Справа № 939/2233/25
Іменем України
21 листопада 2025 рокуселище Бородянка
Бородянський районний суд Київської області в складі головуючого - судді Стасенка Г.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 984224262 на суму 6000 гривень. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов, у тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор виконав свій обов'язок, перерахувавши відповідачці через банк провайдер грошові кошти у вказаному розмірі на банківську картку, вказану відповідачкою у заявці при укладенні кредитного договору.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" і ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до вказаного договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу № 28/1118-01. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу, під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. На виконання договору факторингу сторони підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року за яким ТОВ "Таліон Плюс" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.
30 жовтня 2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" і ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором у розмірі, зазначеному в реєстрі прав вимоги.
04 червня 2025 між ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" і ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого ТОВ "Юніт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором на загальну суму 11607 гривень.
Внаслідок неналежного виконання зобов'язань, заборгованість відповідачки за кредитним договором на момент подання позовної заяви становить 11607 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5607 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
З урахуванням вказаних обставин просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року у розмірі 11607 грн і відшкодувати судові витрати.
За ухвалою судді від 01 вересня 2025 року було відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Сторонам роз'яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; у встановлені судом строки, в тому числі додаткові строки, надані у зв'язку з неотриманням копії ухвали, відповідачка відзив на позов суду не подала.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 17 лютого 2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" ОСОБА_1 було укладено договір № 984224262, який було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV63TW5, за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінаносова допомога". Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором на суму 6000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 19 березня 2022 року. Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого він може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах пункту 8.5 договору, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766.50% річних, що на день укладення договору становить 2.10% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним. Для суми кредиту, отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3 договору за перші 30 днів дисконтного періоду, без виконання позичальником умов п. 8.5 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 9780 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3780 грн та суму кредиту у розмірі 6000 гривень. (а.с. 12-26, 29)
Відповідно до копії платіжного доручення, 17 лютого 2022 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснило переказ коштів ОСОБА_1 згідно з договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року у розмірі 6000 гривень. (а.с. 27)
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 984224262, станом на 05 травня 2022 року ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення кредиту на користь ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" не сплачувала. (а.с. 37)
На підставі договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс", та додаткових угод до нього, якими було продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року, а також реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до вказаного договору, до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 984224262 у розмірі 7197 грн, з яких 6000 грн - заборгованість по основному боргу, 1197 грн - заборгованість по відсотках. (а.с. 33-42)
В рахунок погашення заборгованості за договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року на рахунок ТОВ "Таліон Плюс" грошові кошти не сплачено, що підтверджується розрахунком заборгованості. (а.с. 58)
30 жовтня 2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" і ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до якого ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 984224262. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 11607 грн, з яких 6000 грн - заборгованість по основному боргу, 5607 грн - заборгованість по відсотках. (а.с. 43-47)
На підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю, укладеного 04 червня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" і ТОВ "Юніт Капітал", і реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ "Юніт Капітал" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року на загальну суму 11607 грн, яка складається із 6000 грн - заборгованість по основному боргу, 5607 грн - заборгованість по відсотках. (а.с. 49-54)
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 984224262, заборгованість ОСОБА_1 станом на 25 червня 2025 року включно становить 11607 грн, яка складається із 6000 грн - прострочене тіло кредиту, 5607 грн - прострочені відсотки. (а.с. 59)
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України "Про електронну комерцію" встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Встановлені судом фактичні обставини в справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору № 984224262 від 17 лютого 2022 року, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання за вказаним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6000 гривень.
Вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками суд враховує таке.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою кредитного договору, дана фінансова установа надала позичальниці суму кредиту, яку остання зобов'язувалася повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування - 30 днів, до 19 березня 2022 року.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування - 30 днів, тобто до 19 березня 2022 року, після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає.
За умовами укладеного між сторонами договору, сукупна вартість кредиту становить 9780 грн і включає в себе 6000 грн - суму кредиту, 3780 грн - проценти за користування кредитом.
За таких обставин суд вважає, що відповідачка повинна була сплатити кредитору відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 3780 гривень (6000 грн х 2,10 % х 30 днів).
Таким чином, оскільки відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконувала, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року у розмірі 9780 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3780 грн - заборгованість за відсотками.
Щодо вимог про стягнення з відповідачки понесених позивачем судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, копію протоколу погодження вартості послуг і додаткової угоди № 25770574685 до вказаного договору, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, згідно з якими витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, складають 7000 гривень. (а.с. 60-63)
Однак, з огляду на складність справи та виконані адвокатом роботи, ціну позову, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідачки на користь ТОВ "Юніт Капітал" сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування таких витрат у розмірі 3000 гривень.
Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" підлягає частковому задоволенню, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2041 грн 10 копійок.
Керуючись ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, рахунок НОМЕР_2 в АТ "Універсал Банк", ЄДРПОУ АТ "Універсал Банк" 21133352, МФО: 322001) заборгованість за кредитним договором № 984224262 від 17 лютого 2022 року у розмірі 9780 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2041 (дві тисячі сорок одна) гривня 10 копійок та витрат на правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.
В іншій частині в позові відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий - суддяГеннадій СТАСЕНКО