Справа № 932/17788/25
Провадження № 1-кс/932/6604/25
13 листопада 2025 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62024050010012663 від 26.10.2024 року, про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шацьк Волинської області, громадянина України, військовослужбовця військової служби за призивом під час мобілізації, який проходив військову службу на момент вчинення кримінального правопорушення на посаді стрільця-номера обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, -
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024050010012663 від 26.10.2024 року, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання вмотивоване тим, що солдат ОСОБА_5 , 29 травня 1992 року призваний на військову службу та в подальшому переведений до військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця-номера обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону. Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом -Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові. Згідно ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни. Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби. Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначення, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконувала завдання за призначенням на території Донецької області. В свою чергу, стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п.4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст.11, 16, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов'язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області, діючи з особистих мотивів, з прямим умислом, направленим на самовільне залишення місця служби, 25 квітня 2024 року незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та самовільно залишив місце служби, а саме місце тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та до 03 жовтня 2024 року проводив час на власний розсуд у спосіб не пов'язаний із проходженням військової служби, чим фактично протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Таким чином, солдат ОСОБА_5 за викладених вище обставин обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - тобто самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, вчиненому в умовах воєнного стану.
25.10.2024 у відповідності до ст.ст. 276 - 278 КПК України складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 27.10.2024 скеровано до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
В подальшому, встановлено, що ОСОБА_5 19.11.2024 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 та місцезнаходження останнього не відоме, про що було письмово повідомлено Луганську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону.
Окрім цього, прокурором вживались заходи щодо пошуку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме неодноразово здійснювались дзвінки останньому за номером телефону НОМЕР_4 , який наданий самим ОСОБА_5 , та знаходився у вимкненому стані.
Неодноразова неявка підозрюваного до суду, а також самовільне залишення військової частини НОМЕР_3 після того, як було скеровано зазначене клопотання до суду, може свідчити про відмову ОСОБА_5 , добровільно підтримати своє волевиявлення відображене у клопотанні щодо звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України та відсутності бажання продовжити проходження військової служби з метою захисту інтересів, суверенітету та територіальної цілісності України у військовій частині, яку останній самостійно обрав, та отримав погодження від її командира.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, підтверджується висновком службового розслідування та документацією доданою до нього.
Прийнятими заходами встановити місцезнаходження підозрюваного на теперішній час не вдалось. На виклики до органу досудового розслідування та суду підозрюваний ОСОБА_5 .
10.09.2025 постановою слідчого у кримінальному провадженні підозрюваного оголошено в розшук.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування та його оголошено у розшук, з метою доставлення (приводу) останнього до слідчого судді для розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у сторони обвинувачення з вказаною метою виникла необхідність в отриманні дозволу суду на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу.
У судове засідання старший слідчий не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду клопотання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання старшого слідчого і просив його задовольнити.
Вислухавши прокурора, дослідивши клопотання і додані матеріали, слідчий суддя проходить такого висновку.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: 1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою; 2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття підозрюваного, обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; 3) після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В силу положень ч. 4 ст. 189 КПК України прокурор повинен довести, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування чи суду, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу, з яким звернувся старший слідчий, відповідає вимогам ст. 188 КПК України.
Відповідно до ст. 191 КПК України, затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
Наведені обставини у сукупності дозволяють зробити висновок, що підозрюваний ухиляється від явки до органу досудового розслідування та слідчого судді, тому є підстави для надання дозволу на його затримання для доставлення до суду для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 176 КПК України тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом; запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
Згідно ч. 3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній; закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії, або відкликання ухвали прокурором.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, переховується від органу досудового розслідування, чим перешкоджає кримінальному провадженню, враховуючи неможливість забезпечення його явки до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає доцільним надати дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 188-191, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62024050010012663 від 26.10.2024 року, про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шацьк Волинської області, громадянина України, з метою його приводу до Шевченківського районного суду міста Дніпра для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 ( номер мобільного телефону НОМЕР_5 ) та прокурора ОСОБА_3 (номер мобільного телефону: НОМЕР_6 ).
Ухвала про дозвіл на затримання втрачає свою дію після приводу підозрюваного до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, або добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді.
Затримана на підставі ухвали слідчого судді особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути доставлена до слідчого судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала втрачає законну силу після спливу шести місяців з дати її постановлення, та діє до 13 травня 2026 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1