Справа № 589/6028/24
Провадження № 2-а/589/57/25
19 листопада 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і закриття провадження у справі,-
25.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №5413 від 10.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. та закриття провадження у справі.
Позов обґрунтований доводами про те, що вищезазначена постанова є незаконною, оскільки вона не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Відповідачем у справі не доведено належними та допустимими доказами свого висновку щодо порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зважаючи на примітку до ст.210 КУпАП.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено здійснювати її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26.03.2025р. від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, та безпідставними. Зазначив, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України № 3633-ІХ від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон № 3633-ІХ), не уточнив свої персональні дані, таким чином він вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз'яснено її права та обов'язки і повідомлено про розгляд справи, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 . При цьому, пояснень чи клопотань про відкладення розгляду не надав. Також в протоколі мається підпис про отримання другого примірника протоколу, що свідчить про його належне повідомлення про час і місце розгляду справи. Щодо примітки до статті 210 КУпАП, то вона не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з копією військового квитка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов'язаним, з 23.10.2007 р. звільнений в запас /а.с. 36 зворот-37/.
05.12.2024 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме про те, що протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язаний був уточнити свої облікові дані згідно зі ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозов'язаних та резервістів» (освіта, спеціальність, місце роботи, номери засобів зв'язку, адреса проживання, сімейний стан, ступінь придатності (проходження ВЛК), але не зробив цього, чим порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в період дії особливого періоду.
Крім того, із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, які перелічені в протоколі, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10.12.2024р. о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Копія протоколу вручена позивачу, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення /а.с. 33/.
Між тим 10.12.2024р. постановою № 5413 тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язаний був уточнити свої облікові дані згідно зі ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозов'язаних та резервістів» (освіта, спеціальність, місце роботи, номери засобів зв'язку, адреса проживання, сімейний стан, ступінь придатності (проходження ВЛК), але не зробив цього, чим він порушив ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» /а.с.11/.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення № 5413 від 10.12.2024р. неправомірною, передусім, з підстав недоведеності належними та допустимими доказами відповідачем свого висновку щодо порушення позивачем законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зважаючи на примітку до ст.210 КУпАП, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Зважаючи на позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне, передусім, зупинитися на наступному.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких, є обов'язком суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 19 Конституції України.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.
За приписами ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Так, згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024р., який набув чинності 18.05.2024р., під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Таким чином, відповідно до абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024р., який набув чинності 18.05.2024р., визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі ЗСУ, у запасі СБУ, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).
При цьому, абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-IX від 11.04.2024р. встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18.05.2024р. по 16.07.2024р. (включно), а саме: шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
А відтак, позивач мав змогу здійснити уточнення та оновлення персональних даних передбаченими Законом способами, однак відповідних дій ним вчинено не було.
Посилання позивача на примітку до статті 210 КУпАП, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
При цьому варто зауважити, що чинним законодавством саме на військовозобов'язаного покладено обов'язок вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. У свою чергу держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, що не звільняє позивача від обов'язку надати усю необхідну інформацію. Такий обов'язок може бути виконаним позивачем лише шляхом самостійної актуалізації відповідних даних з 18.05.2024 по 16.07.2024.
При цьому, починаючи з 17.07.2024р. невчинення позивачем дій, які він повинен був вчинити у визначений законом строк, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Відтак, доводи позивача не спростовують вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 мав уточнити свої облікові дані у встановлений законом строк до 16.07.2024р., але не зробив цього, чим порушив ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в період дії особливого періоду та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена правомірно, повноважним на те органом (посадовою особою), яким були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Приймаючи оскаржувану постанову № 5413 від 10 грудня 2024 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений законом, жодних порушень законодавства не допустив.
Враховуючи викладене, постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення № 5413 від 10 грудня 2024 року підлягає залишенню без змін, як правомірна та обґрунтована, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в позові, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.77, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
Залишити постанову № 5413 від 10 грудня 2024 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення - без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (підписання) рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова