Провадження № 33/821/564/25 Справа № 697/1305/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Сивухін Г. С. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
17 листопада 2025 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 19.05.2025 о 13 год. 30 хв. в м. Каневі по вул. 1-го Травня, 32, керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат 0,80 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить:
1. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2025 року.
2. Скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16 червня 2025 року.
Вважає, що постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує, що він не мав змоги бути присутнім на засіданні суду. Жодних повідомлень про винесене судом рішення він не отримував.
28.07.2025 року, він вперше дізнався про існування постанови за ст.130 КУпАП, на той момент справу вже було передано до виконавчої служби, і було відкрито виконавче провадження та сума штрафу була подвоєна.
30.07.2025р. він подав клопотання про перегляд постанови суду та поновлення строку на оскарження. Клопотання з додатками він надіслав поштою. Через деякий час, коли він особисто зателефонував до канцелярії Канівського міськрайонного суду - йому повідомили, що кореспонденцію не отримували, тому ним було надіслане повторне клопотання.
Вказує, що у тексті постанови зазначені недостовірні дані (зокрема щодо адреси), що підтверджує неналежний розгляд справи та свідчить про неповне та упереджене дослідження матеріалів справи.
Підпис в протоколі було поставлено під психологічним тиском працівників поліції, без належного роз'яснення прав, у тому числі права вимагати проведення медичного огляду у закладі охорони здоров'я відповідно до ст.266 КУпАП.
Поліцейські не повідомили про право відмовитися від підпису чи про можливість оскарження огляду. Таким чином, підпис не може вважатися безумовним підтвердженням згоди з результатом огляду.
Суд першої інстанції не дослідив належним чином обставини справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки про існування постанови йому стало відомо після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді винесена з істотними порушеннями КупАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Положення ст. 277-2 КУпАП передбачає, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Так, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не був присутнім на засіданні суду першої інстанції, оскільки жодних повідомлень про дату, час та місце розгляду справи не отримував.
В судовому засіданні встановлено, що причиною неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи, є неправильно вказана судом першої інстанції адреса проживання останнього, а саме: в рекомендованому повідомленні (а.с.13) вказана адреса: АДРЕСА_1 , тоді, як правильною адресою проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Відтак, підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього відсутні, з чого вбачається, що всупереч імперативних вимог статті 268 КУпАП, розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та за відсутності відомостей про його своєчасне сповіщення, що позбавило його можливості надати особисті пояснення з приводу обставин, що були предметом встановлення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за таких обставин постанова суду першої інстанції, по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 зазначеним критеріям не відповідає, винесена з істотними порушеннями вимог КУпАП, з порушенням права на захист, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 19.05.2025 о 13 год. 30 хв. в м. Каневі по вул. 1-го Травня, 32, керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат 0,80 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР 1 № 335315 від 19.05.2025, де зазначено, що ОСОБА_1 19.05.2025 о 13 год. 30 хв. в м. Каневі по вул. 1-го Травня, 32, керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки т/з у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер, результат 0,80 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.(а.с.1);
- даними роздруківки приладу «Драгер» на встановлення вмісту алкоголю у крові від 19.05.2025, відповідно до якого встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент проходження тесту перебував у стані алкогольного сп'яніння результат 0,80% проміле.(а.с.3);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого водій ОСОБА_1 ,перебував у стані алкогольного сп'яніння та мав запах алкоголю з ротової порожнини.(а.с.4);
- даними направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння до Канівської БЛ гр. ОСОБА_1 , від 19.05.2025 року, де зазначено, що останній мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: мав запах алкоголю з ротової порожнини. Огляд у встановленому законом проходив на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатору «Драгер», результат тесту 0,80% проміле.(а.с.5);
- даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.05.2025, відповідно яких останній пояснив, що біля магазину "На околиці" він випив пляшку пива, після чого сів за кермо транспортного засобу та попрямував додому.(а.с.7);
- даними відеозапису до протоколу, на якому чітко зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», результат тесту 0,80 % проміле.(а.с.6);
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС Україні № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
ОСОБА_1 обґрунтовано притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 335315 від 19.05.2025, даними роздруківки приладу «Драгер» на встановлення вмісту алкоголю у крові від 19.05.2025, відповідно до якого встановлено, ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння результат 0,80% проміле, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно ОСОБА_1 , даними направлення на огляд водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану сп'яніння до Канівської БЛ гр. ОСОБА_1 , від 19.05.2025 року, даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.05.2025, даними відеозапису до протоколу, на якому чітко зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», результат тесту 0,80 % проміле.
Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції спілкуючись з ОСОБА_1 , пропонують йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 0,80 % проміле, при цьому працівник поліції вказує, що напередодні ОСОБА_1 самостійно вказав, що вживав алкогольні напої, а потім керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 , з результатами тесту погодився.
Крім того, в матеріалах справи на (а.с.7) наявні письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.05.2025, відповідно до яких останній самостійно вказав, що біля магазину "На околиці" він випив пляшку пива, після чого сів за кермо транспортного засобу та попрямував додому.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб'єктивного ставлення і надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення нормам КУпАП, є необґрунтованими та оцінюються критично, оскільки наданий суду протокол містить відомості про місце вчинення правопорушення, пункт Правил дорожнього руху, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами у справі та спрямовані на уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 16.06.2025 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 16.06.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок