Ухвала від 18.11.2025 по справі 991/10505/25

Справа № 991/10505/25

Провадження №11-сс/991/678/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2025 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, адвокат ОСОБА_5 ,

розглянула апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.10.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000017 (далі - апеляційна скарга).

Історія провадження

1.10.10.2025 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна.

2.14.10.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду це клопотання задоволено частково та накладено арешт на вилучені під час обшуків за різними адресами у різних власників мобільні телефони різних марок та моделей (8 шт), флеш-накопичувач та 2 ноутбуки різних марок та моделей (далі - ухвала слідчого судді).

3.17.10.2025 надійшла апеляційна скарга представника ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді серед іншого накладено арешт на таке майно:

(1) вилучене 08.10.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_7 , а саме: (а) мобільний Iphone 16 Pro; (б) мобільний телефон Samsung S25, з сім-картою LEBARA НОМЕР_1 (далі - мобільний телефон Samsung); (в) ноутбук Asus Zenbook 14UX3405MA_UX3405MA сріблястого кольору з маркувальним написом SN:24M 2NOCXO1N096068 MFD 2024-02 (далі - ноутбук Asus) [разом - носії інформації ОСОБА_7 ];

(2) вилучене 08.10.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:244:0022, яке належить ОСОБА_6 а саме: (а) флеш-накопичувач синього кольору марки Kingston 64GB, з написом «Data Traveler 2000» (далі - флеш-накопичувач); (б) мобільний телефон Iphone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 (далі - мобільний телефон Iphone 15 Pro); (в) мобільний телефон Iphone 15, серійний номер НОМЕР_5 , IMEI: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 (далі - мобільний телефон Iphone 15) [разом - носії інформації ОСОБА_6 ].

5.Слідчий суддя обґрунтував задоволення клопотання прокурора тим, що: (1) детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 за № 52025000000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме щодо зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства оборони України (код 00034022) (далі - МОУ), державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (код 44725823) (далі - ДП «АОЗ», Замовник), Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» (код 30019335) (далі - ДГЗП «Спецтехноекспорт», Виконавець), а також іншими невстановленими особами, з метою одержання неправомірної вигоди для компанії REGULUS GLOBAL, LLC, (Сполучені Штати Америки) шляхом використання службового становища всупереч інтересам служби, внаслідок чого спричинено тяжкі наслідки державним інтересам; (2) зазначені в ухвалі електронні носії інформації визнані речовими доказами; (3) ОСОБА_7 відмовився добровільно надати пароль доступу до вилучених в нього носіїв інформації, окрім ноутбука Asus; (4) візуальним оглядом ноутбука Asus ОСОБА_7 виявлено інформацію, яка може мати доказове значення; (5) для доступу до інформації, яка зберігається в пам'яті мобільних телефонів та флеш-накопичувача Kingston ОСОБА_6 вимагається введення пароля, володілець ОСОБА_6 на прохання детективів добровільно надав пароль доступу до мобільних телефонів, відмовився надати пароль до флеш-накопичувача; (6) візуальним оглядом його мобільних телефонів виявлено інформацію, яка може мати доказове значення; (7) з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування у вилученій в апелянтів техніці, виникла необхідність у проведенні комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій з метою відновлення видалених файлів та листувань та подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам'яті; (8) на дослідження експертизи за правилами її призначення та проведення в обов'язковому порядку має бути надано вилучену техніку; (9) беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, яке є особливо тяжкими злочинами, враховуючи існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що вилучені носії інформації можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність проведення експертних досліджень з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному кримінальному провадженні, враховуючи існування ризиків щодо знищення, приховування або втрати зазначених носіїв інформації, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, слідчий суддя дійшов до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

6.В апеляційній скарзі висловлені вимоги скасувати ухвалу слідчого судді в частині інтересів апелянтів та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт їх майна.

7.Аргументами апеляційної скарги є: (1) детективами під час проведення обшуку не вжито заходів щодо залучення спеціаліста, який міг оглянути та скопіювати інформацію без вилучення матеріальних носіїв інформації; (2) власники майна надали доступ до електронних носіїв інформації та надали у подальшому паролі до них; (3) у вказаному кримінальному провадженні жодній особі не було повідомлено про підозру; (4) детектив, приймаючи постанову про призначення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 09.10.2025 (з метою копіювання інформації, яка зберігається на вбудованих носіях пам'яті ноутбуків, планшетів мобільних телефонів, доступ до яких пов'язаний із подоланням системи логічного захисту, тощо), порушив вимоги КПК, Закону України «Про судову експертизу» та Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз: так, (а) свідоцтво судового експерта ОСОБА_8 недійсне у зв'язку із звільненням згідно наказу про звільнення 12 о/с від 24.07.2017 з Чернігівського НДЕКЦ МВС; (б) підрозділ детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України не належить до державних спеціалізованих установ, їх територіальних філій чи експертних установ комунальної форми власності, які входять до переліку суб'єктів судово-експертної діяльності відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу».

Позиції учасників провадження

8.У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

9.Прокурор не з'явився, подав письмові заперечення проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

10.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

11.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

12.Колегія суддів, перевіряючи доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належно мотивованою, а доводи апелянта не спростовують висновки слідчого судді.

(1) Щодо обґрунтованості підозри та доказового значення майна

13.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).

14.Висновки оскаржуваної ухвали слідчого судді щодо існування обґрунтованої підозри про вчинення кримінального правопорушення, описаного в клопотанні прокурора, апелянтом не ставились під сумнів, в цій частині рішення не оскаржувалось.

15.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність достатніх підстав стверджувати, що розслідуване кримінальне правопорушення (за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК) могло мати місце. Матеріали клопотання свідчать про ймовірне існування фактів, за якими детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, і наданих матеріалів наразі достатньо для вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

16.КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

17.Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК).

18.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

19.Така позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати ВАКС (ухвали від 23.08.2022 у справі № 991/2776/22, від 23.08.2022 у справі № 991/2856/22, від 29.08.2022 у справі № 991/2854/22, від 23.01.2023 у справі № 991/6308/22, від 07.08.2023 у справі № 991/6343/23 тощо).

20.Враховуючи обставини можливого вчинення злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що у вилучених в ході обшуків електронних носіях інформації ОСОБА_6 та ОСОБА_7 може міститися інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.

21.Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).

22.Слідчим суддею правильно встановлено, що ОСОБА_7 (1) добровільно надав пароль доступу до свого ноутбуку, водночас (2) відмовився надавати паролі для входу до своїх мобільних телефонів - Iphone 16 Pro та Samsung S25.

23.Під час обшуку в ході первинного огляду ноутбуку детективами було виявлено: (1) наявність на ньому встановлених месенджерів Whatsapp, Signal, Telegram, Viber, на кожному з яких встановлено обліковий запис « ОСОБА_9 » з телефоном « НОМЕР_8 »; (2) в одному з месенджерів виявлено листування «лист на Regulus підписаний», ознаки видаленого зображення з повідомленням одного з контактів «А что єто за дичь? И что с ней делать», на що ОСОБА_7 відповів « Это Регулус. Остается у тебя в отделе » та відправив файл із запрошенням на зустріч, який теж не відкрився; (3) з іншими абонентами наявне листування ОСОБА_7 щодо візування контрактів з компанією Regulus Global LLC, відмови представників компанії Regulus Global LLC підписувати Акт та необхідності спрямувати їм лист (протокол обшуку від 08.10.2025 в житловому будинку ОСОБА_7 , постанова про визнання речовими доказами від 09.10.2025). При цьому як встановлено слідчим суддею в ухвалі 18.09.2025 про надання дозволу на проведення обшуку будинку, що знаходиться в фактичному володінні ОСОБА_7 , останній є колишнім працівником Департаменту державного оборонного замовлення та імпорту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт».

24.Зазначені обставини дають достатні підстави припускати, що вилучені та арештовані мобільні телефони ОСОБА_7 також з високою вірогідністю можуть містити листування та документи, в тому числі видалені, які стосуються перемовин, укладання та виконання контракту з компанію Regulus Global LLC.

25.Суд також звертає увагу, що не всі електронні носії, які перебували в житловому будинку під час його обшуку, були вилучені, зокрема, мобільний телефон дружини ОСОБА_7 та стаціонарний персональний комп'ютер не вилучались. Втручання органу досудового розслідування в майнові права власника було обґрунтованим та пропорційним.

26.Слідчим суддею також правильно встановлено, що (1) ОСОБА_6 під час обшуку на прохання детективів добровільно надав пароль доступу до мобільних телефонів, але відмовився надати пароль до флеш-накопичувача; (2) візуальним оглядом мобільних телефонів виявлено інформацію, яка може мати доказове значення, зокрема: (а) оглядом месенджера Whatsapp встановлено, що в ньому наявні чати з увімкненим таймером автовидалення, зокрема щодо спілкування з абонентом « ОСОБА_11 » ( НОМЕР_9 ), щодо контракту № STE-61-50K/KI-24; (б) оглядом месенджера Signal встановлено, що в ньому наявні чати з увімкненим таймером автовидалення, зокрема щодо спілкування у груповому чаті «Монте» щодо співпраці з компанією Regulus Global LLC; (3) візуальним оглядом ноутбука виявлено інформацію, яка може мати доказове значення, зокрема: (а) файл з назвою «Протокол зустрічі з Регулус 24_04_25» зміст якого відображує питання врегулювання виконання зовнішньоекономічних контрактів, зокрема № STE-61-50-K/KI від 18.04.2024; (б) файл PDF «5010776_6» що містить графічні зображення інвойсу та інших документів компанії Regulus Global LLC на виконання контракту № STE-61-50-K/KI; (4) флеш-накопичувач Avia Training Simulators 16GB не містить системи логічного захисту, при його огляді виявлено документи в електронному вигляді компанії Regulus Global LLC.

27.При цьому як встановлено слідчим суддею в ухвалі 09.09.2025 про надання дозволу на проведення обшуку житлових та нежитлових будівель, що знаходиться в фактичному володінні ОСОБА_6 , останній є старшим менеджером відділу департаменту експорту ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», органом досудового розслідування перевіряється його можлива причетність до вчинення кримінального правопорушення.

28.Отже твердження апелянта про те, що власниками вилучених електронних носіїв були надані паролі до усіх гаджетів не відповідають дійсності, при цьому належність виявленої в ході первинного огляду інформації на тих носіях, доступ до яких було надано володільцями, до обставин кримінального провадження не спростовано, як і необхідність їх більш тривалого утримання стороною обвинувачення, враховуючи наявні ознаки видалення з них інформації.

29.Таким чином слідчий суддя дійшов правильного висновку, що вилучене майно (електронні носії інформації) відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі видалені файли. Твердження апелянта про те, що майно не відповідає критеріям речових доказів, не відповідає встановленим слідчим суддею обставинам, які полягають у наявності інформації на носіях, що має значення для провадження, а також у ймовірності існування видаленої інформації, яка потребує відновлення.

(2) Щодо необхідності арешту та можливих процесуальних порушень

30.Доводи апелянта про те, що власники вилученого майна не мають процесуального статусу підозрюваних і не причетні до протиправних діянь, відхиляються Судом. Згідно з частиною 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні.

31.Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість необхідності проведення експертного дослідження спростовуються мотивами ухвали слідчого судді, оскільки арешт необхідний саме для проведення комп'ютерно-технічної експертизи, зокрема з метою відновлення видаленої інформації та подолання логічного захисту (на тих носіях, де він був встановлений, що перешкодило копіюванню інформації). Навіть якщо володілець надав паролі, факт виявлення ознак видалення повідомлень вимагає експертного дослідження з метою відновити значиму доказову інформацію, а не тільки забезпечити ознайомлення та копіювання.

32.Щодо доводів апеляційної скарги про недійсність свідоцтва залученого в якості експерта ОСОБА_8 через звільнення його з державної експертної установи, слід відмітити, що предметом цього провадження не є перевірка законності винесеної постанови про проведення експертизи через залучення конкретного фахівця. Водночас, Суд зауважує, що: (1) експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон № 4038) на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (частина 1 статті 69 КПК); (2) судово-експертну діяльність здійснюють не тільки державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, але й інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених Законом (частина 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»); (3) виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (частина 3 статті 7 Закону № 4038); (4) призначена детективом НАБУ експертиза не належить до цього переліку категорій експертних досліджень; (5) до фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону, зокрема щодо атестації судового експерта (частина 5 статті 10 Закону № 4038).

33.Необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів обумовлена потребою у більш тривалому їх утриманні органом досудового розслідування порівняно зі строками, передбаченими частиною 5 статті 171 КПК.

34.Суд виходить з того, що власник майна, дізнавшись про бажання органу досудового розслідування, прокурора накласти арешт на його майно з метою його збереження для виконання завдань кримінального провадження, у випадку незастосування такого заходу забезпечення, матиме можливість в будь-який момент знищити, пошкодити, викривити, приховати можливі докази або відчужити відповідне майно. Такі обставини є беззаперечними з огляду на зміст правомочностей власника (статті 317 Цивільного кодексу України) вирішувати фізичну й юридичну долю свого майна. Втрата чи пошкодження цього майна, видалення інформації у майбутньому може ускладнити чи навіть унеможливити досягнення завдань кримінального провадження. Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду в господарських справах, які на переконання Суду є релевантними і до кримінального провадження в контексті досліджуваного питання. Так, касаційний суд неодноразово зазначав, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

(3) Щодо розумності та співмірності обмеження права власності

35.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (частина 2 статті 173 КПК).

36.Суд вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає принципу пропорційності, і втручання у право власності є виправданим.

37.Суспільний інтерес у цій справі є виключно високим, оскільки розслідування стосується тяжкого корупційного злочину (частина 2 статті 364 КК) та ймовірного зловживання службовим становищем службовими особами Міністерства оборони України та інших державних підприємств.

38.Злочин, який розслідується, пов'язаний з оборонною сферою та потенційним неефективним використанням бюджетних коштів в умовах широкомасштабної збройної агресії та діючого воєнного стану. Необхідність забезпечення збереження слідів злочину, що має прямий негативний вплив на інтереси обороноздатності держави, виправдовує необхідність арешту майна. Імовірна матеріальна шкода, завдана державним інтересам, становить суму в 2 644 976 946,40 грн, вартість вилучених гаджетів є неспівставно меншою. При цьому Суд також враховує, що арешт майна має тимчасовий характер. Власники майна зберігають право звернутися до слідчого судді в порядку статті 174 КПК про скасування арешту, якщо відпаде потреба у застосуванні цього заходу або арешт накладено необґрунтовано.

39.Таким чином, справедливий баланс між публічними та приватними інтересами дотримано, а здійснене втручання є пропорційним.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

40.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).

41.Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження відносно вилученого під час обшуку майна, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані. Зважаючи на це, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.

42.Під час судового засідання адвокат можливо наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторони захисту.

43.Керуючись статтями 98, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.10.2025 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ
131994292
Наступний документ
131994294
Інформація про рішення:
№ рішення: 131994293
№ справи: 991/10505/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.11.2025)
Дата надходження: 17.10.2025
Розклад засідань:
14.10.2025 09:30 Вищий антикорупційний суд
22.10.2025 15:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
12.11.2025 16:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
18.11.2025 08:30 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
МИХАЙЛЕНКО ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
МИХАЙЛЕНКО ДМИТРО ГРИГОРОВИЧ
представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання п:
Фролов Вадим Павлович
прокурор:
Спеціалізована антикорупційна прокуратура
суддя-учасник колегії:
КАЛУГІНА ІННА ОЛЕГІВНА
СЕМЕННИКОВ ОЛЕКСАНДР ЮРІЙОВИЧ
третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт:
Гнатцов Сергій Олександрович
Юрпольський Євген Олександрович