справа № 991/9838/25
провадження № 11-кп/991/171/25
19 листопада 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду апеляційних скарг адвоката ОСОБА_5 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 - захисника обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вищого антикорупційного суду про продовження строку тримання під вартою від 10.11.2025 р., -
13.11.2025 року та 17.11.2025 року, відповідно, на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.11.2025 р., якою продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених під вартою.
Для розгляду вказаних апеляційних скарг автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (протокол автоматизованого розподілу справи від 13.11.2025 р.).
До початку апеляційного розгляду суддею-доповідачем ОСОБА_1 заявлено самовідвід через порушення порядку авторозподілу та визначення складу суду для розгляду даної справи.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а також прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про самовідвід, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду не зверталися. Враховуючи, що їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про самовідвід, останню розглянуто за відсутності вказаних учасників провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Зміст закріпленого Конвенцією права на справедливий суд розкривається через аналіз численних правових позицій ЄСПЛ, викладених у його рішеннях. При цьому, інституціональною складовою права на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції, є право на «суд, встановлений законом».
Класична інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом» викладена ЄСПЛ у рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» та полягає у такому: «23. Відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом. 24. Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність»...
У справі «Олександр Волков проти України», оцінюючи доводи заявника щодо порушення принципу «суду, встановленого законом», ЄСПЛ зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на склад колегії у кожній справі.
Отже, вимога щодо законності суду (суд, створений на підставі закону) поширюється не лише на правову основу існування самого суду, а також і на склад суду у кожній справі.
З наведеного слідує висновок, що визначення складу суду для розгляду конкретної справи має відбуватися у належний спосіб та з дотриманням відповідної процедури, що в широкому розумінні впливає на дотримання вимоги щодо «суду, визначеного законом», як складової права на справедливий суд відповідно до Конвенції.
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні і відводиться, зокрема, у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частиною 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ.
При цьому, згідно з п. 1.6. Розділу ХХ «Прикінцеві положення» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 17 від 02.03.2018 р. (далі - Положення про АСДС), автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016 р. з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого адміністратором.
Відповідно до п. 1.3.1. Положення, АСДС та інші підсистеми мають забезпечувати, в тому числі, об'єктивний та неупереджений розподіл судових справ з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
При цьому, відповідно до п. 1.1. Розділу ІІ Глави 1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду № 5 від 03.09.2019 р. (зі змінами та доповненнями), розподіл кримінальних справ здійснюється в автоматизованому режимі між суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з урахуванням: складу постійних колегій; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді апеляційної скарги на остаточне судове рішення, якщо він брав участь у розгляді апеляційних скарг, які подавалися під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (з урахуванням виділених об'єднаних кримінальних проваджень) та випадків перегляду в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до п. 4.5. Розділу ІІ Глави 4 Засад, складу суду, визначеному під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (з урахуванням виділених та об'єднаних кримінальних проваджень), передаються апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно п. 4.1. Розділу ІІ Глави 4 Засад, раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді передаються апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах однієї справи, після визначення судді-доповідача у цій судовій справі до ухвалення рішення, яким закінчується провадження у суді першої інстанції.
Системний аналіз вищевказаних положень Глави 4 Засад дає підстави дійти висновку, що поняття «склад суду» ототожнюється з відповідним складом суду, визначеним під час досудового розслідування, у прив'язці саме до головуючого судді (судді-доповідача).
У даному випадку кримінальне провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України, перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суду на стадії підготовчого судового засідання.
При цьому, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_3 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вже неодноразово розглядалися апеляційні скарги, подані учасниками в межах кримінального провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025 р. під час досудового розслідування.
Так, згідно довідки начальника відділу документообігу (канцелярія), судової статистики та узагальнення судової практики в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду від 13.11.2025 р., судді Апеляційної палати у складі: головуючий суддя ОСОБА_3 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_1 неодноразово брали участь у апеляційному перегляді ухвал слідчих суддів під час досудового розслідування кримінального провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025 р. стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , та постановляли відповідні ухвали, зокрема: від 03.06.205 р. у справі № 991/4852/25, від 23.06.2025 р. у справі № 991/4837/25, від 12.06.2025 р. у справі № 991/4833/25, від 07.08.2025 р. у справі № 991/7332/25, від 07.08.2025 р. у справі № 991/7332/25, від 16.10.2025 р. у справі № 991/9356/25.
В той же час, протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 13.11.2025 р. для розгляду апеляційних скарг захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.11.2025 р. про продовження строку тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025 р. визначено колегію суддів Апеляційної палати ВАКС у складі головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Натомість, апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , подані в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52025000000000184 від 08.04.2025 р., відповідно до п. п. 4.1., 4.5. Розділу ІІ Глави 4 Засад, мали бути передані раніше визначеному складу суду - головуючий суддя ОСОБА_3 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , а тому їх автоматизований розподіл для визначення нової колегії суддів Апеляційної палати ВАКС проведений всупереч порядку визначення складу суду для розгляду даної справи, що є очевидним порушенням ст. 35 КПК України.
Відтак, єдиним способом визначення належного складу суду для розгляду апеляційних скарг на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.11.2025 р. у справі № 991/9838/25 є самовідвід головуючого судді через порушення встановленого ст. 35 КПК України порядку визначення складу суду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, та передача їх раніше визначеному головуючому судді ОСОБА_3 , у складі колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заяву судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -
Заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_1 - задовольнити та відвести її від розгляду судової справи за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.11.2025 р. у справі № 991/9838/25, як головуючого суддю (суддю-доповідача).
Матеріали апеляційного провадження передати до відділу документообігу (канцелярії), судової статистики та узагальнення судової практики управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для передачі справи (матеріалів) раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді - ОСОБА_3 у складі колегії суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , у відповідності до Глави 4, п. п. 4.1, 4.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду № 5 від 03.09.2019 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3