21.11.25
Справа № 744/873/25
Провадження № 2-а/744/37/2025
21 листопада 2025 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Гнипа О. І.,
при секретарі Кекух А. А.,
розглянувши адміністративну справу № 744/873/25 за позовом
представника позивача: ОСОБА_1
в інтересах
позивача: ОСОБА_2
до
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
про
вимоги позивача: визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
у відкритому судовому засіданні, проведеному за відсутності представника позивача Голика Є. В., позивача ОСОБА_2 , а також за неприсутності представника відповідача,-
За позовом сторона позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову №320 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) від 03 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , якою на позивача накладено штраф в розмірі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування наведених вимог у позові зазначено про те, що 01 вересня 2025 року позивач виявив у своїй поштовій скриньці лист з Семенівського відділу державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому знаходилася постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2025 щодо позивача. Звернувшись 02.09.2025 до Семенівського відділу ДВС позивач з'ясував, що 12.08.2025 року відносно нього було відкрито виконавче провадження № 78815076 за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 320 від 03.06.2025 року. Цього ж дня, тобто 02.09.2025 року, позивач отримав в Семенівському відділі державної виконавчої служби у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію постанови № 320 від 03 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000 гривень. Позивача визнано винуватим у тому, що він порушив ряд законодавчих актів України про військову службу, оборону та мобілізацію, а саме не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 01 квітня 2025 року та не повідомив про причини своєї неявки. Таким чином, на думку начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 03.06.2025 є протиправною та підлягає скасуванню за наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП. Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП). Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Згідно приписів ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В порушення вказаної норми закону постанова в справі про адміністративне правопорушення не містить по батькові посадової особи, яка її винесла, а зазначено тільки прізвище і ім'я. Також по батькові позивача у спірній постанові зазначено як « ОСОБА_4 », що не співпадає з його дійсним по батькові « ОСОБА_5 ». Така постанова є явно протиправною. Окрім того, слід зазначити, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що полягає в наступному. Відповідно до абз. 11 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича. Позивач з 1999 року проживав та проживає по АДРЕСА_1 , нікуди не виїздив та не переміщувався. З незрозумілих причин позивачу не була вручена повістка працівниками AT «Укрпошта» (якщо така дійсно направлялася) з незалежних від позивача факторів. Через наведені обставини позивач не був обізнаний про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.04.2025. Таким чином, позивач не може нести юридичну відповідальність за невручення йому повістки працівниками AT «Укрпошта». Але якщо б він і отримав таку повістку, то неодмінно з'явився б до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Коли працівники поліції повідомили позивачу, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3 і тому він разом з поліцейськими з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 аби з'ясувати причини його розшуку. Проте відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення. Всі перелічені вище обставини, в тому числі і те, що позивач не знав і не міг знати про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавили позивача можливості особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 01.04.2025. Разом з тим, позивач вже багато років є особою з інвалідністю 3 групи, має право на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, тому ніколи від працівників РТЦК та СП не переховувався та не переховується. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, на переконання сторони позивача, полягає виключно у наявності умислу (прямого або непрямого). Тобто коли особа мала усвідомлювати протиправний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачати його шкідливі наслідки і бажати їх або свідомо припускати цих наслідків (ст. 10 КУпАП). Отже, в діях позивача не вбачається жодного умислу, оскільки він не знав про необхідність явки на 01.04.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не повинен був це знати, через що в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже, відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення. Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010). Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У зв'язку із застосуванням такої презумпції саме відповідач, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Виходячи з викладеного вище, постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на позивача адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 та представник позивача, адвокат Голик Євген Валерійович, не прибули, подали до суду за підписом представника позивача Голика Є. В. письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, за змістом якої позов підтримали (а. с. 19).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки представника суд не сповістив, заяви про розгляд справи за відсутності представника до суду не подав, але як суб'єкт владних повноважень був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання.
Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та наявні матеріали щодо справи про адміністративне правопорушення, оцінивши надані докази, суд вважає за необхідне вирішити позов за наступних з'ясованих судом обставин.
У справі встановлено, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 01.09.2025 року, отримавши лист від органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови він отримав 02.09.2025 року.
Зі змісту присутньої у матеріалах адміністративної справи долученої стороною позивача до матеріалів позовної заяви копії постанови (стороною відповідача, не зважаючи на витребування головуючим суддею матеріалів справи про адміністративне правопорушення ухвалою про відкриття провадження (а. с. 15 - 16) зазначені матеріали з оскаржуваною постановою суду не надано) вбачається, що позивача визнано винуватим у неявці до підрозділу згаданого ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09:00 01.04.2025 за повісткою.
Сторона позивача вважає постанову протиправною, оскільки позивач не отримував жодної повістки про виклик, а отже, не був обізнаний про свій обов'язок з'явитися до відповідного органу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він постійно проживає за зареєстрованим місцем проживання з 1999 року і не може нести відповідальність за невручення йому кореспонденції працівниками пошти. Вказує, що як тільки позивач дізнався від працівників поліції про те, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_3 , він добровільно і негайно з'явився до відповідного відділу для з'ясування обставин. Крім того, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, має право на відстрочку та не мав жодних мотивів ухилятися від військового обліку. Наголошує на відсутності умислу, а отже, і суб'єктивної сторони правопорушення. Також вказує на істотні помилки в постанові: не зазначено по батькові посадової особи, яка її винесла, невірно вказано власне по батькові позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив, відзив на позовну заяву та будь-які докази на спростування доводів позивача суду не надав.
За таких обставин суд убачає за потрібне позов задовольнити повністю з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, порушення яких і становить об'єктивну сторону правопорушення.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Щодо обов'язку доказування у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Втім, стороною відповідача, яка є суб'єктом владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України) не надано суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваної постанови, тобто судом констатується, що свій обов'язок доказування відповідачем у межах цієї адміністративної справи не виконано.
Щодо відсутності у суду даних про достатність доказів вини позивача в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини. Обов'язок збирання таких доказів покладається на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач не з'явився за повісткою. Однак відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували факт належного вручення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.04.2025. Внаслідок не надання відповідачем матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд не може дійти висновку, що матеріали такої справи містять докази вини позивача як то відомості від поштового оператора, котрі б свідчили про спробу вручення та причини невручення повістки, адже сам факт ймовірного направлення повістки не є беззаперечним доказом її вручення.
Таким чином, відповідач не довів факт належного сповіщення позивача про необхідність явки, що є ключовою обставиною для кваліфікації діянь останнього як правопорушення.
Щодо складу адміністративного правопорушення
Адміністративне правопорушення (ст. 9 КУпАП) характеризується чотирма елементами: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини. У даному випадку, для встановлення вини щодо неявки, особа повинна усвідомлювати свій обов'язок з'явитися за повісткою і зумисно його не виконувати.
Оскільки відповідачем не доведено, що позивач був обізнаний про існування повістки та обов'язок з'явитися за нею 01.04.2025, в його діях відсутня суб'єктивна сторона правопорушення. Більше того, дії позивача, який, як це слідує з даних позовної заяви (відомостей на спростування цього відповідачем не надано), після отримання інформації від працівників поліції, добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчать про неприсутність в його діянні вини стосовно ухилення від виконання військового обов'язку.
Презумпція невинуватості, закріплена у ст. 62 Конституції України, яку, суд вважає, слід застосовувати і при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, означає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, оскільки відповідач не надав жодних доказів вини позивача, суд убачає відсутність в діянні позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відтак в даному разі підлягає застосуванню норма п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності, поряд з іншим, складу адміністративного правопорушення.
Щодо процесуальних порушень при винесенні постанови.
Статтею 283 КУпАП встановлено вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення. Вона повинна містити, зокрема, точні відомості про особу, яка притягається до відповідальності, та посадову особу, яка винесла постанову.
Проте, судом з'ясовано, що в оскаржуваній постанові № 320 від 03.06.2025 не зазначене по батькові начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , який її виніс (копія постанови на а. с. 3), а також невірно вказане по батькові позивача (« ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_5 », копія паспорта позивача на а. с. 4). Такі помилки не є формальними описками, а свідчать про неналежне з'ясування обставин справи та порушення процедури її розгляду, що є додатковими самостійними підставами для скасування постанови.
Керуючись ст. ст. 5, 77, 244-246, 286 КАС України, суд,-
Позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову № 320 по справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , якою на Кекуха Леоніда Євгеновича (в постанові - « ОСОБА_4 ») накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок - визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення що до ОСОБА_2 закрити за відсутністю у діянні ОСОБА_2 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання згідно даних позову: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя: О. І. Гнип