Справа № 939/2908/25
Іменем України
21 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що 23 вересня 2025 року в місті Києві, площа Галицька (Перемоги), інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку №1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Осадчук А.В. було винесено постанову серії ЕНА № 5791092 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на нього ( ОСОБА_1 ) накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Згідно з постановою, 23 вересня 2025 року, о 22:46:17, в м. Києві, площа Галицька (Перемоги), водій керував ТЗ BMW Х6М днз НОМЕР_1 з показчиками поворотів червоного кольору, а саме задні світові прилади не відповідають вимогам стандартів ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм ТЗ, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вважав, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, а справа відносно нього підлягає закриттю.
Так, 23 вересня 2025 року, приблизно, о 22 годині 40 хвилин, в м. Києві він був зупинений працівниками поліції за нібито порушення Правил дорожнього руху, проте жодних об'єктивних доказів, які б підтверджували це порушення, йому надано не було. Інспектором поліції Осадчук А.В. було винесено постанову про адміністративне правопорушення, яке стосувалося технічного стану його автомобіля. Проте, 19 вересня 2025 року вказаний автомобіль успішно пройшов державну реєстрацію в установленому порядку. Під час цієї процедури транспортний засіб було оглянуто, перевірено відповідність документів, досліджено ідентифікаційні номери складових частин та здійснено інші заходи, передбачені чинним законодавством України. В результаті було оформлено відповідні реєстраційні документи та видано державні номерні знаки. З моменту реєстрації жодних змін у конструкцію транспортного засобу не вносилось, жодного переобладнання не проводилось. При винесенні оскаржуваної постанови він неодноразово наголошував про це інспектору поліції, однак ця інформація була ним проігнорована. Крім цього оскаржувана постанова була винесена інспектором поліції в службовому автомобілі без його присутності. Як доказ можливого порушення працівник поліції сфотографував особистим мобільним телефоном аварійну світлову сигналізацію на його автомобілі. Також інспектор поліції відмовив йому у видачі належним чином оформленої копії постанови, чим позбавив можливості своєчасно та повноцінно ознайомитися з нею та реалізувати право на захист та оскарження.
Тому, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що він керував транспортним засобом, переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, та доказів, що такий транспортний засіб не є транспортним засобом в заводській комплектації, просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
02 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання.
28 жовтня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відповідно до пункту 31.4.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Згідно з ДСТУ 3649:2010, колісні транспортні засоби п. 6.1.5 кількість, колір та наявність ПЗС та КТЗ визначають до таблиці 1: показчик повороту - передній, бічний, задній - автожовтий, обов'язково для всіх категорій. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Наявність на момент проведення державної реєстрації транспортного засобу BMW Х6М, номерний знак НОМЕР_1 , сертифіката відповідності конструкції і технічного стану не підтверджує відповідність технічного стану вказаного автомобіля на момент винесення постанови. Законодавство України не допускає використання задніх показчиків повороту червоного кольору.
Твердження позивача, що поліцейським порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлену ст. 245, 270, 278, 279, 280 КУпАП, необґрунтовані, а обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивач не доводить. До того ж порушення поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Тому, з урахуванням викладеного, просив у позові відмовити у повному обсязі.
07 листопада 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідно до п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема п. 31.4.3 - а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Відповідно до ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби", вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, а саме у таблиці 6.1.5 - колір показчику повороту передній, бічний, задній - автожовтий. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду). Факт первинної реєстрації транспортного засобу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу свідчить, що вказаний автомобіль за своїми характеристиками відповідав обов'язковим вимогам правил та нормативів, відомостям Державного реєстру сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації та у зв'язку з чим компетентним органом було здійснено реєстрацію транспортного засобу. На момент проведення процедури індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, транспортний засіб BMW Х6М днз НОМЕР_1 відповідав вимогам чинного законодавства України, нормативній документації, в тому числі і вимогам п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010. До того ж в оскаржуваній постанові не конкретизовано, який саме підпункт пункту 31.4 ПДР порушив позивач.
Крім цього стверджував, що відповідачем не долучено жодного доказу (відеозапису), який би підтверджував факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. В матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні докази, зокрема відеофіксація, яка б засвідчувала наявність події правопорушення або дії позивача, які утворюють склад адміністративного правопорушення. Відсутність відеозапису, як ключового доказу, позбавляє суд можливості об'єктивно перевірити обставини події, а тому сумніви щодо фактичного вчинення позивачем правопорушення мають тлумачитися на його користь відповідно до принципу презумпції невинуватості.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивача не було знайомлено з доказами, які ніби то підтверджують факт вчинення ним правопорушення, не продемонстровано жодних матеріалів, які б свідчили про наявність події правопорушення, позивачу не надано можливості висловити свої зауваження чи заперечення щодо цих доказів, що є істотним порушенням його процесуальних прав. Працівники поліції не роз'яснили позивачу його права, передбачені ст. 268 КУпАП, оскаржувана постанова винесена інспектором без присутності позивача, а особистий телефон не належить до переліку технічних приладів, які можуть використовуватися працівниками поліції. Тому, з урахуванням викладеного, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 23 вересня 2025 року в місті Києві, площа Галицька (Перемоги), інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Осадчук А.В. було винесено постанову серії ЕНА № 5791092 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КупАП, за те, що він 23 вересня 2025 року, о 22:46:17, в м. Києві, площа Галицька (Перемоги), керував ТЗ BMW Х6М, днз НОМЕР_1 , з показчиками поворотів червоного кольору, а саме задні світові прилади не відповідають вимогам стандартів ДСТУ 3649:2010, чим порушив п. 31.4 ПДР - керування водієм ТЗ, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. (а.с. 9-10)
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише ні підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів державної влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до статті 14 вказаного Закону, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
В силу вимог пункту 31.4 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, передбаченим у п. "а" п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України: зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Статтею 1 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України "Колісні транспортні засоби", "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", затвердженими наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2010 року № 630, закріплено, що цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
У відповідності до п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, кількість, колір та наявність приладу зовнішнього світлового на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1, зокрема: колір показчика повороту передній, бічний, задній має бути - автожовтий.
У свою чергу, частиною першою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).
Відповідно до частин першої та четвертої статті 32 Закону України "Про дорожній рух", переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Відтак транспортні засоби повинні мати зовнішні світлові прилади, які повинні відповідати вимогам конструкції транспортного засобу, у разі переобладнання - вказані зміни повинні бути відображені у реєстраційних документах.
За правилами частини першої статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених норм експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Водночас, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність, обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до статті 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За вказаних обставин, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують вину позивача (подію і склад правопорушення), у вчиненні адміністративного правопорушення, то постанову необхідно скасувати.
Статтею 293 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналогічні повноваження передбачені частиною третьою статті 286 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тобто приписами статті 293 КУпАП та частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що при скасуванні постанови повинно бути прийнято рішення про надіслання справи на новий розгляд або закриття справи. Зазначеними нормами не передбачена можливість лише скасування постанови.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи викладене, оскільки відсутні підстави для надіслання справи на новий розгляд, то справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі ст. 121, 251, 254, 287 КУпАП, керуючись ст. 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕНА № 5791092, складену інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 полку № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Осадчук А.В., від 23 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО