Справа № 991/7360/25
Провадження 2/991/26/25
21 листопада 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої судді Задорожної Л.І.,
суддів Крикливої Т.Г., Чернової О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ярмолюк М.І.,
сторін:
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В.,
представника відповідачів - адвоката Слободяника О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця Сергія Васильовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
встановив:
І. Історія провадження
17.07.2025 Держава Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. (далі - Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1), як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, та ОСОБА_2 (далі - Відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - Відповідач-3) як осіб, які набули у власність активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а саме:
- квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- машино-місця, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- транспортного засобу TOYOTA, моделі RAV4, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025 накладено арешт на активи, які є предметом спору, а саме: транспортний засіб TOYOTA, моделі RAV4, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 ; квартиру, загальною площею 53,8 кв., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2525800780000, та машино-місце, за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2655298480000, які належать ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.09.2025 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви представника позивача - прокурора Подгорця С.В. про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 01.09.2025, та повернуто заявнику.
Постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.09.2025 апеляційну скаргу представника відповідачів залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02.09.2025 в частині відмови в прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача про зміну предмета позову від 01.09.2025 та направлено справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову від 01.09.2025.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.10.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, прийнято заяву позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. про зміну предмета позову, яка надійшла до суду 01.09.2025, до розгляду у цивільній справі № 991/7360/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи та їх заяви, клопотання
2.1. У позовній заяві представник позивача зазначив, що при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 290 ЦПК України, за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави - депутата Глухівської міської ради Сумської області обласної ради ОСОБА_1 (VII скликання та з 01.12.2020 по 26.01.2024), встановлено відомості, що можуть свідчити про набуття його сином ОСОБА_2 необґрунтованих активів за дорученням ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу TOYOTA, моделі RAV4, 2022 року випуску, квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , машино-місця, за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_3 . На сьогодні ці активи зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , як депутат Глухівської міської ради Сумської області, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування.
Набуття у власність ОСОБА_2 активів за дорученням ОСОБА_1 , який міг прямо чи опосередковано вчиняти щодо вищевказаних активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, відбулося за таких обставин.
20.12.2021 між ОСОБА_2 (син ОСОБА_1 ) та AT «ЗНВКІФ «Алгоритм», в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Синтакс-Інвест», укладено договір купівлі-продажу квартири, відповідно до якого Відповідач-2 набув у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 770 700 грн. Кошти за квартиру були сплачені, відповідно до попереднього договору № 9089/ФК2/3-12/084 купівлі-продажу квартири від 10.04.2020 між ОСОБА_2 та AT «ЗНВКІФ «Алгоритм», в інтересах якого діє ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Синтакс-Інвест». Так, 13.04.2020 на виконання умов пп. 4.3, 4.4 цього Договору на рахунок AT «ЗНВКІФ «Алгоритм» внесено забезпечувальний авансовий платіж на суму 2 709 930 грн, а 17.12.2021 - забезпечувальний авансовий платіж на суму 60 770 грн (кошти були внесені готівкою через касу філії Сумського обласного управління AT «Ощадбанк»). На час сплати більшої частини коштів ОСОБА_1 був депутатом Глухівської міської ради Сумської області VII скликання, а на момент набуття у власність квартири ОСОБА_2 - депутатом Глухівської міської ради Сумської області VIII скликання (з 01.12.2020).
Окрім того, 03.12.2022 на підставі договору купівлі-продажу № ST11220068 від 03.11.2022, укладеного між ТОВ «Автосаміт на Столичному» та ОСОБА_2 , останній набув у власність транспортний засіб автомобіль TOYOTA, моделі RAV4, 2022 року випуску, вартістю 1 278 350 грн.
Позивач вважає, що зазначені об'єкти рухомого та нерухомого майна придбані Відповідачем-2 за дорученням ОСОБА_1 , який має можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, про що свідчить наведене нижче.
На запити Національного агентства з питань запобігання корупції отримано інформацію:
- від ТОВ «Київські енергетичні послуги», з якої вбачається, що для розрахунків за спожиту електроенергію (за адресою: АДРЕСА_1 ) відкрито особовий рахунок на ім'я « ОСОБА_2 ». Водночас, за наявною інформацією, у період з 09.03.2023 по 06.12.2023 платежі за спожиту електричну енергію за вказаною адресою здійснювалися через АТ КБ «ПриватБанк» платником ОСОБА_1 . За інші періоди платежі надходили загальними електронними реєстрами через ТОВ «ФК «ГЕРЦ», при цьому відомості про картки платників відсутні;
- від ПП «Шериф-Пульт 012», з якої вбачається, що між приватним підприємством та ОСОБА_1 укладено публічний договір (оферта) про надання послуг з організації заходів безпеки щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Цей договір укладений шляхом заповнення заявки (анкети) в мобільному додатку;
- виписки з карткового банківського рахунку ОСОБА_1 , з яких убачається, що він систематично здійснював платежі за електроенергію (отримувач - ТОВ «Київські енергетичні послуги») та «ДПО сигналізація» (отримувач - ПП «Шериф-Пульт 012»). Із цих же виписок відомо, що Відповідач-1 систематично здійснював платежі за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_4 на користь ТОВ «Французький квартал 2». Платежі здійснювалися, у тому числі, до укладення основного договору купівлі-продажу зазначеної квартири 20.12.2021, що свідчить про опосередковане вчинення дій щодо цієї квартири, тотожних за змістом праву розпорядження нею ще з моменту її придбання. Крім того, з виписок убачається, що ОСОБА_1 систематично сплачував послуги з постачання теплової енергії (отримувач - КПВОК «Київтеплоенерго»), послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (отримувач - ПрАТ «Київводоканал»), а також платежі на користь ФОП ОСОБА_5 за виготовлення магнітних ключів для ЖК «Французький квартал 2». На думку позивача, такі обставини свідчать про фактичне користування квартирою саме ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких підтверджується його зв'язок із машино-місцем. Так, Відповідач-1 зазначив, що машино-місцем користується син, однак іноді він також ставить на ньому автомобіль TOYOTA моделі RAV4. На переконання позивача, оскільки машино-місце розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , то простежується сталий зв'язок цього активу з квартирою (житловий комплекс «Французький квартал 2»), розташованою поблизу. У цих же поясненнях ОСОБА_1 вказав, що з 2024 року дана квартира перебуває у користуванні його дружини ОСОБА_3 , але сам він користувався нею значно раніше. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що ОСОБА_3 (дружина ОСОБА_1 ) набула у власність квартиру та машино-місце на підставі договору дарування № 1238 від 01.05.2024;
- Департаментом патрульної поліції та Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України, з якої встановлено, що 05.02.2024 та 08.04.2024 на ОСОБА_1 було накладено адміністративні стягнення за порушення правил дорожнього руху під час керування автомобілем TOYOTA RAV4, номерний знак НОМЕР_4 . У своїх поясненнях ОСОБА_1 вказав, що з березня 2024 року цей транспортний засіб перебуває у його користуванні. Проте факт притягнення Відповідача-1 до відповідальності 05.02.2024 за порушення, вчинене під час керування цим же автомобілем, може свідчити про користування зазначеним транспортним засобом раніше.
Отже, на переконання позивача, прослідковується чіткий зв'язок між активами та ОСОБА_1 , який на момент їх придбання був особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а наведені відомості свідчать про те, що ці активи були набуті ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_1 .
Можливість придбання зазначеного нерухомого та рухомого майна ОСОБА_2 за рахунок законних доходів викликає обґрунтовані сумніви. З метою об'єктивного встановлення відповідної різниці прокурором було враховано законні доходи як суб'єкта декларування ОСОБА_1 , так і особи, на яку зареєстровано активи, тобто його сина ОСОБА_2 (титульний власник), а також членів їх родини.
Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан, загальна сума нарахованого ОСОБА_2 доходу за 1998 - 2022 роки становить 443 893, 93 грн, а доходи його дружини ОСОБА_6 за аналогічний період становить 2 412 329,16 грн (протягом 2018-2021 років її єдиним доходом були соціальні виплати). Отже, враховуючи офіційні законні доходи ОСОБА_2 та його дружини, а також здійснені ними видатки, останній, на думку прокурора, не мав можливості у законний спосіб придбати активи (квартиру, машино-місце, автомобіль).
Із відомостей декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - ОСОБА_1 , слідує, що його дохід склав: станом на 2020 рік - 929 882 грн (921 974 грн дохід від зайняття підприємницькою діяльністю та 7 908 грн - пай від ТОВ «Велетень») та дохід дружини від підприємницької діяльності в сумі 178 170 грн (1); станом на 2021 рік - 1 425 698 грн (1 417 790 грн - дохід від зайняття підприємницькою діяльністю та 7908 грн - пай від ТОВ «Велетень»), відомості про доходи дружини ОСОБА_3 відсутні (2); станом на 2022 рік - 2 964 714 грн (2 956 806 грн - дохід від зайняття підприємницькою діяльністю та 7 908 грн - пай від ТОВ «Велетень»), відомості про доходи дружини - ОСОБА_3 відсутні (3);
З Державного реєстру фізичних осіб - платників податків вбачається, що сума нарахованого доходу ОСОБА_1 становить: у 2020 році - 973 827 грн, а його дружини - 183 115 грн (1); у 2021 році - 1 431 698 грн, а його дружини - 1 600 грн (2); у 2022 році - 2 964 714 грн, а його дружини - 813 грн (3); сума нарахованого доходу ОСОБА_7 (матері ОСОБА_8 - невістки ОСОБА_1 ) за період 1998-2022 роки становить 5 280 270 грн.
Так, з виписок з карткових банківських рахунків відомо, що ОСОБА_1 здійснював видаткові платежі та його витрати становили щонайменше: у 2020 році 594 245, 71 грн (113 546, 26 грн - АТ «КБ «ПриватБанк», 480 99, 45 грн - АТ «Райффайзен Банк), а його дружина ОСОБА_3 здійснила видаткові операції щонайменше на 112 613, 20 грн (18 336, 96 грн + 3 088, 47 грн - АТ КБ «ПриватБанк», 85 434, 77 грн - АТ «Райффайзен Банк» та 5 753 грн - видаткові платежі без відкриття рахунку в AT «Ощадбанк») (1); у 2021 році - 1 680 907, 04 грн (641 055, 76 грн - АТ КБ «ПриватБанк», із яких 139 110 грн перераховано на рахунок доньки ОСОБА_9 , які нею витрачені, 1 039 851, 28 грн - АТ «Райффайзен Банк»), а його дружина щонайменше на 174 055, 51 грн (АТ КБ «ПриватБанк») (2); у 2022 році на 3 183 049, 98 грн (518 744, 40 грн - АТ КБ «ПриватБанк», із яких 310 300 грн перераховано на рахунок доньки ОСОБА_9 , які нею витрачені, 434 886, 47 грн - АТ «Райффайзен Банк», 2 229 419, 11 грн - AT «Ощадбанк»), а його дружина здійснила видаткові операції щонайменше на 233 375, 22 грн (187 208, 82 грн - АТ КБ «ПриватБанк» та 46 146, 40 грн - видаткові платежі без відкриття рахунку в AT «Ощадбанк») (3).
Відтак, прокурор вважає, що 13.04.2020 подружжя не мало грошових коштів для здійснення видатку (забезпечувальний авансовий платіж) на суму 2 709 930 грн. Отже, враховуючи всі видатки та законні доходи родини, ОСОБА_1 та його близькі особи не мали можливості придбати за рахунок законних доходів 20.12.2021 квартиру вартістю 2 770 700 грн, 03.11.2022 машино-місце вартістю на день набуття 225 000 грн та 03.12.2022 автомобіль вартістю 1 278 350 грн. Враховуючи вартість набутих активів ОСОБА_2 , зазначеної суми недостатньо для покриття витрат на їх придбання.
Щодо походження грошових коштів на придбання майна надано копії податкових декларацій осіб, які брали участь у його придбанні, а саме - податкові декларації про майновий стан ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (матері ОСОБА_8 ). Таким чином, прокурор вважає, що депутат Глухівської міської ради ОСОБА_1 підтверджує свою участь у придбанні майна.
Вищевикладене свідчить про те, що за дорученням ОСОБА_1 інша фізична особа ( ОСОБА_2 ) набув у власність необґрунтовані активи (квартиру в ЖК «Французький квартал 2», за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 770 700 грн, машино-місце, за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю на день набуття 225 000 грн, та автомобіль TOYOTA, моделі RAV4, 2022 року випуску, вартістю на день набуття 1 278 350 грн) загальною вартістю 4 274 050 грн, що перевищує визначену ч. 2 ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України мінімальну межу виміру та не перевищує межу, передбачену ст. 368-5 КК України.
2.2. 11.08.2025 від представника відповідачів ОСОБА_10 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшов відзив на позовну заяву прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. (Вх. 36281/25 від 12.08.2025), в якому він не заперечував щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом солідарного стягнення з відповідачів вартості необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн. Відзив обґрунтований тим, що прокурором зроблено висновки про необґрунтованість набуття активів ОСОБА_1 на підставі припущення про достовірність відомостей, зазначених у деклараціях ОСОБА_1 та членів його родини. Оскільки ОСОБА_1 намагався пояснити набуття активів за рахунок коштів усієї родини, представник позивача дійшов висновку щодо набуття всього активу ОСОБА_1 . Водночас дослідження способу життя родини ОСОБА_11 за тривалий період свідчить про недостовірне відображення інформації щодо доходів у деклараціях. Несплата податків із усіх отриманих доходів пояснює неможливість відображення достовірної інформації про наявні заощадження в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави. Подальше стрімке зростання офіційних доходів членів родини також підтверджує ведення ними тривалої та успішної підприємницької діяльності.
Крім того, необхідно враховувати близькі родинні зв'язки між членами родини ОСОБА_11 , що пояснює не лише обмін безготівковими коштами, а й готівкою. У розрізі наведеного зазначає, що згідно ч. 2 та 3 ст. 292 ЦПК України, якщо суд відповідно до ст. 291 цього Кодексу визнає частину активів необґрунтованими, у дохід держави стягується саме така частина активів відповідача або, у разі неможливості її виділення, - їх вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів. На теперішній час активи, які стали предметом позову, а саме квартира, зазнали значних поліпшень, у ній проведено ремонт, який неможливо відділити від об'єкта нерухомості. Крім того, у квартирі постійно проживають люди, зокрема ті, що переїхали до м. Києва у зв'язку з воєнними діями, та мають право на житло. Квартира та паркомісце є функціонально пов'язаними між собою. Крім того, вартість автомобіля на даний час є значно нижчою за вартість його придбання. З урахуванням наведеного, а також суспільного інтересу та встановлених порушень відповідачами законодавства України, сторона відповідачів частково визнає пред'явлені позовні вимоги в частині вартості зазначених активів.
2.3. 13.08.2025 на електронну пошту суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. надійшла заява про зміну предмету позову на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України (Вх. 36640/25). У якій він просив:
- визнати необґрунтованими активи: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (1); машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (2); транспортний засіб TOYOTA моделі RAV4, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (3);
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вартість необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн.
Заява обґрунтована тим, що у відзиві представника відповідачів зазначено, що об'єкт нерухомості (актив), який є предметом позову, а саме квартира, зазнала суттєвих поліпшень шляхом проведення ремонту, який є невід'ємним від квартири. У квартирі постійно проживають особи, які переїхали до м. Києва у зв'язку з воєнними діями. Також, вказано про невід'ємний зв'язок квартири та машино-місця та про істотне зменшення вартості автомобіля. При цьому позивач вказує на те, що не має можливості спростувати доводи представника відповідачів, у зв'язку з чим вважає необхідним змінити предмет позову.
2.4. 14.08.2025 на електронну пошту суду надійшла спільна заява відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позовних вимог (Вх. 36677/25 від 13.08.2025), у якій зазначено, що відповідачі повністю визнають позовні вимоги прокурора про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вартості необґрунтованих активів у розмірі 4 274 050 грн та те, що ними добровільно прийнято це рішення.
2.5. 01.09.2025 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла заява про зміну предмету позову на підставі ч. 3 ст. 49 ЦПК України (Вх. 39500/25), у якій серед іншого, просить:
- визнати необґрунтованими активи: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 (1); машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 (2); транспортний засіб марки TOYOTA моделі RAV4, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 (3);
- стягнути у дохід держави вартість необґрунтованих активів з відповідачів: ОСОБА_1 у сумі 1 424 683, 33 грн, ОСОБА_3 у сумі 1 424 683, 33 грн, ОСОБА_2 у сумі 1 424 683, 33 грн.
Заява обґрунтована тим, що у відзиві представника відповідачів зазначено, що об'єкт нерухомості (актив), який є предметом позову, а саме квартира, зазнала суттєвих поліпшень шляхом проведення ремонту, який є невід'ємним від квартири. У квартирі постійно проживають особи, які переїхали до м. Києва у зв'язку з воєнними діями. Також, вказано про невід'ємний зв'язок квартири та машино-місця та про істотне зменшення вартості автомобіля. При цьому позивач вказує на те, що не має можливості спростувати доводи представника відповідачів щодо значних поліпшень внаслідок ремонту та додаткового облаштування нерухомого майна, а також відомості про актуальну ціну автомобіля, у зв'язку з чим вважає необхідним змінити предмет позову. Окрім того, представник позивача посилався на практику Верховного Суду , відповідно до якої законодавець окремо не урегулював ті випадки, за яких необґрунтовані активи набуваються двома або більше особами (тобто, має місце множинність осіб). Стаття 541 ЦК України, за відсутності окремого правового регулювання, поширюється на стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів. Законом не встановлено випадків виникнення солідарного зобов'язання для стягнення необґрунтованих активів у дохід держави чи вартості таких активів (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 991/2396/22). З огляду на існування множинності осіб, враховуючи положення ст. 541 ЦК України, виникає часткове зобов'язання, що зумовлює необхідність стягнення з кожного відповідача вартості необґрунтованих активів (4 274 050 грн) у рівних частках.
2.6. 02.09.2025 від представника відповідачів ОСОБА_10 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшло клопотання, до якого долучено спільну заяву відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.09.2025 про визнання позовних вимог (Вх. 39547/25). В заяві зазначено, що відповідачі повністю визнають змінені позовні вимоги прокурора про стягнення з кожного з них ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ) вартості необґрунтованих активів у розмірі 1 424 683, 33 грн, та що це рішення вони прийняли добровільно.
2.7. 06.11.2025 від представника відповідачів ОСОБА_10 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (Вх. 51593/25) , у якому зазначено, що в ході підготовчого судового засідання, під час визначення предмету доказування у справі, судом акцентовано увагу на необхідності доведення відповідачами факту проведення ремонту квартири (за адресою: АДРЕСА_1 ), який неможливо відокремити від об'єкта нерухомості. У зв'язку з цим відповідачами здійснено фотозйомку цієї квартири, фотознімки якої мають значення для перевірки обставин, на яких наголошував суд, та які не були надані раніше в силу визнання таких обставин позивачем. Посилаючись на вимоги ст. 83 ЦПК України, представник відповідачів просив визнати поважними причини ненадання цих доказів раніше та долучити фотознімки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням вимог ч. 7 ст. 83 ЦПК України та ухвали Суду від 28.10.2025, Суд приймає клопотання та докази, долучені до нього, оскільки станом на 06.11.2025 десятиденний строк з дня вручення копії ухвали від 28.10.2025 та заяви про зміну предмету позову на подання суду відзиву, з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову, не сплив.
2.8. 06.11.2025 від представника відповідачів ОСОБА_10 через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надійшла заява, відповідно до якої відповідачі визнали змінені позовні вимоги в повному обсязі, що підтверджується їхньою заявою від 01.09.2025. Вказаною заявою підтверджується, що відповідачі визнають зазначені вимоги і на теперішній час (Вх. 51594/25).
ІІІ. Позиції учасників в підготовчому засіданні
Представник позивача - прокурор Подгорець С.В. у судовому засіданні підтримав змінені позовні вимоги, просив їх задовольнити та стягнути вартість необґрунтованих активів з усіх відповідачів по 1 424 683,33 грн з кожного. Щодо поліпшення квартири пояснив, що спірне майно було придбане на стадії будівництва, у непридатному для проживання стані. Прокурор не заперечує того факту, що на теперішній час у квартирі проживають люди та користуються нею. Окрім цього, доходи, які могли бути вкладені у проведення ремонту квартири, стороною обвинувачення не аналізувалися. При цьому прокурор виходив із того, що відповідачами надано відомості про здійснення поліпшень та долучено відповідні фотознімки. Під час проведення перевірки було встановлено, що користування майном розпочалося через певний час після набуття, однак фактичний огляд квартири не здійснювався, тому надані відповідачами відомості спростувати неможливо. Крім того, зауважив, що відповідач ОСОБА_1 з 2024 року вже не є депутатом, а тому ремонт міг проводитися за рахунок інших законних доходів родини. Щодо автомобіля, 2022 року випуску, зазначив, що станом на 2025 рік його вартість, імовірно, зменшилася приблизно на 30 %, проте відшкодування передбачається за первісною вартістю. Вважає, що визнання позовних вимог є не лише компромісом між сторонами, а й вигідним для держави рішенням, оскільки дозволяє уникнути додаткових витрат бюджетних ресурсів.
Представник відповідачів - адвокат Слободяник О.П. зазначив, що відповідачі підтримують свою заяву про визнання позовних вимог від 01.09.2025, їхня позиція залишається незмінною. З наслідками, передбаченими ст. 206 ЦПК України, відповідачі ознайомлені. Порушень закону або прав третіх осіб не вбачається, оскільки такі особи у справі відсутні. Відповідачі досягли з прокурором процесуального компромісу та не заперечують проти задоволення позову у зміненому обсязі, яким передбачено стягнення грошової вартості активів. Поліпшення квартири підтверджується долученими фотознімками до матеріалів справи. Також зауважив, що члени родини відповідачів займаються підприємницькою діяльністю, проте не з усіх їхніх доходів було сплачено податки. У зв'язку з цим, за наявності певних податкових порушень, неможливо довести факт отримання доходів. З урахуванням цього відповідачами було прийнято рішення про визнання змінених позовних вимог у повному обсязі. Додав, що сім'я відповідачів має достатньо коштів для виконання рішення суду. Крім того, ремонтні роботи вже здійснено, а тому, якщо наведені обставини не заперечуються сторонами, вони не підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення. Водночас, відповідачами подано до суду спільну заяву від 01.09.2025 про повне визнання змінених позовних вимог щодо стягнення з кожного з них вартості необґрунтованих активів у розмірі 1 424 683, 33 грн.
ІV. Мотиви суду
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача (абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави визначені Главою 12 ЦПК України (ст. 290-292).
Так, позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).
Такий позов може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у ч. 2 ст. 290 ЦПК України, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 16.10.2024 (справа № 991/366/22) зазначив, що фактичне володіння через третіх осіб (ч. 4 ст. 290, п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України) «за дорученням»: 1) вказує на відносини, відмінні від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного; 2) означає набуття суб'єктом декларування активів через третіх осіб з метою приховання факту набуття цих активів; 3) вчинення дії «за дорученням» може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб'єкта декларування, а суб'єкт декларування, у свою чергу, отримує вигоду від набутого активу; у свою чергу «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження», означає: 1) можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності; 2) трактується ширше передбаченої статтею 16 ЦК України складової права власності.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України для цілей глави 12 цього Кодексу особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови (п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону).
Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України передбачено, що позов пред'являється щодо: активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у сімсот п'ятдесят і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України, відтак позов про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави подається, якщо різниця між вартістю активів особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та її законними доходами перевищує 1 505 250 грн.
До 17.07.2025, тобто дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» від 17.06.2025 у ч. 2 ст. 290 ЦПК України містилося визначення активів, які були набуті в цей же період, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вище 1 003 500 грн).
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» від 31.10.2019 набрав чинності 28.11.2019. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.07.2019 встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 007 грн. Тобто для пред'явлення відповідного позову мінімальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, становить 1 003 500 грн (2007 грн * 500) до 17.07.2025, а з 17.07.2025 - 1 505 250 грн.
Статтею 368-5 КК України була встановлена межа - більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 9 841 000 грн), а з 17.07.2025 було зменшено порогове значення розміру активів має становити більше ніж на 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (9 084 000 грн). Тобто, для подання позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави різниця між вартістю активів та законними доходами особи має становити не менше 1 505 250 грн та не повинна перевищувати 9 084 000 грн.
Оскільки позовна заява була подана 17.07.2025, до неї підлягає застосуванню нова редакція ч. 2 ст. 290 ЦПК України, відповідно до якої при оцінці підстав для пред'явлення позову слід керуватися межами різниці між вартістю активів та законними доходами (мінімальна межа - 1 505 250 грн, але не перевищує максимальну межу - 9 084 000 грн, встановлену ст. 368-5 КК України).
Для цілей цієї глави термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях, у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Для визначення вартості таких активів застосовується вартість їх набуття, а в разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття (ч. 3 ст. 290 ЦПК України).
Термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених п. 7-8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України). Так, визначені такі джерела доходів суб'єкта декларування або членів його сім'ї: заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи; грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються в банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах (п. 7-8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції»).
З огляду на ч. 1 ст. 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
Законом визначено, що у справах цієї категорії застосовується стандарт доказування переваги більш переконливих доказів. Тобто тягар доказування вважається виконаним тоді, коли сукупність наданих доказів дає вищу ймовірність існування спірного факту, ніж його відсутності.
Передбачений ст. 12 ЦПК України принцип змагальності сторін передбачає, що тягар доказування покладається на кожну зі сторін у межах її вимог та заперечень. Водночас цей принцип не зобов'язує суд автоматично вважати доведеною обставину лише на підставі тверджень сторони. Такі обставини повинні бути підтверджені доказами, які за своєю сукупністю переважають за переконливістю протилежні докази, тобто коли висновок про існування стверджуваного факту видається більш імовірним, ніж його відсутність.
За загальним принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У цій категорії справ тягар доведення обґрунтованості активів (спростування необґрунтованості) покладається на відповідача за наявності двох умов: достатньої доведеності зв'язку активів із особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та доведеності, що наявна визначена ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниця між вартістю таких активів та законними доходами такої особи.
Положення ст. 206 ЦПК України визначають, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 1, 2 цієї статті).
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , через свого представника Слободяника О.П., подали спільну письмову заяву про визнання позову (з урахуванням змінених позовних вимог), що було підтверджено в судовому засіданні їх представником. Також, представник повідомив, що відповідачам відомі наслідки визнання позову. З огляду на це, Суд дійшов висновку, що таке волевиявлення є добровільним та усвідомленим.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 4, 5 ст. 206 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
У постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2020 в справі № 572/2515/15-ц вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 25.05.2022 справа № 675/2136/19).
Визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову лише за сукупності таких умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України; відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Отже, суди не можуть покладати в основу судового рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши обставин справи (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.08.2024 справа № 363/756/20).
При вирішенні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими з'ясуванню підлягають такі обставини:
(1) чи є відповідачі особами, які визначені в ч. 4 ст. 290 ЦПК України як такі, до яких може бути пред'явлений позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
(2) чи відбулось набуття активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, у один зі способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме: особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність; іншою фізичною або юридичною особою за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
(3) чи пред'явлено позов щодо активів, які передбачені ч. 2 ст. 290 ЦПК України.
Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, депутати місцевих рад є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У період 01.12.2020 - 26.01.2024 ОСОБА_1 , будучи депутатом Глухівської міської ради Сумської області, був повноважним і рівноправним членом цієї ради (представницького органу місцевого самоврядування).
Отже, до активів відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , набутих у власність за дорученням ОСОБА_1 щодо яких останній міг прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, і які належать до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 290 ЦПК України, може бути застосовано механізм визнання таких активів необґрунтованими та їх стягнення (або стягнення їх вартості) в дохід держави.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є особами, уповноваженими на виконання ані функцій держави, ані місцевого самоврядування. У зв'язку з цим, зважаючи на правила ч. 4 ст. 290 ЦПК України, позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлений до них як до інших фізичних осіб, які набули у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (тобто, ОСОБА_1 ) (1), або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (тобто, ОСОБА_1 ), може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (2).
У позовній заяві представник позивача зазначає про те, що ОСОБА_2 (син Відповідача-1) набув право власності на активи за дорученням ОСОБА_1 , який може прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження. У подальшому, 01.05.2024 активи (квартира та машино-місце) були подаровані ОСОБА_3 (дружині Відповідача-1) на підставі договору дарування від 01.05.2024 № 1237.
За таких обставин, Суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до приписів ч. 4 ст. 290 ЦПК України, є належним відповідачами у цій справі, попри те, що вони не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідачі у своїй спільній письмовій заяві визнали змінені позовні вимоги в повному обсязі. Суд, перевіривши добровільність та усвідомленість такого волевиявлення, а також відсутність суперечності закону чи порушення прав інших осіб, дійшов висновку, що воно підлягає прийняттю, а обставини, які визнаються учасниками справи, не потребують доказуванню. Із поданого відзиву вбачається, що відповідачі займалися підприємницькою діяльністю, з доходів якої податки сплачувалися не в повному обсязі, що унеможливлює доведення законності походження коштів та відображення достовірної інформації про заощадження у декларації ОСОБА_1 , як особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування.
У даному випадку Суд, заслухавши пояснення сторін та враховуючи заяву відповідачів про визнання позовних вимог, дійшов висновку, що обставини, які підлягають з'ясуванню при вирішенні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими, знайшли своє підтвердження та не оспорюються сторонами.
З огляду на добровільне визнання позову відповідачами та відсутність спору щодо фактичних обставин, які підлягають доказуванню, Суд не досліджував, але врахував надані відповідачами докази, що підтверджують фактичний стан спірного майна (зокрема, поліпшення умов квартири), а також дані, що містяться у матеріалах справи.
На підставі цього, Суд вважає доведеними обставини, необхідні для задоволення позову, у відповідності до ст. 82, 83, 206 ЦПК України. Перевіривши зміст позовної заяви, заяви про зміну предмету позову та підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також враховуючи, що відповідачі не заперечували проти визнання активів (квартири, машино-місця та автомобіля) необґрунтованими, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову Держави в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з урахуванням змінених позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави судовий збір не справляється.
Судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, сторонами не заявлено.
Заходи забезпечення позову
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2025 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову та накладено арешт на належне відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, без заборони права користування ним.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (п. 8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України). Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову врегульовано нормами ст. 158 ЦПК України.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Під час судового засідання не надходило вмотивованих клопотань про скасування заходів забезпечення позову, тому наразі Суд не вбачає підстав для скасування забезпечення цього позову.
Примітка.
Враховуючи, що члени колегії суддя Криклива Т.Г. та суддя Задорожна Л.І. перебували у відпустках в період з 11.11.2025 по 18.11.2025 та з 17.11.2025 по 20.11.2025 відповідно, повний текст рішення складено 21.11.2025 понад строк, встановлений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-266, 273, 290-291, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
1.Позовну заяву Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця Сергія Васильовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави - задовольнити.
2.Визнати необґрунтованими активи:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,8 кв. м, житлова площа 19,5 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2525800780000, вартістю на день набуття 2 770 700 грн, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- машино-місце, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю на день набуття 225 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2655298480000, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_3 ;
- транспортний засіб TOYOTA, модель RAV4, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , вартістю 1 278 350 грн, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 .
3. Стягнути в дохід держави вартість необґрунтованих активів, а саме:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 1 424 683, 33 грн (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 33 копійки);
- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 1 424 683, 33 грн (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 33 копійки);
- стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7 ) 1 424 683, 33 грн (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три гривні 33 копійки)
4.Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6.Інформація про сторін:
Позивач: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, юридична адреса: м. Київ, вул. Ісаакяна, 17, ідентифікаційний код юридичної особи: 45252419.
Відповідач-1: ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач-2: ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач-3: ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 .
7.Повний текст судового рішення складено 21.11.2025.
Головуюча суддя Л.І. Задорожна
Судді Т.Г. Криклива
О.В. Чернова