Номер провадження 22-ц/821/1750/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №703/1886/25 Категорія: 305020000 Левчук О. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
18 листопада 2025 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.
секретар Любченко Т.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник ОСОБА_1 - адвокат Давіденко Наталія Іванівна;
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго»;
представник Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» - Меркулова Оксана Вікторівна;
особа, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Черкасиобленерго» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач є власником квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.07.2006 року.
Відповідно до договору № 0335102 від 08.02.2016 року про користування електричною енергією, укладеним між ПАТ «Черкасиобленерго» в особі директора Смілянського міського РЕМ та ОСОБА_1 , останній є споживачем електричної енергії у вищевказаній квартирі.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 .
Вказує, що в квартирі АДРЕСА_3 ніхто не проживає.
17.01.2025 року позивачем виявлено відсутність електропостачання у вказаній квартирі.
23.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», де йому було повідомлено, що кв. АДРЕСА_3 відключено від електропостачання в червні 2018 року. Позивачу вручили Акт про порушення № 006761 від 28.12.2024 року, складений працівниками ПАТ «Черкасиобленерго» та повідомили, що 03.02.2025 року буде проводитися засідання комісії оператора системи розподілу по розгляду зазначеного акту.
За наслідками розгляду акту про порушення № 006761 від 28.12.2024 року, комісія прийняла рішення, оформлене протоколом № 006761 від 03.02.2025 року про визнання правомірним складення акту про порушення, а споживача визнано причетним до вказаного в акті порушення. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії у відповідності до вимог ПРРЕЕ за період з 12.10.2024 року по 28.12.2024 року (з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), виходячи з величини договірної потужності 3 кВТ та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти.
Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії склала 1123 кВт*год,на суму 11 036,51 грн.
На підставі вищевказаного протоколу та розрахунку, 17.03.2025 року ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» було скеровано споживачу ОСОБА_1 претензію на відшкодування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також рахунок на оплату за нарахування по акту про порушення.
Із зібраних протягом січня-березня 2025 року документів позивачу стало відомо, що відключення 28.12.2024 року квартири споживача ОСОБА_1 від електропостачання та нарахування останньому обсягу та вартості необлікованої електроенергії є наслідком відключення споживача від електричної мережі 04.06.2018 року (складений акт технічної перевірки) та самовільне підключення електроустановки до електричної мережі. Про складений 04.06.2018 року акт позивач дізнався в лютому 2025 року.
Позивач вказує, що його ніхто не повідомляв про те, що 04.06.2018 року працівниками відповідача проводилася перевірка пломб вузла обліку (засобу обліку) на лічильнику. Також, йому не було надано складеного в той же день акту технічної перевірки та він не отримував жодного повідомлення про відключення електропостачання до кв. АДРЕСА_3 .
Будь-яких претензій, а також документів реагування щодо самовільного підключення квартири ОСОБА_1 до електролічильника у відповідача з червня 2018 року по 28.12.2024 року не виникало. Позивач сплачував за використану електроенергію кошти у відповідності до надісланих на його адресу рахунків і станом на січень 2025 року переплата коштів за електроенергію по квартирі споживача становить 1 034 грн. 58 коп.
Вважає, що вищевказані обставини підтверджують відсутність передумови виникнення спору, безпідставність проведення 28.12.2024 року перевірки працівниками ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» та складення ними акту про порушення № 006761.
Вказує, що оскільки позивач не скоїв жодного порушення, тому вважає, що винесене 03.02.2025 року відповідачем рішення, яке оформлене протоколом, є протиправним (незаконним) та повинно бути скасоване. Позивач вважає, що для відновлення його порушених прав відповідач зобов'язаний відновити електропостачання до квартири АДРЕСА_3 .
Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення засідання комісії ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасобленерго» з розгляду актів про порушення від 03.02.2025 року, оформлене протоколом № 006761; зобов'язати ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» відновити електропостачання до квартири АДРЕСА_3 до споживача ОСОБА_1 .
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2025 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо відключення квартири позивача 12.10.2024 року та 28.12.2024 року в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства і права ОСОБА_1 не були порушені.
Суд встановив, що при складанні акту про порушення відповідачем було дотримано визначений законодавством алгоритм дій щодо фіксації виявленого порушення з боку позивача. Позивач не звертався до постачальника електроенергії з усною або письмовою заявою про підключення після сплати боргу.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що квартира позивача не відключалася від електропостачання у червні 2018 року, відповідачем здійснювалося нарахування коштів за використану електроенергію кожного місяця до січня 2025 року і в позивача існує переплата коштів за використану електроенергію.
Вказує, що будь-яких претензій, а також документів реагування щодо самовільного підключення квартири ОСОБА_1 до електролічильника у відповідача з червня 2018 року до 28.12.2024 року не виникало, що не було враховано судом першої інстанції. Оскільки квартира не відключалася від електропостачання, тому позивач і не звертався до відповідача з заявою про підключення чи відновлення електропостачання.
Зазначено, що позивачем при подачі позову заявлялася вимога про стягнення з відповідача на його користь витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн., яку суд взагалі не розглянув, порушивши норми процесуального права.
При ухваленні рішення судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам, а саме рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, тому таке рішення не може залишатися в законній силі та підлягає скасуванню.
27 серпня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від АТ «Черкасиобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відзив мотивований тим, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Зазначено, що доводи позивача про те, що його квартира не була відключена від електропостачання в червні 2018 року є надуманими та спростовуються актом технічної перевірки від 04.06.2018 року, що підтверджує факт відключення споживача від електропостачання.
Акт про порушення від 28.12.2024 року складений працівниками відповідача у присутності особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 , особу якої посвідчено згідно паспорта. Оскільки ОСОБА_1 не був присутнім, управитель ОСББ ОСОБА_2 була єдиною доступною особою для проведення перевірки. Управитель ОСББ є особою, яка відповідає за утримання будинку, включаючи електричні мережі і допуск управителем представників оператора систем розподілу до електроустановок є його прямим обов'язком. Таким чином, відсутність споживача не може бути підставою, для визнання протиправним акту про порушення, оскільки відповідальність за забезпечення доступу до засобу комерційного обліку електричної енергії лежить саме на ньому. Факт несанкціонованого втручання в мережу є підтвердженим, а всі дії відповідача по фіксації даного порушення проведено у відповідності до встановленої процедури, тому судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки позивачу було відмовлено в задоволенні позову, тому доводи апеляційної скарги щодо вирішення питання про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу є безпідставними, так як стягнення витрат на правничу допомогу на користь особи, якій відмовлено в задоволенні позовних вимог законом не передбачено, тому суд не допустив порушень норм процесуального законодавства при вирішенні вказаного питання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає зазначеним вище вимогам.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правовідносини між сторонами у справі, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються наступними правовими нормами.
Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі Закон № 2019-VIII) постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Як передбачено ч. 3 ст. 58 Закону № 2019-VIII, споживач зобов'язаний, у тому числі сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312.
Відповідно до п. 2.1.3. ПРРЕЕ - ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.
При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Відповідно до п. 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 8.1.1 ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.
Якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення. Під час проведення переговорів сторони мають спільно визначити найбільш прийнятне рішення для врегулювання спірного питання.
Згідно з п.8.1.2 ПРРЕЕ споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.
До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.
Відповідно до п. 84 ч. 1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушенням на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У пункті 8.2.5 ПРРЕЕ зазначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною у додатку 8 до цих Правил.
Пунктом 7.6 ПРРЕЕ визначено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, оператор системи має право без попередження повністю припинити споживачу електроживлення після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
Відповідно до підпункту 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Умови та порядок припинення й відновлення постачання електричної енергії споживачу визначені розділом VII вказаних вище Правил.
Відповідно до п. 7. 1 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.
ОСОБА_1 звертаючись в суд з даним позовом просить визнати дії відповідача ПАТ «Черкасиобленерго» по відключенню його квартири АДРЕСА_4 від електричної мережі по АДРЕСА_5 незаконними, скасувати дане рішення та зобов'язати відповідача відновити електропостачання до квартири.
Приписами ст. 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно зі ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Приписами ст. 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно зі ст. 87 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України «Про захист прав споживачів. Зазначеним законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До комунальних послуг належать, серед іншого, послуги постачання та розподілу електричної енергії (п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Пунктом 7 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що договір - це усний або письмовий правочин між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, строк, ціну та інші умови, при яких реалізується продукція; підтвердження оформлення усної угоди оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, білетом, талоном чи іншими документами (розрахунковий документ).
Згідно із п. 22 ч. 1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За положеннями ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальники мають право, зокрема звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку, крім випадків постачання вразливим споживачам; звертатися до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відновлення електроживлення споживача у випадках, визначених правилами роздрібного ринку. Відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим законом та правилами роздрібного ринку (ч.3 ст.60 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. (Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. (Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Черкасиобленерго» ВСП - Смілянські енергетичні мережі» складено акт про порушення № 006761 від 28 грудня 2024 року. Згідно вказаного акту, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 порушено п. 5 п.п.2 п. 8.4.2, а саме цілісність пломбування матеріалу на якому кріпиться пломба з відбитком тавра оператора системи розподілу, що встановлена на клемній кришці лічильника; п. 11п.п.6 п. 8.4.2 - самовільне підключення електроустановки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи розподілу без порушення схеми обліку (а.с.20).
За наслідками розгляду акту про порушення № 006761 від 28.12.2024 року, комісія прийняла рішення, оформлене протоколом № 006761 від 03.02.2025 року про визнання правомірним складення акту про порушення, а споживача визнано причетним до вказаного в акті порушення. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії у відповідності до вимог ПРРЕЕ за період з 12.10.2024 року по 28.12.2024 року (з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), виходячи з величини договірної потужності 3 кВТ та застосувати згідно умов договору та ПРРЕЕ відповідні коефіцієнти.
Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії склала 1123 кВт*год,на суму 11 036,51 грн.(а.с.19).
На підставі вищевказаного протоколу та розрахунку, 17.03.2025 року ВСП «Смілянські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» було скеровано споживачу ОСОБА_1 претензію на відшкодування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також рахунок на оплату за нарахування по акту про порушення (а.с.42, 43).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку, що на підтвердження викладених у позові обставин позивач не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів про те, що ним здійснювалася оплата за спожиту електроенергію за той період, за який складено акт про порушення, а саме з 12.10.2024 року по 28.12.2024 року, згідно якого обсяг не облікованої активної електричної енергії становить 1123 кВт*год, на суму 11036,51 грн.
Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо відключення квартири позивача 12.10.2024 року та 28.12.2024 року від електричних послуг в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства, а тому права позивача не були порушені.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт про порушення було складено без присутності ОСОБА_1 , не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контролю огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів без облікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення № 006761 від 28.12.2024 року складений працівниками ВСП «Смілянські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» у присутності особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 (управитель ОСББ), особу якої посвідчено паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Смілянським РВУМВС України в Черкаській області 17.10.2013 року.
Не приймаються до уваги колегією суддів також доводи апеляційної скарги стосовно того, що в акт про порушення не містить інформацію передбачену абз. 3 п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, оскільки в акті зазначено зміст виявленого порушення, параметри, що характеризують електроустановку споживача, схема підключення електроустановки споживача та її графічне зображення, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення, межа балансової належності (зображена на схемі електроживлення споживача), тощо.
Акт про порушення є чітким і зрозумілим, щоб споживач міг зрозуміти в чому саме полягає його порушення.
Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з не вирішенням питання про стягнення судових витрат за правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., які поніс позивач, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, позивач не набув права на відшкодування понесених ним витрат.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При розгляді даної справи суд правильно встановив фактичні обставини справи, відповідні їм правовідносини, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2025 року ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 20 листопада 2025 року.
Судді