Справа № 185/14054/25
Провадження 1-кс/185/1007/25
23 листопада 2025 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041370002076 від 21.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
21.11.2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на автобус марки «БАЗ А081.10», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та перебував у користуванні водія ОСОБА_6 .
Суть клопотання полягає у необхідності накладення арешту на вказаний транспортний засіб шляхом заборони на його відчуження, розпорядження та користування з метою забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речового доказу та доступу до нього експертів для проведення автотехнічної та інших необхідних експертиз. Слідчий просить розглянути клопотання без участі особи, у володінні якої перебуває майно.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 20.11.2025 року о 18:30 у м. Павлограді по вул. Дніпровській в районі будинку № 133 водій ОСОБА_6 , керуючи автобусом «БАЗ А081.10», д.н.з. НОМЕР_1 (маршрут № 13, перевізник АТП «Совтур»), допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину в не встановленому місці. Внаслідок ДТП пішохід отримала тілесні ушкодження. 20.11.2025 року о 19:30 під час огляду місця події автобус «БАЗ А081.10», д.н.з. НОМЕР_1 , вилучено та поміщено на приватну площадку за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Григорія Шияна, 96. 21.11.2025 року відомості про подію внесено до ЄРДР за № 12025041370002076 за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.02.2023 автобус «БАЗ А081.10», д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .
Вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки був безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, може містити сліди ДТП та інші відомості, що мають значення для встановлення обставин події, а також необхідний для проведення автотехнічної, трасологічної та інших експертиз.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, клопотання про розгляд без його участі не подавав, однак його неприбуття відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання. Неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України). Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно з п. 1 та п. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення або відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У цьому випадку автобус «БАЗ А081.10», д.н.з. НОМЕР_1 , був безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вилучений під час огляду місця події 20.11.2025 року, необхідний для проведення експертиз та містить відомості, що мають значення для встановлення обставин ДТП.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна надалі може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, на нього необхідно накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись статтями 167,170-173, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автобус марки «БАЗ А081.10», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 16.02.2023 року, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Вилучене майно зберігати на приватній площадці за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Григорія Шияна, 96, відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104).
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1