Справа № 759/8350/25
20.11.2025 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Вайновської О.Є.,
секретаря судового засідання Бортніка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
02.10.2025 в провадження судді Заставнівського районного суду Чернівецької області в порядку статті 31 ЦПК України надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник Кудіна Анастасія Вячеславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №47970-04/2024 від 28.04.2024 року, за яким відповідачка отримала кредит в розмірі 6000,00 грн строком на 120 днів, на умовах повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом.
В обґрунтування позову товариство посилалося на те, що у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань у ОСОБА_1 перед первісним кредитором виникла заборгованість за договором №47970-04/2024 від 28.04.2024 року в розмірі 19800,00 грн.
За договорами факторингу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, а отже просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №47970-04/2024 від 28.04.2024 року в розмірі 19800,00 грн, вирішити питання про судові витрати.
Ухвалою судді від 07.10.2025 року відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка до судового засідання повторно не з'явилася, будучи повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи, відзив не подала.
За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення, на що позивач надав згоду, що відповідає положенням ст.ст.223, 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 28.04.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №47970-04/2024, за яким відповідачка отримала кредит в розмірі 6000,00 грн в безготівковій формі на банківську картку строком на 120 днів, кінцева дата погашення кредиту - 25.08.2024, та зобов'язалася сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,50% в день (п.п.1.1., 1.2., 1.4.1.); (а.с.4-7).
Договір №47970-04/2024 від 28.04.2024 укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою - електронним підписом НОМЕР_1 (а.с.6 зворот).
Згідно п.п.1.1. договору про надання фінансового кредиту №47970-04/2024 від 28.04.2024 ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на визначених Договором умовах.
Відповідно до п.1.4.1. Договору проценти за користування кредитом становлять 1,50% в день та застосовуються в межах строку кредиту, вказаного в п.1.2. Договору (а.с.4).
Відповідно до графіку платежів за Договором, вартість кредиту становить 16800,00 грн та складається з кредиту в розмірі 6000,00 грн, процентів за користування кредитом в розмірі 10800,00 грн (а.с.8).
19.09.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №19092024, за яким перший відступив, а другий набув права вимоги за договорами, зазначеними в реєстрі боржників (а.с.11-14).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 19.09.2024 до договору факторингу №19092024 позивач набув право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №19092024 від 28.04.2024 року на суму основного боргу в розмірі 6000,00 грн, суму заборгованості за процентами в розмірі 10800,00 грн, на суму заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 3000,00 грн, що становить загальний розмір заборгованості 19800,00 грн (а.с.15).
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» визначило розмір заборгованості ОСОБА_1 за Договором в розмірі 19800,00 грн, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 6000,00 грн, заборгованості по процентах в розмірі 10800,00 грн, заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 3000,00 грн (а.с.16-17).
Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України, визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
А тому, Договір про надання фінансового кредиту №47970-04/2024 від 28.04.2024 відповідає вимогам статті 11 Закону, оскільки відповідач перед взяттям кредиту був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору, саме до його підписання, адже Інформаційно-телекомунікаційна система побудована на тому, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору, клієнт не може перейти до наступного етапу безпосереднього підписання договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідженням письмових доказів встановлено, що 28.04.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №47970-04/2024, за яким відповідачка отримала кредит в розмірі 6000,00 грн в безготівковій формі на банківську картку строком на 120 днів, кінцева дата погашення кредиту - 25.08.2024, та зобов'язалася сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 1,50% в день, на умовах повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом.
При цьому, перед укладенням вищевказаного договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію ОСОБА_1 за допомогою отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону, а ОСОБА_1 підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання Договору.
Договір про надання фінансового кредиту №47970-04/2024 від 28.04.2024, графіки платежів та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом W0848.
Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості до Договору, відповідачка заборгувала 19600,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 6000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 10800,00, заборгованість за штрафом 3000,00 грн (а.с.16-17).
Контррозрахунку відповідачка не надала.
Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитом та за процентами за користування кредитом за Договором в розмірі 16800,00 грн, є доведеною.
Що стосується неустойки, штрафних санкцій, то відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене необґрунтованим є нарахування за договором №47970-04/2024 від 28.04.2024 штрафів в розмірі 3000,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Під час розгляду справи встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №47970-04/2024 від 28.04.2024 в розмірі 16800,00 грн, з яких заборгованість за кредитом 6000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 10800,00 грн, а тому, позов ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню на загальну суму 16800,00 грн (84,84% від заявленої ціни позову).
В решті позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити за необґрунтованістю.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з положень частин 1 та 3 (пункт 1) ст.133 та частин 1-3 ст.137 ЦПК України, згідно яких судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати пов'язані з витребуванням доказів.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернені до суду з позовом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сплатило судовий збір в розмірі 3028,00 грн, які просило стягнути із відповідачки. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 84,84% від заявленої суми позовних вимог, то частковому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає і судовий збір, а саме в розмірі 2568,95 грн (3028,00*84,84%=2568,95 грн).
Керуючись ст.ст.204, 207, 512, 514, 634, 638, 1048, 1049,1054, 1055, 1077, 1078, 1080,108 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором №47970-04/2024 від 28.04.2024, яка складається з заборгованості за тілом кредита в розмірі 6000,00 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 10800,00 грн, а всього в розмірі 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) гривень 95 (дев'яносто п'ять) копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.Є. Вайновська