Провадження № 22-ц/821/1541/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 692/493/25 Категорія: 304090000 Чепурний О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
21 листопада 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Гончар Н.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Побиванець Юрій Володимирович,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Побиванця Юрія Володимировича на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2025 року (у складі судді Чепурного О.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування зазначено, що 16.12.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір в електронній формі № 4220893 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти в розмірі 8000 грн, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Кредитний договір укладено строком на 360 днів, з 16.12.2023 по 10.12.2024, з періодичністю сплати процентів кожні 20 днів. Кошти було перераховано на банківський рахунок фізичної особи, а тому відповідно до умов договору ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання виконало, проте відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання.
26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 52800 грн, з яких: 8000 грн - тіло кредиту, 44800 грн - заборгованість за процентами.
Після укладання договору факторингу та переходу прав вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 4220893 від 16.12.2023 в розмірі 80200 грн, з яких: 8000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 44800 грн - заборгованість за процентами, нарахована первісним кредитором, 27400 грн - заборгованість за процентами, нарахована за 137 календарних днів ТОВ «Українські фінансові операції».
Окрім того, позивач просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір за подання позовної заяви.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 06.06.2025 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4220893 від 16.12.2023 в розмірі 80200 грн та судові витрати в розмірі 12422,40 грн.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у зв'язку з чим на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача - адвокат Побиванець Ю.В. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 4220893 від 16.12.2023 в розмірі 8000 грн та судові витрати в розмірі 1239,13 грн.
В обґрунтування зазначає, що в грудні 2023 року під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 перебував на військовій службі та під час виконання бойових завдань залишав свій мобільний телефон у місці розташування військової частини, у зв'язку з чим доступ до телефону мали інші військовослужбовці.
Також вказує, що судом першої інстанції не було враховано норми чинного законодавства, зокрема ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у
здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Звертає увагу на те, що з військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу за загальною мобілізацією 03.04.2022 та перебував у військовій частині НОМЕР_2 до 03.03.2024, в подальшому, 09.03.2024 був переведений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене скаржник вважає, що відсотки за користування кредитом, нараховані як первісним кредитором, так і ТОВ «Українські Фінансові Операції», не підлягають стягненню з відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Згідно з п. 1 ч. 6 цієї статті для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною третьою ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України ).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі свідоцтвом, виданого 19.03.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» зареєстровано як фінансова установа (а.с. 48).
Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 04.04.2019 № 529 ТОВ «Лінеура Україна» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту (а.с. 47).
Згідно зі свідоцтвом, виданого 15.09.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» зареєстровано як фінансова установа (а.с. 46).
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Згідно з п. 1.2. договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 8000 грн. Строк кредиту 360 днів, періодичність сплати процентів кожні 20 днів.
Згідно з п. 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Згідно з п. 1.4.2. знижена процентна ставка становить 0,01 % в день та застосовується на умовах якщо клієнт до 04.01.2024 сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу.
Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом 77758 16.12.2023 о 13:07.
До даного договору додано Додаток 1 Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення.
Заявою про прийняття пропозиції на укладення договору про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів ОСОБА_1 засвідчив та підтвердив ознайомлення з текстом договору (а.с. 28).
Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2899-2607 від 26.07.2024 підтверджується успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта 16.12.2023 на суму 8000 грн, маска картки НОМЕР_3 (а.с. 33).
Отримання коштів відповідачем підтверджується також інформаційним листом АТ КБ «Приватбанк», який надано на виконання ухвали суду першої інстанції, відповідно до якого на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку здійснено переказ коштів 16.12.2023 в сумі 8000 грн. Номер телефону, який використовував ОСОБА_1 для здійснення фінансових операцій, співпадає з номером телефону, вказаному в кредитному договорі.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 4220893 від 16.12.2023 загальна сума боргу станом на 26.07.2024 становить 52800 грн (а.с. 25-27).
26.07.2024 між ТОВ «Українські фінансові операції» (клієнт) та ТОВ «Лінеура Україна» (фактор) укладено договір факторингу, за яким фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників.
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 26.07.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 6262 боржника, який передано в повному об'ємі. З витягу з реєстру боржників вбачається, що до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4220893, сума заборгованості становить 52800 грн.
29.07.2024 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Позивачем ТОВ «Українські фінансові операції» за вказаним кредитним договором нараховано проценти за період з 27.07.2024 по 10.12.2024, тобто в межах дії кредитного договору, в розмірі 27400 грн (а.с. 40).
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що призвело до виникнення заборгованості, яку ТОВ «Українські фінансові операції» просило стягнути на свою користь.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Сторонами не заперечується факт укладення кредитного договору № 4220893 від 16.12.2023.
Апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги представника відповідача - адвоката Побиванця Ю.В. зводяться саме до незгоди з висновками суду в частині стягнення процентів за кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України та зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що нараховані проценти в розмірі 72200 грн підлягають стягненню на користь позивача, оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за укладеним договором не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В апеляційній скарзі адвокат Побиванець Ю.В. вважає, що судом першої інстанції не враховано норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та, як наслідок, безпідставно стягнуто заборгованість за процентами в розмірі 72200 грн.
Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Таким чином, на військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме останні звільнені від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а фінансова установа під час дії особливого періоду/воєнного стану не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язана їх списати.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд даної справи в суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610249458697 (а.с. 68).
Однак, відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано, а також не повідомлено суду про його перебування на військовій службі та не було додано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Доказів того, що ОСОБА_1 повідомляв первісного кредитора або позивача про проходження ним військової служби матеріали справи також не містять.
Разом з тим, при подачі апеляційної скарги, представник відповідача надав Черкаському апеляційному суду копію військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; копію довідки військової частини НОМЕР_2 від 26.09.2022 № 2500 про безпосередню участь солдата ОСОБА_1 , в період з 24.06.2022 по 29.06.2022, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; копію довідки про те, що рядовий ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09.03.2024 по теперішній час.
Колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання про долучення вказаних документів до матеріалів справи з наведенням підстав неможливості їх подачі до суду першої інстанції в апеляційній скарзі відсутнє.
Відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відтак, колегія суддів висновує про відсутність підстав для врахування долучених копій військового квитка та довідок при вирішенні спору по суті.
Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на військовослужбовців, визначених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дійсно поширюються пільги, передбачені вказаною нормою, однак починаючи з моменту набуття особою статусу військовослужбовця. Тобто, якщо особа набула статусу військовослужбовця після закінчення строку дії кредиту, така особа не звільняється від обов'язку сплати штрафних санкцій, пені за невиконання зобов'язань, а також процентів за користування кредитом.
Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства. Скаржник в апеляційній скарзі не навів жодного доводу для скасування чи зміни судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та ціною позову, а також понесення таких витрат підтверджено належними доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Побиванця Юрія Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 06 червня 2025 року у даній справі залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Судді Ю.В. Сіренко
О.В. Карпенко
Н.І. Гончар