає, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 83/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 31 березня 2008 року, інша частина будинку, що складає 17/100 частин належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 19 серпня 1989 року, дублікат договору, що має силу оригіналу, серія та номер 300 було видано 04 серпня 2008 року держаним нотаріусом Київського нотаріального архіву.
Вказує, що вищевказане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,1201 га, кадастровий номер 3210945600:01:049:0366, яка перебувала у комунальній власності та приватизована не була, рішення селищної ради про передачу даної земельної ділянки у приватну власність не приймалося, хоча земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер.
Стверджує, що ОСОБА_2 належні їй 17/100 частин житлового будинку були виставлені на продаж.
Зазначає, що у вересні 2018 року ОСОБА_1 зателефонував незнайомий йому громадянин та представився як покупець, який мав намір придбати 17/100 чистин житлового будинку, однак передумав, у телефонній розмові даний громадянин повідомив ОСОБА_5 , що при переговорах з продавцем та перевірці документів перед внесенням завдатку ним було з'ясовано, що 17/100 частин житлового будинку продається разом із земельною ділянкою загальною площею 0,1201 га в тому числі із земельною ділянкою під будинковолодінням ОСОБА_1 , право власності на всю вищевказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Вказує, що оскільки земельна ділянка власниками будинку не приватизувалася а рішення селищної ради про передачу вищевказаної земельної ділянки у приватну власність не приймалося дану інформацію було перевірено в реєстрі державного земельного кадастру про право власності та речові права на землю в результаті чого дана інформація підтвердилася.
Зазначає, що з інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало зрозуміло, що незважаючи на те, що у ОСОБА_2 у власності перебуває лише 17/100 частин будинку, та на відсутність рішення селищної ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також незважаючи на відсутність правової підстави для реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності 03 березня 2018 року реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Решетніковим Олексієм Юрійовичем за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366 площе 0,1201 га, яка перебуває у комунальній власності, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1500260932109, дата, час державної реєстрації: 03 березня 2018 року 10 година 43 хвилини 24 секунди.
Вказує, що підставою виникнення права власності на земельну ділянку площе 0,1201 га реєстратор зазначає дублікат, що має силу оригіналу договору, серія та номер: 300, виданий 04 серпня 2008 року, видавник: Приватний нотаріус Єщенко А.В., хоча відповідно до змісту даного документа, предметом договору дарування було лише 17/100 частин житлового будинку який знаходиться на земельній ділянці 0.12 га, а не земельна ділянка в цілому.
Наголошує на тому, що таким чином 03 березня 2018 року вищевказані особи незаконно заволоділи чужим майном, що перебувало у комунальній власності, за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_6 , який працюючи реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» достовірно розуміючи незаконність своїх дій зареєстрував за громадянкою ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, кадастровий номер 3210945600:01:049:0366, шляхом внесення неправдивих відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, без будь яких правових підстав.
Представник стверджує, що 07 травня 2019 року з метою отримання пояснень від реєстратора Решетнікова Олексія Юрійовича про вчинені ним реєстраційні дії він прибув за місцем реєстрації Комунального підприємства «Рожівське», а саме: АДРЕСА_2 , у результаті чого довідався, що за місцем реєстрації (Рожівська сільська рада) дане підприємство ніколи не працювало.
Зазначає, що у зв'язку з тим, що земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366 було зареєстровано у власність громадянки ОСОБА_2 без жодної правової підстави, ОСОБА_1 немає змоги повноцінно користуватися та розпоряджатися належними йому 83/100 частинами житлового будинку з надвірними спорудами, так як усі вони знаходяться на земельній ділянці, яка незаконно була зареєстрована за ОСОБА_2 .
Звертає увагу суду на те, що відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Міністерства юстиції України, 03 березня 2018 року Комунальному підприємству «Рожівське» у повному обсязі скасовано акредитацію у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, оскільки реєстратори Комунального підприємства «Рожівське» неодноразово здійснювали реєстраційні дії без будь яких на те правових підстав, тобто в день здійснення спірної реєстрації акредитацію Комунального підприємства «Рожівське» уже було анульовано.
Вказує, що згідно з ч. ч. 1, 2, 6-10 ст. 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), громадянин який зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки, однак ОСОБА_2 до Ворзельської селищної ради з заявою про передачу спірної земельної ділянки у власність не зверталася та відповідно і рішення про передачу земельної ділянки у власність радою не розглядалось та не приймалось.
Крім того, представник зазначає, що згідно часток у праві власності на нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці у користуванні ОСОБА_2 перебуває 17/100 частин будинковолодіння з відповідною часткою земельної ділянки в той час як у ОСОБА_1 83/100 частин.
Стверджує, що відповідно до пункту 81-2. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, прав на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування, однак в супереч даного положення при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_2 реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» ОСОБА_6 не було взято до уваги відсутність правових підстав для відповідної реєстрації, а також не враховано відсутність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га з комунальної у приватну власність громадянці ОСОБА_2 .
Вказує, що наявність запису про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку значною мірою порушує права та інтереси ОСОБА_1 , тому внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 25120049 від 03 березня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1500260932109 є незаконним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 06 січня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ворзельська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
14 січня 2021 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла позовна заява з усуненими недоліками вказаними в ухвалі суду, позовні вимоги в даній заяві викладені наступним чином: визнати незаконними дії державного реєстратора комунального підприємства «Рожівське» Решетнікова Олексія Юрійовича щодо проведення 03 березня 2018 року державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за громадянкою ОСОБА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39983124 від 03 березня 2018 року 14:52:02, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Решетніковим Олексієм Юрійовичем (номер запису про право власності 25120049 від 03 березня 2018 року о 10:43:24); скасувати запис 25120049 від 03 березня 2018 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1500260932109).
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 04 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання.
20 квітня 2021 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування доказів, витребувано у відповідача Комунального підприємства «Рожівське» оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для приєднання до матеріалів справи реєстраційної справи на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39983124, від 03 березня 2018 року, 14:54:02, та було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210945600:01:049:0366, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 25120049, витребувано у відповідача ОСОБА_2 оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для приєднання до матеріалів справи дублікату, що має силу оригіналу договору, серія та номер: 300, виданий 04 серпня 2008 року, видавник - приватний нотаріус Єщенко А.В., на підставі якого було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210945600:01:049:0366 за ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 07 червня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про витребування доказів, витребувано у від Рожівської сільської ради інформацію щодо передання їм на зберігання від Комунального підприємства «Рожівське» реєстраційної справи на підставі якої було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39983124, від 03 березня 2018 року, 14:54:02, та було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210945600:01:049:0366, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 25120049, у випадку передання Рожівській сільській раді запитуваної реєстраційної справи, витребувати її оригінал для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи.
13 грудня 2022 року до канцелярії Ірпінського міського суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла заява про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, просив врахувати, що Рожівська сільська рада не надає запитувану судом інформацію так як у її володінні такі документи відсутні, оскільки Комунальне підприємство «Рожівське» здійснювало незаконні реєстраційні дії, а документи до органів юстиції не передавало.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. від 13 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
27 травня 2024 року ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В. залучено Бучанську міську раду до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Ворзельська селищна рада про визнання протиправним та скасування рішення, в якості правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ворзельської селищної ради.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Комунального підприємства «Рожівське» у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Бучанської міської ради - Бойко Тетяни Василівни про розгляд справи без участі представника Бучанської міської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування 83/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель від 31 березня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бовою Тетяною Вікторівною, зареєстрованого в реєстрі за № 1-787, є власником 83/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 103622336, 10 листопада 2017 року на підставі технічного паспорту, серія та номер: 000244, виданий 01 серпня 2017 року Комунальним підприємством «ІРПІНСЬКЕ БТІ» та договору дарування, серія та номер: 1-787, виданого 31 березня 2008 року державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Бовою Тетяною Вікторівною, за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 83/100 частини житлового будинку загальною площею 104,7 кв.м., житловою площею 50,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складові частини об'єкта нерухомого майна: житловий будинок (літера «А»), сарай (літера «Б»), гараж (літера «Д»), вбиральня (літера «Г»), вбиральня (літера «І»), навіс (літера «К»), огорожа (№ 1-3), колодязь (№ 5), інженерний колодязь (№ 6).
Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31 грудня 2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площа 0,1201 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав): 03 березня 2018 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав): 25120049, орган, що здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав): Комунальне підприємство «Рожівське».
Згідно з інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 239529243 від 31 грудня 2020 року, право приватної власності на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площа 0,1201 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) реєстратора Комунального підприємства «Рожівське» Решетнікова Олексія Юрійовича від 03 березня 2018 року, індексний номер: 39983124, підстави для державної реєстрації: відомості з Державного земельного кадастру № 1386721 виданої 03 березня 2018 року, та дублікату, що має силу оригіналу договору № 300 виданого 04 серпня 2008 року приватним нотаріусом Єщенко А.В., номер запису про право власності / довірчої власності: 25120049.
Відповідно до Дублікату, що має силу оригіналу договору дарування частини жилого будинку від 19 серпня 1989 року, виданого державним нотаріусом Київського обласного державного нотаріального архіву Єщенко А.В. 04 серпня 2008 року ОСОБА_7 , зареєстрованого в реєстрі за № 899, ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_9 прийняла у дар 17/100 частин жилого будинку з відповідними частинами наддвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , жилий будинок цегляний, має 64,8 кв.м. жилої площі, зареєстровано земельну ділянку площею 1 000 кв.м., на якій розміщені: сарай «Б, В, Е», вбиральня «Г», гараж «Д», колодязь (№ 5), огорожа (№ 1-4).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд, право власності є непорушним. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), державній реєстрації прав підлягає право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст.116 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачено нормами ст.118 ЗК України.
Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ст. 125 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки передбачено частиною третьою статті 152 ЗК України.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , державним реєстратором Комунального підприємства «Рожівське» Решетніковим Олексієм Юрійовичем не було взято до уваги відсутність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу зазначеної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_2 , оскільки остання до Ворзельської селищної ради з заявою про передачу у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:049:0366, площею 0,1201 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не зверталась, а тому і рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_2 радою не приймалося.
Однак, позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених доводів, матеріали справи не містять документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 дійсно не зверталась до Ворзельської селищної ради, а також про те, що така заява не розглядалася відповідним органом місцевого самоврядування, саме по собі посилання позивача на відсутність такого звернення не може вважатися достатнім доказом для підтвердження факту нерозгляду зазначеного питання селищною радою.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимоги або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 6 цієї статті визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно частини 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язко доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, що містяться в матеріалах справи, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бучанська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно з ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України у зв'язку із відмовою у позові понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 273, 329-333, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рожівське», ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бучанська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
відповідач - Комунальне підприємство «Рожівське», код ЄДРПОУ 41040830, місцезнаходження: 08043, Київська область, Бучанський район, с. Рожів, вул. Соборна, буд. 2;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Бучанська міська рада, код ЄДРПОУ 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 12.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук