справа № 631/271/24
провадження № 2/631/156/25
21 листопада 2025 року селище Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Мащенко С. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тиндика А. О.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу з єдиним унікальним № 631/271/24 (провадження № 2/631/156/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попкова Оксана Вікторівна, до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини»,
В провадженні суду знаходиться цивільна справа з єдиним унікальним № 631/271/24 (провадження № 2/631/156/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попкова О. В., до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини», що розглядається за правилами загального позовного провадження.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, від імені та в інтересах якої діє адвокат Попкова О. В., просить поновити йому строк для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши причини пропуску строку поважними (а. с. 3).
Відповідною ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області позов було залишено без руху із наданням позивачу 10 днів з дня її вручення для усунення недоліків (а. с. 31 - 37).
На виконання вимог ухвали, стороною позивача в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи подано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Попкова О. В., до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини» (а. с. 43 - 45, 45 - 49).
Зазначена заява із відповідними додатками зареєстрована за вхідним № 1425/25-вх від 18.03.2025 року.
Разом із вищезазначеною заявою до суду надійшло клопотання про витребування доказів, з якого убачається, що у зв'язку з відсутністю у сторони позивача можливості надати документи, які знаходяться в нотаріальній справі та містять нотаріальну таємницю, вони просять: витребувати від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області спадкову справу № 484/20021, зареєстровану по книзі обліку № 911 від 07.12.2004 року (а. с. 50 - 51).
У межах строку, обумовленого абзацом 2 частини 1 статті 187 цивільного процесуального кодифікованого закону України, Нововодолазький районний суд Харківської області 19.03.2025 року постановив відповідну ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрив провадження у справі, розпочав підготовче провадження й задовольнив клопотання представника позивача за ордером, витребувавши від Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області спадкову справу № 484/20021, зареєстровану по книзі обліку № 911 від 07.12.2004 року (а. с. 57 - 62).
Натомість, 07.08.2025 року за вхідним № 4683/25-вх виконуючий обов'язки завідувача Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Козелько Т. М. надіслала відповідь, з якої вбачається, що зазначена спадкова справа № 484/20021 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , Нововодолазькою державною конторою не заводилась (а. с. 69).
Проте, зі змісту позову вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , все ж таки заводилась спадкова справа, однак за іншим номером у нотаріуса.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 19.09.2025 року, стороні позивача було роз'яснено її право на звернення до суду із клопотанням про витребування належної спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Між тим таке клопотання до суду не надійшло.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через свого представника за ордером - адвоката Попкової О. В..
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попкова О. В., яка діє за ордером (серії АН № 1368965), виданим 07.03.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги від 07.03.2024 року, у підготовче судове засідання також не з'явилась, про дату, час і місце засідання повідомлялась належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістила, проте в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи надсилала в суд клопотання, зареєстроване за вхідним № 5249/25-вх від 02.09.2025 року, про закриття підготовчого судового засідання за їх із позивачем відсутності.
Представник відповідача - ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ - у підготовче судове засідання теж не з'явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістив, заяв про відкладення підготовчого судового засідання або про його закриття за їх відсутності не надавав.
Відповідно до змісту частини 1 статті 58 цього ж кодексу сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, на підставі приписів частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у учасників справи свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, учиненої 04.11.1950 року Високими Договірними Сторонами в Римі, яка відповідно до приписів статті 9 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року (із змінами та доповненнями) є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-ІV від 23.02.2006 року (із змінами та доповненнями) обумовлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, Європейський суд з прав людини у пунктах 39 - 41 свого Рішення від 08.11.2005 року у справі «Стрижак проти України» (заява № 72269/01) констатував наявність у заявника права надавати свої аргументи під час публічного слухання справи, недотримання якого було кваліфіковано як порушення частини 1 статті 6 Конвенції.
За таких обставин, беручи до уваги те, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації учасниками справи, що не з'явились, їх процесуальних прав на безпосередню участь у підготовчому провадженні в суді, покладаючись на заяву сторони позивача про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності, ураховуючи той факт, що підстав для визнання необхідним безпосередньої участі сторін у підготовчому провадженні не має, суд вважає за можливе продовжити проведення по суті підготовчого судового засідання, у якому було оголошено перерву, без них.
Доходячи такого, суд зауважує, що імперативними приписами пункту 2 частини 2 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, що судом визнано поважними.
Зважаючи на це, та відповідно до змісту частини 5 і пунктів 1 та 2 частини 8 статті 128, а також частини 5 статті 130 вказаного кодифікованого процесуального акту України про те, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а днем вручення судової повістки про виклик є день вручення її під розписку, а також день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи, й вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі, ураховуючи, що належно повідомлені учасники справи вдруге не з'явились, суд доходить переконання, що дійсно їх відсутність не перешкоджає проведенню підготовчого провадження у справі по суті.
Натомість, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про проведення підготовчого судового засідання або про його відкладення, перевіривши їх доказами, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши матеріали справи, що містять наявні в ній письмові докази, - суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні слід оголосити перерву з наступних підстав.
Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебуває на розгляді належного та повноважного суду.
За правилом частини 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно з приписом пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», обговореного на засіданні Пленуму суду 01 березня 2013 року та зареєстрованого за вихідним № 24-753/0/4-13від 16.05.2013 року, при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:
- місце відкриття спадщини;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.
Крім того, вказаний пункт узагальнення, від приписів якого до сих пір не відійшов Верховний Суд, а тому вони є обов'язковими для застосуваннями судами нижчих інстанцій, обумовлює, що обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Одночасно із цим, вищенаведений пункту 1 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснює, що у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. У разі якщо особи, які беруть участь у справі, не заявляють клопотання про витребування доказів, зокрема, копій документів із спадкової справи, обов'язком суду є роз'яснення наслідків невчинення такої процесуальної дії.
Між іншим, частинами 1, 2, 4 та пунктами 3 і 4 частини 5 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України обумовлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Зважаючи на вказане та ураховуючи відсутність клопотання сторони позивача про витребування належної спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд повторно роз'яснює їх право заявити зазначене клопотання та звертає увагу, що у разі відсутності належного реагування на таке роз'яснення, суд вимушений буде визнати (або не визнати) обставину, для з'ясування якої слід витребувати такий доказ.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до змісту пунктів 1, 2, 4, 6 та 7 частини 2 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, такими учасниками в розумінні приписів частини 1 статті 42 та частини 1 статті 48 цього кодексу є сторони (позивач і відповідач) й треті особи.
Відтак, як чітко регламентовано вимогами частини 1 статі 44 цивільного процесуального кодифікованого закону учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Інакше мовлячи, учасники цивільного судочинства зобов'язані сумлінно користуватися належними їм процесуальними правами і добросовісно виконувати покладені на них процесуальні обов'язки.
Окрім цього, наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 223 цього кодексу.
Принаймні, відповідно до пункту 2 частини 2 й частини 9 цієї статті, а також частини 1 статті 240 цивільного процесуального кодифікованого закону України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними, про що постановляє відповідну ухвалу.
При цьому частина 3 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України зобов'язує суд повідомити про відкладення розгляду справи й місце, дату і час нового судового засідання учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні під розписку, а тих, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі - в порядку, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, беручи до уваги той факт, що жоден з учасників справи до зали судових засідань не з'явився, наявні обґрунтовані підстави задля витребування спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо його спадкового майна - суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні слід оголосити перерву в межах строку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України, повідомивши учасників справи про дату, час і місце нового судового засідання судовою повісткою про виклик, й повторно надавши можливість стороні позивача звернутись до суду із відповідним клопотанням про витребування належної спадкової справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтями 3, 18, 23, 34, 76 - 80, 89, 128 - 131, 189, 196, частиною 1 статті 197, статтями 211, 213 - 214, 223, 240, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 - 260, частиною 2 статті 261,частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, частиною 2 статті 353 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),
Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/271/24 (провадження № 2/631/156/25) за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Попкова Оксана Вікторівна, до ОХОЧЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини», що розглядається за правилами загального позовного провадження, в межах строку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.
Нове підготовче судове засідання у справі призначити на 18 грудня 2025 року о 14 годині 00 хвилин та провести усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області, розташованого за адресом: вулиця Захисників України, будинок № 1, селище Нова Водолага Харківської області, 63202.
Повторно роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду із клопотання про витребування належної спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зауважити, що відповідно до приписів частини 4 та 5 статті 12, частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість : 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Також, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Наголосити ОСОБА_1 , що у разі не подання клопотання про витребування доказів, суд зможе визнати (або не визнати) обставину, для з'ясування якої такий доказ слід витребувати.
Про відкладення підготовчого судового засідання, а також про дату, час і місце нового судового засідання в межах підготовчого провадження повідомити всіх учасників справи, які не були присутніми у цьому судовому засідання, за правилами та в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом надсилання судової повістки про виклик.
Роз'яснити учасникам справи, що їх неявка у підготовче судове засідання за умови належного повідомлення про його дату, час і місце, не перешкоджає проведенню засідання на підставі наявних у ній даних чи доказів, крім випадків, визначених статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.
Також роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, інакше вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, роз'яснити учасникам судового процесу, що згідно із приписами частини 1 та 2 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, вони зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), місцезнаходження, а також про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації під час провадження справи. У разі відсутності такої заяви судова повістка надсилається їм на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Вказане положення закону застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Повідомити учасників справи, що інформацію щодо її розгляду, вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки:«http://nv.hr.court.gov.ua».
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала, що набрала законної сили, обов'язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухвалу постановлено, складено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко