Справа № 766/15622/21
н/п 2/766/4330/25
19 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.
Секретар судового засідання Кошева А.П.
Справа №766/15622/21; провадження №2/766/4330/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за
позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
до
відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
третя особа: Служба у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради (ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Суворова, буд.29)
предмет та підстави позову: про визначення місця проживання дитини
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
06 вересня 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини, у якій просила визначити місце проживання, дитини: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем її проживання; стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами 01.06.2017 року укладено шлюб. Від вказаного шлюбу подружжя мають дитину - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 року у цивільній справі № 766/1785/21 шлюб між сторонами було розірвано.
Після розірвання шлюб малолітня дитина залишилася проживати разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач повністю опікується інтересами і потребами дитини, піклується про нього, займається вихованням, слідкує за розвитком та здоров'ям дитини.
Позивач перешкод батьку у спілкуванні із дитиною не чинив, батько дитини до липня 2021 року навідувався до сина та брав його на прогулянки або в гості до себе, але в зв'язку з цим виникали проблеми.
Відповідач неодноразово, беручи дитину для спілкування, в оговорені строки дитину не привів та став погрожувати позивачу, що дитину не віддасть, забере дитину собі, висловлювався, що дитині мати не потрібна і він сам добре знає як виховувати дитину. Так, 14.07.2021 року відповідач забрав дитину з дозволу позивача на три дні до свого будинку, але після спливу цього часу він відмовився його віддавати та приводити додому та почав погрожувати, що не віддасть сина, через що позивач вимушена була звернутися до поліції. Відповідач повернув дитину лише 23.07.2021 року з причини, що дитина була хвора і потребувала ретельного догляду.
Крім того, відповідач часто дозволяв в присутності дитини принижувати позивача, вчиняти побої, гнобити, що відобразилось на дитині та його розвитку мовлення.
Позивач зазначає, що нею створені найкращі умови для дитини та виходячи з інтересів дитини, вважає, що за відсутністю домовленості та намагання відповідача забрати дитину до місця свого проживання, позивач вимушена звернутися до суду із позовом з проханням визначити місце проживання дитини за місцем проживання/перебування позивача.
Вказані обставини змусили останнього звернутися до суду із означеним позовом.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Правом на виклад своєї позиції у заявах по суті справи не скористався, про причини не вчинення відповідних процесуальних дій суд не повідомив.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.10.2021 року.
26.10.2021 року від представника третьої особи Людмили Кондоні надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника органу опіки та піклування, повідомила, що висновок до суду буде надано після проведення планового засідання комісії з питань захисту прав дитини.
26.10.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із хворобою.
За клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 25.11.2021 року.
24.11.2021 року позивачка подала заву про долучення доказів.
24.11.2021 року від представника відповідача Оніщенко В.І. через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із хворобою відповідача.
25.11.2021 року від представника органу опіки та піклування Оксани Скиби, через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
За клопотанням відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено на 17.01.2022 року.
17.12.2021 року від представника виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради надійшов висновок органу опіки та піклування, щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір'ю - ОСОБА_1 .
У час призначений для проведення підготовчого засідання позивач не з'явилася, адвокат Глигач А.С. діючи в її інтересах подала заяву про вирішення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду без її участі.
17.01.2022 року від представника третьої особи, через канцелярію суду надійшло клопотання з проханням вирішити питання про закриття підготовчого провадження без участі представника.
У підготовче засідання у час призначений для розгляду справи сторона відповідача не з'явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцем проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.01.2022 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 09.02.2022 року.
У зв'язку із перебуванням Головуючого судді на лікарняному розгляд справи у призначену дату не відбувся. Судове засідання призначено на 01.03.2022 року.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022«Про введення воєнного станув Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від14.03.2022№ 133/2022«Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від18квітня 2022року №259/2022"Пропродовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від17травня 2022року №341/2022"Пропродовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від12серпня 2022року №573/2022"Пропродовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено. За викладених обставин судове засідання не відбулося.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудних Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2.
Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду та проведення інвентаризації наявності справ у Херсонському міському суду Херсонської області, встановлено наявність цієї справи та призначено судове засідання на 14.10.2025 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини своєї неявки не повідомили.
У зв'язку із неявкою сторін судове засідання відкладено на 19.11.2025 року.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 19.11.2025 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи відповідач повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Представник Служби у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше подав заяву про розгляд справи без його участі.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У встановлений процесуальним законодавством строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду позивача про розгляд справи у відсутності сторони позивача у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів, згоду третьої особи про розгляд справи без участі її представника та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
01 червня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб, про що 01.06.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис №454 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 ».
Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 28.12.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис №1025 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 29.04.2021 року у цивільній справі №766/1785/21 розірвано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки від 20.08.2021 року вих..№26 виданої Державним підприємством «Національні інформаційні системи» ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора даних відділу супроводження інформаційних систем Херсонської регіональної філії з 10.03.2020 року.
Довідкою №172 від 25.08.2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 працює в Державному підприємстві «Національні інформаційні системи» та займає посаду адміністратор даних. З серпня 2020 по липень 2021 року отримала заробітну плату всього 178 201,24 грн.
Відповідно до висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 27.08.2021 року №2864 складеного Комунальною установою «Херсонський інклюзивно-ресурсний центр №1» Херсонської міської ради, соціально-побутові умови виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовільні. Мати приділяє достатньо уваги вихованню дитини. Мовленевий розвиток дитини призупинявся у зв'язку з психологічною обстановкою у сім'ї.
Згідно характеристики виданої ОСББ «Стимул», ОСОБА_1 з січня 2021 року проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_6 , 2007 р.н. та ОСОБА_3 , 2017 р.н. ЇЇ чоловіка ОСОБА_2 з січня місяця разом з дітьми не бачили. ОСОБА_1 характеризується як доброзичлива, не зловживає алкогольними напоями, діти завжди охайні, добре вдягнені. Займається вихованням та навчанням своїх дітей, заборгованостей не має.
Згідно характеристики виданої Державним підприємством «Національні інформаційні системи» ОСОБА_1 за період роботи на посаді адміністратора даних зарекомендувала себе як працездатний, компетентний працівник, наполеглива, самостійна в роботі.
Згідно довідки Херсонського закладу дошкільної освіти №22 комбінованого типу Херсонської міської ради від 09.09.2021 року №61/01-16, 06.09.2021 року ОСОБА_2 забрав дитину ОСОБА_3 з садочка та залишив заяву про відрахування його із закладу за сімейними обставинами. До 06.09.2021 року справами по взаємодії родини та дитячого закладу займалася виключно мама дитини та, за її дорученням, бабуся.
З долучених Виконавчим комітетом Корабельної районної у м. Херсоні ради матеріалів, встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до відділу поліції щодо протиправних дій ОСОБА_7 відносно неї, що підтверджується Витягом з ЄРДР №12021232020000854 від 07.09.2021 року та повідомленнями ХРУП ГУНП у Херсонській області від 23.08.2021, 10.09.2021, 20.09.2021 року
Згідно висновку Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради від 13.12.2021 року за № 02-14-425-25 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » , Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування, діючи в інтересах дитини, вважає доцільним визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІV. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-XII, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07.12.2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання суду, яке має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці всіх обставин в їх сукупності, оскільки не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11.12.2023 року у справі №607/20787/19.
У постанові від 06.06.2019 року у справі №495/2106/17 Верховний Суд виснував, що коли батьки перебувають у рівних умовах, мають однакове ставлення до своїх батьківських обов'язків та в разі однакової прихильності дитини до обох батьків, місце проживання дитини має бути визначено з тим із батьків, яким створено більш сприятливі умови для проживання дитини.
Наведені правові висновки Верховного Суду потрібно розуміти так, що суди під час вирішення спору про визначення місця проживання дитини мають керуватися принципом якнайкращих інтересів дитини, а при однаковому ставленні батьків до виконання своїх батьківських обов'язків та забезпечення умов проживання дитини враховувати сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Дослідивши наявні у справі докази, прийнявши до уваги ставлення матері до виконання своїх батьківських обов'язків до малолітнього ОСОБА_8 , її поведінку щодо дитини, вік дитини, умови проживання, характеризуючі довідки на її особу, ставлення батька до дитини та його вчинки відносно малолітньої дитини та інші обставини, що мають істотне значення, надавши оцінку висновку органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини з матір'ю, суд дійшов висновку, що проживання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 саме з позивачем буде відповідати його найкращим інтересам та забезпечить розвиток у безпечному, спокійному та емоційно-стійкому середовищі.
На підставі викладеного, діючи передусім в інтересах малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , беручи до уваги сталі соціальні зв'язки, місце навчання дитини, враховуючи висновок компетентного органу щодо доцільності проживання дитини з одним із батьків, суд приходить до висновку про необхідність визначення проживання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю.
Додатково, суд вважає за необхідне роз'яснити, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції №31160124 від 06.09.2021 року позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн., який підлягає стягненню з відповідача у на користь позивача в рахунок відшкодування судових витрат у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 7, 141, 150, 161 СК України, ст. 10, 43, 49, 81, 83, 141, 274, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради (ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Суворова, буд.29) про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за місцем її проживання/перебування.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Корабельної районної у м. Херсоні ради, ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул.. Суворова, буд.29.
Повний текст рішення складено 19.11.2025 року.
СуддяЄ. М. Булах