Провадження № 33/821/517/25 Справа № 705/3466/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Душин О. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
14 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, тобто в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 10 червня 2025 року у м. Умань пров. Південний, 30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Corsa номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та шатка хода. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння на місці події за допомогою технічного засобу Алкотест Драгер відмовився та від освідування на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Також 10 червня 2025 року у м. Умань пров. Південний 30, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Corsa номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою та за її зміною, не дотримався безпечної швидкості руху та допустив наїзд на припаркований автомобіль CHEVROLET TACUMA номерний знак НОМЕР_2 в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3.б, п. 12.1 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження по справі.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що він є військовослужбовцем та через певні обмеження можливостей через виконання своїх службових обов'язків він не зміг вчасно подати апеляційну скаргу.
Вважає вищевказану постанову незаконною, яка винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм чинного законодавства України та його конституційних прав.
Наполягає на тому, що на момент скоєння ДТП він не вживав алкогольних напоїв.
Приводить свою версію подій, за якою, того дня він проходив військово-лікарську комісію, з дозволу командування військової частини на одну ніч заїхав додому. На власному автомобілі «Opel Corsa», який використовую для виконання завдань військової служби, він рухався по АДРЕСА_2 до місця свого проживання. Поблизу будинку АДРЕСА_3 у вказаному провулку був припаркований автомобіль марки «CHEVROLET TACUMA» таким чином, що його задня частина виступала на проїжджу частину. Оскільки події відбувалися у темний час доби, а провулок є вузьким, то через щільні кущі і дерева він вчасно не помітив цього автомобіля. Внаслідок чого завдав автомобілю незначних ушкоджень у вигляді невеликих подряпин на задньому бампері. Заподіяну ним шкоду власнику автомобіля він відшкодував вже наступного дня, котрий на даний час ніяких претензій до нього не має. Незважаючи на те, що підстав для виклику поліції не було, на місце ДТП приїхав поліцейський патруль. Він надав працівникам поліції свої документи, попередивши про те, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, та необхідні пояснення. Тим не менш поліцейські протиправно вимагали від нього письмових пояснень та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння без присутності уповноваженого представника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Після його відмови склали протоколи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому всупереч вимогам ст. 2651 КУпАП водійське посвідчення під час оформлення адміністративних матеріалів в нього не вилучалося, тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами не видавалося.
Звертає увагу суду та той факт, що під час складання у відношенні нього адміністративних матеріалів працівниками поліції були перевищені вимоги ч. 3 ст. 266-1 КУпАП.
Не погоджується з адміністративними матеріалами, складеними проти нього працівниками поліції, оскільки вважає їх незаконними та такими, що складені з порушенням його прав.
Зазначає, що справа розглядалась за його відсутністю.
Також, судом першої інстанції не було викликано до суду та не допитано працівників поліції, якими на думку апелянта, незаконно було складено протокол щодо нього, а також свідків події.
З цього приводу посилається на Пленум Верховного Суду №14 від 23 грудня 2005 року.
Вважає, що працівниками поліції до суду було надано лише частину відеозапису з боді камер щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме лише того проміжку часу, який їм був вигідний.
Також вказує, що перед пропонуванням пройти перевірку на стан сп'яніння працівниками поліції не було зазначено йому конкретних ознак алкогольного сп'яніння.
Письмове направлення на огляд на стан сп'яніння в матеріалах справи відсутнє.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання 10.10.2025, 14.11.2025 у судове засідання не з'явився, про причину неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 2.3«б» ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного
Згідно з п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 358073 (ч. 1 ст. 130 КУпАП) та серії ЕПР1 №358081 (ст. 124 КУпАП) від 11.06.2025.
Вказані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за ці правопорушення.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Щодо встановлених обставин судом першої інстанції за ст. 124 КУпАП.
Зазначені у протоколах обставини підтверджуються схемою місця ДТП від 10.06.2025, відповідно до якої змальовано ділянку дороги, на якій було вчинено адміністративне правопорушення, розташування транспортних засобів.
З письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він 10.06.2025 залишив свій автомобіль припаркованим біля будинку. Через деякий час почув гуркіт і вийшов на двір, де побачив свій автомобіль, в який в'їхав автомобіль Opel Corsa номерний знак НОМЕР_1 , водій якого був у стані алкогольного сп'яніння. В наслідок ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження ЛКФ заднього бампера з лівого боку.
Окрім того, суд в основу рішення про накладення адміністративного стягнення поклав відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського.
Попри позицію апелянта, зазначені відеозаписи судом першої інстанції визнані належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 40 Закону для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Наведене не суперечить положенням «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
Також додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Щодо встановлених обставин судом першої інстанції за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Встановленим порядком визначено, що водій має право не погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.
Правовий аналіз ст. 130 КУпАП та п. 2.5 ПДР України дає підстави стверджувати про можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, лише утому випадку, коли така відмова висловлена цієї особою, або дії, бездіяльність (невиконання законних розпоряджень працівників поліції чи вимог інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу тощо) особи фактично спрямовані на відмову від проходження такого огляду.
В обох випадках відмова від проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.
Посилання апелянта на ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, зважаючи, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, з приводу порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння стосовно військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, повинен проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів є необґрунтованими.
У даному випадку ОСОБА_1 не перебував у вказаних місцям, внаслідок чого, як водій транспортного засобу, повинен виконувати вимоги п. 2.5 ПДР України.
З огляду на наведене, у цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, що не охоплюється порядком проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України, передбаченого ст. 266-1 КУпАП чи Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».
Повертаючись до обставин цієї справи, слід зауважити, що суд першої інстанції надав аналіз відеозаписам доданим до протоколів про адміністративні правопорушення, якими зафіксовано, що ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З огляду на викладене, працівниками патрульної поліції, а також суддею при розгляді справи в суді, зазначені дії ОСОБА_1 вірно були оцінені, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, з чим погоджується й апеляційний суд.
Всупереч доводам апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційним судом, було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, але ОСОБА_1 , будучі повідомленим про дату та час розгляду справи, не скористався своїми правами.
Отже розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
У суду першої інстанції відсутній обв'язок з власної ініціативи вирішувати питання про виклик свідків у справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин відповідні посилання на необхідність допиту працівників поліції, як на окрему підставу для скасування постанови судді є безпідставними.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити захиснику Шепеті В.О. строк апеляційного оскарження постанови судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 серпня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук