Номер провадження 22-ц/821/1439/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №711/9/25 Категорія: 307000000 Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
18 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т. Л.
суддіГончар Н. І., Сіренко Ю. В.
секретар Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача адвоката Тараненка М. О. на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.05.2025 (повний текст складено 20.05.2025, суддя в суді першої інстанції Демчик Р. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення коштів,
у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь нараховану, але недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду №580/9360/21 від 28.12.2021, №580/2978/23 від 16.05.2023, №580/5582/23 від 07.08.2023 у сумах 334560,94 грн, 53213,08 грн, 5842,53 грн, відповідно.
В обґрунтування вказав на те, що батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлена до стягнення сума доплати до пенсії не була виплачена спадкодавцеві за життя. Позивач є єдиним спадкоємцем, враховуючи те, що інший син ОСОБА_3 відмовився від своєї частки у спадщині. Шлюб з дружиною ОСОБА_4 розірвано на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.08.2018, яке набрало законної сили 04.09.2018.
За заявою ОСОБА_1 приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О. зробив запит до ГУ ПФУ у Черкаській області щодо наявності недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Листом №2300-0504-8/60026 від 14.08.2024 ГУ ПФУ в Черкаській області повідомило нотаріуса, що доплата до пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладання судом зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.
У зв'язку з наведеним, позивач вважає, що невиплата відповідачем недоотриманої пенсії є порушенням його права на спадкування, з метою захисту якого він змушений звернутися з даним позовом до суду.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.05.2025 позовні вимоги у справі відхилено з посиланням на те, що позивачем не надано доказів того, що він, протягом 6 місяців з дня смерті свого батька звертався до відповідача із вимогою про виплату нарахованих відповідачем на підставі рішень Черкаського окружного адміністративного суду грошових коштів, а відтак позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, а тому його позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача адвокат Тараненко М. О. подав 27.06.2024 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позов. Скаржник зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини першої статті 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 428/6685/19, який безпідставно не врахував суд першої інстанції.
Суд першої інстанції також не врахував висновки Верховного Суду у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19, відповідно до яких права на пенсійні виплати включаються до складу спадкової маси.
Суд першої інстанції не врахував викладені в листі відповідача №2300-0504-8/60026 від 14.08.2024 твердження про те, що нараховані на виконання рішень суду №580/9360/21 від 28.12.2021, №580/2978/23 від 16.05.2023, №580/5582/23 від 07.08.2023 кошти не включаються до складу спадщини.
Отже суд першої інстанції помилково вважає, що позивач повинен додатково звертатись до відповідача для ініціювання судового спору, оскільки відповідач вже висловив свою позицію про неможливість спадкування грошових коштів, які нараховані на виконання судових рішень.
Відповідно до наведених висновків Верховного Суду невиплата коштів у межах 6 місяців з дати смерті спадкодавця переводить правовідносини у площину спадкових, тому після сплину шестимісячного строку неотримання позивачем коштів не свідчить про втрату відповідного права, натомість надає позивачу право їх успадкувати за загальними правилами.
Таким чином позивач має право, як спадкоємець, на отримання нарахованих, але не виплачених у повному обсязі сум пенсії, які входять до складу спадщини і не були отримані спадкодавцем за життя. Оскільки відповідач відмовся в добровільному порядку виплатити нараховані за життя спадкодавцю суми пенсії, тому вони підлягають стягненню з відповідача порядку спадкування.
Такий спосіб захисту прав позивача відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.03.2023 у справі № 263/12032/20.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
При розгляді справи встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі № 580/9360/21 визнано протиправним та скасоване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.09.2021 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_2 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області №33/44/1-К-1315/08-1637 від 30.07.2021.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 у справі № 580/2978/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 01.12.2019 ОСОБА_2 з 76% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано ГУПФ України в Черкаській області провести з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи з 76% сум грошового забезпечення на підставі довідки від 30.07.2021 №33/44/1-К-1315/08-1637 виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області про грошове забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 у справі №580/5582/23 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Черкаській області щодо нарахування та виплати з 22.08.2022 ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов'язано ГУ ПФ України в Черкаській області нарахувати та виплатити з 22.08.2022 ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 від 28.05.2024.
Листом від 14.08.2024 ГУПФ України у Черкаській області повідомило приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О. про те, що ОСОБА_2 , перебував на пенсійному обліку в Головному управління як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до ст. 61 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
ОСОБА_2 на виконання рішень Черкаського 580/9360/21 від 28.12.2021, №580/2978/23 від 16.05.2023, №580/5582/23 від 07.08.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та нараховано, але не виплачено доплату до пенсії у сумах 334560,94 грн, 53213,08 грн, 5842,53 грн, відповідно.
Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 02.12.2024 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С. О., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 (позивач у справі). Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з квартири АДРЕСА_1 .
Вважаючи, що невиплачені суми пенсії спадкодавця увійшли до складу спадщин, яку він прийняв, однак оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку не зміг, до суду було спрямовано позов у цій справі про стягнення коштів.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове рулювання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.
Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього, як спадкоємця першої черги після смерті матері, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У силу частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є ЗУ № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями ЗУ «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19 зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
З урахуванням вказаних правових висновків Верховного Суду, які в силу приписів ч.4 ст.263 ЦПК України є обов'язковими до врахування при застосування правових норм, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано вказав про те, що позивачем не доведено, що він, протягом 6 місяців з дня смерті свого батька звертався до відповідача із вимогою про виплату нарахованих відповідачем на підставі рішень Черкаського окружного адміністративного суду грошових коштів, а відтак позивачем не доведено порушення його прав з боку відповідача, адже, як зазначалося вище, такий позасудовий порядок отримання пенсійних виплат та його реалізація не перешкоджає включенню до складу спадщини відповідних нарахувань та їх одержання у порядку спадкування, про що доводить позивач у справі.
Апеляційний суд враховує, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність, яка характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, апеляційний суд вважає доведеними позовні вимоги у справі щодо необхідності захисту спадкових прав позивача, як спадкоємця пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 за рішеннями судів про їх перерахунок, що не були виплачені спадкодавцеві за життя.
При цьому, колегія суддів враховує, що вищезазначеними рішеннями адміністративного суду задоволено вимоги спадкодавця, такі набрали законної сили, однак суми пенсії залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, а відтак, позивач ОСОБА_1 успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, а тому позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.
При цьому ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» у рішенні від 08.11.2005 року, справі «Бакалов проти України» у рішенні від 30.11.2004 року та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 року зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відтак, особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.05.2025 у даній справі слід скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права - ст. 1227 ЦК України, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог.
Отже подана представником позивача апеляційна скарга підлягає до задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позовних вимог у справі з відповідача на користь позивача слід стягнути 8 659,58 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 15.05.2025 у даній цивільній справі - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на виконання рішень Черкаського окружного адміністративного суду №580/9360/21 від 28.12.2021, №580/2978/23 від 16.05.2023, №580/5582/23 від 07.08.2023 у сумах 334560,94 грн, 53213,08 грн, 5842,53 грн, відповідно, а всього 393 616,55 грн.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 8 659,58 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 19.11. 2025.
Суддя-доповідач
Судді