Справа № 991/11710/25
Провадження 1-кс/991/11800/25
17 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_7 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у межах кримінального провадження № 42023000000001938 від 05.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні, на два місяці.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 2 ст. 366-2 КК України, які є корисливими корупційними злочинами;
2) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_4 ризики того, що вона може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились;
3) строк досудового розслідування Кримінального провадження продовжено до 22.02.2026 включно;
4) з метою проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, у Кримінальному провадженні необхідно провести додаткові слідчі та процесуальні дії, що є неможливим до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою додаткові процесуальні обов'язки покладені на ОСОБА_4 до 25.11.2025 включно.
В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 підтримав вимоги Клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення Клопотання, посилаючись на (1) необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри (ґрунтується на припущеннях сторони обвинувачення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами); (2) відсутність заявлених ризиків (обґрунтування ризиків у Клопотанні ідентичне тому, яке було при застосуванні запобіжного заходу; з плином часу існує тенденція до зниження ризиків; реальність існування жодного з ризиків не підтверджується будь-якими доказами); (3) покладені на ОСОБА_4 обов'язки не відповідають заявленим прокурором ризикам та меті застосування запобіжного заходу.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників.
Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
У Кримінальному провадженні органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи суддею Північного апеляційного господарського суду, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 14.12.2021 набула у власність активи у вигляді об'єктів нерухомого майна (земельні ділянки із кадастровими номерами 3223155400:04:004:0197 та 3223155400:04:004:0198, а також житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) вартістю 23 962 244 грн, вартість яких на 16 341 917 гривень перевищує її законні доходи, тобто більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, суддя Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_4 , будучи суб'єктом декларування згідно положень Закону України «Про запобігання корупції», умисно внесла до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021-2024 роки завідомо недостовірні відомості в частині вартості об'єктів нерухомості, набутих ОСОБА_4 14.12.2021, та вчинених щодо них видатків і правочинів, що відрізняються від достовірних на загальну суму 16 341 917 гривень, що більше ніж у 2000 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.
22.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ст. 368-5 КК України (у редакції, чинній до 17.07.2025), а саме у набутті активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- ч. 2 ст. 366-2 КК України (у редакції, чинній до 17.07.2025), а саме в умисному внесенні суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2025 (справа № 991/9736/25) до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 гривень та покладено додаткові процесуальні обов'язки, а саме: (1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) не відлучатися з м. Києва та Київської області, де вона проживає та працює, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023. Строк дії обов'язків, покладених судом на підозрювану, визначити до 25.11.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2025 (справа № 991/11316/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 22.02.2026 включно.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрювану обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрювану покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні:
- кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, яке є тяжким корупційним злочином;
- кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, яке є нетяжким злочином, пов'язаним із корупцією.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме: протоколів оглядів, протоколів тимчасового доступу з додатками, показань свідків, висновку експерта, інших матеріалів Клопотання (Том № 2-5).
Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні їй про підозру, могла вчинити інкриміновані їй кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваної, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваної, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованими їй кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні їй про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою продовження строку покладених на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останньої вчинити дії, передбачені п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, у вчиненні якого, зокрема, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).
Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо неї до суду та визнання її винуватою у вчиненні злочинів, які їй інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчим суддею беруться до уваги доводи сторони захисту про можливість перетину ОСОБА_4 державного кордону в період дії воєнного стану виключно у разі наявності відповідних документів про службові відрядження, а також про відсутність у неї діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон (строк дії паспорту ОСОБА_4 для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 23.01.2015 закінчився 23.01.2025).
Однак, ОСОБА_4 не позбавлена права на повторне отримання відповідного паспорта для виїзду за кордон.
При цьому, обіймаючи з 1998 року посади судді в судових установах, ОСОБА_4 набула широке коло знайомств і зав'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, судової влади, які вона може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Разом з тим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваної виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт відсутності у ОСОБА_4 діючих документів для виїзду за кордон не виключає такого ризику.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваною дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення встановлюються обставини можливого набуття ОСОБА_4 активів (нерухомого майна), вартість яких не відповідає її доходам.
Згідно із положеннями договору купівлі-продажу такого нерухомого майна від 14.12.2021 загальна вартість нерухомого майна (земельних ділянок із кадастровими номерами 3223155400:04:004:0197 та 3223155400:04:004:0198, а також житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ) складає 8 200 000 грн.
Відповідно до вказаного договору ОСОБА_4 , як покупець, до підписання та нотаріального посвідчення цього договору сплатила ОСОБА_8 , як продавцю, грошові кошти в розмірі 5 800 000 грн. Грошові кошти у розмірі 2 400 000 грн ОСОБА_4 зобов'язувалася сплатити ОСОБА_8 до 01.05.2022.
У подальшому, 15.03.2023 між ОСОБА_8 і ОСОБА_4 укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу, посвідченого 14.12.2021, відповідно до якого відтермінування сплати грошових коштів у розмірі 2 400 000 грн продовжено до 01.05.2026.
Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено обставини, що можуть свідчити про наявність, зокрема у володінні ОСОБА_4 , нотаріально посвідченої розписки про відсутність у ОСОБА_4 будь-яких зобов'язань перед ОСОБА_8 .
Під час проведення слідчих та процесуальних дій у рамках Кримінального провадження така розписка стороною обвинувачення віднайдена та вилучена не була.
Зазначена розписка за своєю суттю суперечить як угодам, які укладені між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , так і відомостям, які відображає у своїх деклараціях ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, беручи до уваги завдання кримінального провадження та обставини, які підлягають встановленню у рамках досудового розслідування Кримінального провадження, зважаючи, що досудове розслідування Кримінального провадження продовжується (строк досудового розслідування продовжено до 22.02.2026), не є завершеним, існують обґрунтовані підстави вважати про продовження існування зазначеного ризику.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж Кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, зважаючи на обґрунтованість підстав вважати про наявність у ОСОБА_4 зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, судової влади, які вона здобула за тривалий час здійснення нею правосуддя, підозрювана, використовуючи такі зв'язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/експертів у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/ надання неправдивих роз'яснень щодо наданих у Кримінальному провадженні висновків задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана наділена потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на свідків/експертів у Кримінальному провадженні.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею відхиляються доводи прокурора з приводу того, що кошти для придбання зазначених активів підозрювана могла набути в результаті здійснення правосуддя шляхом вирішення справ на користь однієї із сторін у судовому спорі за ймовірного надання їй неправомірної вигоди, оскільки правова природа походження коштів, на суму яких за версією сторони обвинувачення ОСОБА_4 набуті активи, вартість яких перевищує її законні доходи, не встановлена.
Разом з тим, оскільки ОСОБА_4 не відсторонена від посади судді та є особою, на яку покладено виконання функцій держави, а також поширюється вимога щодо подання нею електронних декларацій, існує вірогідність вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі, внесення у відповідну декларацію недостовірних відомостей з метою приховання своїх доходів чи майнового стану загалом.
Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує її позитивну характеристику з місця роботи (Північний апеляційний господарський суд), здійснення допомоги Збройним Силам України, проте, в світлі наведених вище фактичних даних, вказані обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_4 не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (5 000 000, 00 грн) разом із покладеними додатковими процесуальними обов'язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.
Разом з тим, із плином часу зазначені ризики зменшились незначною мірою, а за такого, слідчий суддя вважає за можливе не продовжувати покладений на ОСОБА_4 обов'язок не відлучатися з м. Києва та Київської області, де вона проживає та працює, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Враховуючи розмір внесеної за ОСОБА_4 застави (5 000 000, 00 грн), вказане, на думку слідчого судді, не зашкодить виконанню завдань кримінального провадження та меті застосування запобіжного заходу, а також забезпечить баланс між інтересами досудового розслідування та втручанням у права підозрюваної.
Таким чином, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, слід продовжити строк дії покладених на підозрювану обов'язків, які не є обтяжливими для неї, а саме: (1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; (2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.11.2025 (справа № 991/11316/25) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 22.02.2026 включно.
З метою проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування Кримінального провадження стороні обвинувачення необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих/процесуальних дій, зокрема: провести тимчасові доступи до речей та документів, повторні/додаткові допити, вирішити питання про необхідність призначення та проведення комісійного експертного дослідження щодо визначення ринкової вартості майна.
Вказані слідчі та процесуальні дії неможливо завершити до закінчення дії попередньої ухвали, якою строк покладених на ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків продовжено до 25.11.2025 включно.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрювану додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 17.01.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023.
Попередити підозрювану ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 17 січня 2026 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_13