Справа № 766/7097/25
н/п 2/766/9541/25
19 листопада 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого судді Булах Є.М.
Секретар судового засідання Кошева А.П.
Справа №766/7097/25; провадження №2/766/9541/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за
позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) поданої представником за ордером ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 )
до
відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 )
третя особа: Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування (ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Європейська, буд.29)
предмет та підстави позову: про позбавлення батьківських прав
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
07 травня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав, у якому просить позбавити відповідача батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що сторони перебували у шлюбі з 2005 року. Під час перебування у шлюбі у подружжя народилась дитина, син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Фактично, шлюбні відносини між сторонами припинені з 2011 року та дитина залишилась проживати із матір'ю, оскільки відповідач не виконував свої батьківськи обов'язки по утриманню дитини, рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.06.2012 року стягнуто аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх спільної з позивачем дитини.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.02.2014 року шлюб між подружжям розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає та перебуває на повному утриманні матері.
Позивач у 2015 році уклала шлюб із ОСОБА_5 . Від вказаного шлюбу у подружжя народилася дитина, донька - ОСОБА_6 .
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня припинення фактих шлюбних відносин позивача та відповідача, проживає та перебуває на повному утриманні матері, наразі дитина проживає разом із позивачем, відчимом та сестрою у будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
Станом на квітень 2025 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 21 857,79 грн. Крім того, відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Не виконує та не здійснює жодних дій спрямованих на їх виконання. При цьому, дитина має статус інваліда з дитинства і потребує додаткової уваги та піклування від обох батьків.
Будь-яких перешкод для виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по відношенню до його сина не встановлювалось. Зокрема, неодноразово пропонувалось йому спілкуватися з сином, купувати йому одяг і харчі, шкільне приладдя, відвідувати батьківські збори в школі, брати іншу участь у його вихованні та утриманні. Але відповідач життям сина не цікавився, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися та приймати участь у його вихованні, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов'язків. Зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров'я сина, не дбає про його інтереси та не готує його до дорослого життя.
Враховуючи такі обставини, позивач вважає, що відповідача, як батька, який не виконує своїх батьківських обов'язків відносно своєї неповнолітньої дитини слід позбавити батьківських прав.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Правом на виклад своєї позиції у заявах по суті справи не скористався, про причини не вчинення відповідних процесуальних дій суд не повідомив.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 04.06.2025 року.
Сторони у підготовче засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку із неявкою сторін, підготовче засідання відкладено на 14.08.2025 року.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, 14.08.2025 року через канцелярію суду подав заяву про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, питання про що просив вирішити без участі сторони позивача.
Відповідач у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв'язку із неявкою відповідача та третьої особи, підготовче засідання відкладено на 22.09.2025 року.
У підготовче засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше подав заяву про розгляд справи без його участі.
У підготовче засідання у час призначений для розгляду справи відповідач та представник третьої особи повторно не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду місцем проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2025 року.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Раніше подали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини своєї неявки не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини своєї неявки не повідомив.
У зв'язку із неявкою відповідача та представника третьої особи судове засідання відкладено на 19.11.2025 року.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Раніше подали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи відповідач повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем проживання, направлення СМС-повідомлення, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
Представник органу опіки та піклування Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради у час призначений для розгляду справи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 19.11.2025 року через канцелярію суду подав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав разом із заявою про розгляд справи без його участі.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У встановлений процесуальним законодавством строк, відповідач будучи повідомленим належним чином, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у відсутності сторони позивача та у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
28 жовтня 2005 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, про що 28.10.2005 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського обласного управління юстиції складено відповідний актовий запис №1050 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ».
Від вказаного шлюбу у подружжя народилася дитина - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 10.11.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні складено відповідний актовий запис №775 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.06.2012 року у цивільній справі №2114/3034/12 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 03.04.2012 року до 02.11.2027 року.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 17.02.2014 року у цивільній справі №667/10030/13-ц розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 .
Відповідно до медичного висновку №000139 на дитину інваліда з дитинства віком до 18 років, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має захворювання цукровий діабет.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною-інвалідом та отримує соціальну допомогу.
11.06.2015 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб, про що 11.06.2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис №475 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 .
Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ».
Від вказаного шлюбу у подружжя народилася дитина:
- донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 14.07.2015 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області складено відповідний актовий запис №718 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 .
Згідно розрахунку заборгованості наданої Корабельним відділом державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 28.04.2025 року складає 21 857,79 грн.
Згідно довідки Херсонського обласного відокремленого підрозділу ГО «ВФРБ» від 23.04.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є спортсменом Херсонського відокремленого підрозділу ГО «ВФРБ» який представляє у Херсоні у ГО «Дубрава» протягом двох років. За весь цей час біологічний батько ОСОБА_3 жодного разу не був присутній та не цікавився спортивним життям дитини у тренерів ГО «Дубрава». Усі витрати пов'язані з тренувальним процесом несла мати ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , які були присутні на усіх заходах, у яких приймала участь дитини.
Згідно відповіді КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і ОСОБА_12 » Херсонської міської ради на адвокатський запит від 07.05.2025 року, під час відвідування поліклініки з дитиною завжди була мати ОСОБА_1 . Батько дитини не був присутнім під час оглядів та не звертався до медичних працівників з приводу інформації щодо стану здоров'я ОСОБА_13 .
Відповідно до характеристики здобувача освіти 9-В класу Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного комплексу №11 Херсонської міської ради ОСОБА_4 , мама дитини завжди підтримує тісний зв'язок зі школою, класним керівником, постійно бере участь у батьківських зборах та шкільних заходах. Біологічний батько дитини ніколи не відвідував школу, не цікавився шкільним життям дитини. Під час спілкування, бесід ОСОБА_14 його не згадував.
Згідно висновку Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради від 17.11.2025 року за № 01-14-107-27 «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради як орган опіки та піклування діючи в інтересах дитини дійшов висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІV. Оцінка Суду.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 150 СК України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, до яких, серед інших, належить і обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно зі ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання обов'язків по вихованню дитини.
За умовами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом п. п. 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
З наявних у матеріалах справи доказів встановлюється, що відповідач з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживає, участі у його вихованні, забезпеченні не приймає. Фактично дитина з моменту припинення між батьками фактичних шлюбних відносин по теперішній час не отримує від батька жодної допомоги для морального, духовного та фізичного розвитку, батько не створює умови для здобуття дитиною освіти, не готує її до самостійного життя, з огляду на байдуже ставлення відповідача до дитини, позбавлення його батьківських прав повністю відповідає інтересам самої дитини, і є справедливим, передбачуваним та невідворотним наслідком свідомого вибору самого ОСОБА_3 , тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції №1787-8065-3014-7581 від 07.05.2025 року позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн., який підлягає стягненню з відповідача у на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн., суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000, 00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено: Договір про надання правової допомоги від 15.04.2025 року укладеною між адвокатом Петровою О.О. та ОСОБА_1 , Додаткову угоду №1 до Договору від 15.04.2025 року про надання правничої допомоги у справі, Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2593 від 18.12.2013 року виданого на ім'я адвоката Петрової О.О. та Ордер серії ВН №1463975 виданий 07.05.2025 року адвокатом Петровою О.О. на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Петровою О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 07.05.2025 у Херсонському міському суді Херсонської області.
Документу, що свідчить про оплату гонорару адвокату Петровій О.О., який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання (оприбуткування) адвокатом Петровою О.О., в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн., суду не надано та до матеріалів справи не долучено.
Враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов'язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення, у зв'язку із чим у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 164, 165, 169 СК України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа: Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування (ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Європейська, буд.29) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини, сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування судового збору 1 211,20 грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: не встановлено, місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Виконавчий комітет Корабельної районної у м. Херсоні ради, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ: 04060172, місцезнаходження: м. Херсон, вул. Європейська, буд.29.
Повний текст рішення складено 19.11.2025 року.
СуддяЄ. М. Булах