Провадження № 33/821/399/25 Справа № 697/1176/25 Категорія: ч. 4 ст. 85 КУпАП Головуючий у І інстанції Скирда Б. К. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
07 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гончарука А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень без конфіскації знаряддя вчинення правопорушення та без конфіскації незаконно добутих водних живих ресурсів.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 30 березня 2025 року о 12:00 год. на Канівському водосховищі, поблизу с.Трахтемирів, Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_1 проводив вилов риби в забрід сіткою з ліски та виловив рибу: «карась» - 6 шт., «лящ» - 2 шт., «плітка» - 16 шт., загальною вагою 13,5 кг., чим наніс збитки рибному господарству України у розмірі 37 808 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушив правила любительського рибальства - підпункт 1 пункт 1 розділу ІV Правил любительського рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ». Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що суд при прийнятті рішення помилково застосував норми процесуального і матеріального права.
Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП зазначено, що речі вилучалися.
Проте, згідно з актом вилучення встановлено, що було вилучено сітку та свіжовиловлену рибу, які передано на зберігання особі правопорушника що повністю заперечується.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та акт вилучення містять розбіжності щодо предметів вилучення в частині можливості їх передачі на зберігання правопорушнику, оскільки за таких обставин речові докази є фактично втраченими.
Крім того, вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані про ознаки забороненого знаряддя лову, в чому проявилося грубість правопорушення не проведено іхтіологічне дослідження щодо віднесення знаряддя лову до забороненого та спроможність можливості взагалі проведення ним вилову.
Отже, зміст правопорушення, викладений у протоколі, не відповідає ознакам правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В самому протоколі відсутні об'єктивно встановлені дані про те, що виявлена подія могла мати місце на Канівському водосховищі поблизу с. Трахтемирів Черкаського району Черкаської області, оскільки недолучені беззаперечні, об'єктивні, повні та всесторонньо встановлені дані JPS навігації місця події з урахуванням того, що за даними гугл-мапи ця ділянка прямо межує з територією Київської області. Щодо цього зауважує, що лише точність прив'язки місця події може безумовно гарантувати відповідність застосування подальшої процесуальної процедури з точки зору визначення територіальної підсудності розгляду справи відповідним судом.
Відзначає, що в матеріалах справи відсутні копії будь-яких документів, які безумовно можуть посвідчувати особу правопорушення.
Вказує на невиконання уповноваженою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, вимог ст. ч. 2 ст. 251 КУпАП, через відсутність у матеріалах справи: письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, рапорту або доповідної записки посадової особи, понятого, свідків події.
Зазначає, що згідно з даними протоколу вилов риби здійснено в забрід, тобто входженням у воду на певну глибину. Проте у акті вилучення речей та предметів відсутні дані про вилучення спеціального спорядження, за допомогою якого можливий вхід на глибину.
В матеріалах справи відсутнє відповідне дослідження (іхтіологічне) засобу (предмету), за допомогою якого міг проводитися вилов живих біологічних ресурсів, характеристика цього предмету щодо віднесення його до категорії саме забороненого предмета лову... крім того відсутні об'єктивні дані про вилучену сітку її довжину, висоту розмір вічка, загальну цілісність та спроможність здійснення нею вилову, відсутня накладна про передачу вилучених живих біологічних ресурсів (риби) на відповідне зберігання суб'єкту підприємницької діяльності для зберігання та подальшої реалізації, дані про реалізацію швидкопсувного продукту, квитанція про оприбуткування, договір уповноваженого ФОП про надання такого виду послуги укладеного з Київським рибоохоронним патрулем. Проте існують дані, що сітка і риба передані на зберігання особі правопорушника.
За цих обставин ймовірні речові докази засобів, предмету лову та виловлених живих біологічних ресурсів для безпосереднього дослідження судом втрачено, а уповноважена посадова особа в належний спосіб та відведені процесуальні строки проігнорувала можливість створення відповідних додатків для обґрунтованості протоколу, а суд в свою чергу позбавлений можливості здійснювати доповнення чи зміну протоколу що розглядається.
В матеріалах справи відсутні відео та фото докази причетності ОСОБА_1 до подія, що йому інкримінуються, які беззаперечно могли мати місце о 12.00 годин на Канівському водосховищі поблизу с. Трахтемирів Черкаського району Черкаської області.
На думку захисника, протокол, супутні матеріали огляду та вилучення без застосування засобів фото відео фіксації з залученням лише одного (понятого), свідка, не можуть беззаперечно довести перед судом факту безумовності щодо відповідності дійсності обставин складеного протоколу, оскільки недотримання процесуальної форми викликає і створює обґрунтовані сумніви виключно сприйняття матеріалів адміністративної справи як реалізації бажаного за дійсне.
Посилається на рішення ЄСПЛ від 09.06.1998 у справі «Тайксейра де Кастор проти Португалії» та від 19.02.2009 у справі «Шабельник проти України».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився. Захисник Гончарук А.В. надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 і його захисника Гончарука А.В.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону суддею районного суду було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 4 ст. 85 КУпАП України встановлена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Частина ч. 4 ст. 85 КУпАП є бланкетною нормою, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів
Підпунктом 1 пункту 1 розділу IV Правил заборонено добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.
З об'єктивної сторони це адміністративне правопорушення характеризується у грубому порушенні правил рибальства, у тому числі рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності.
Повертаючись на обставин цієї справи, та надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зауважує, що у справі встановлено, що ОСОБА_1 проводив вилов риби в забрід сіткою з ліски та виловив рибу: «карась» - 6 шт., «лящ» - 2 шт., «плітка» - 16 шт., загальною вагою 13,5 кг., чим наніс збитки рибному господарству України у розмірі 37 808 грн.
Вказані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії КИ № 000549 від 30 березня 2025 року, складеного головним державним інспектором Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_2 .
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
З наведеної у цьому протоколі суті адміністративного правопорушення випливає, що у ОСОБА_1 були виявлені заборонені знаряддя лову - сіткоснастеві знаряддя лову-1 шт., а також водні живі ресурси - риба: карась-6 шт., лящ-2 шт, плітка-16 шт., загальною вагою 13,5 кг.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини також підтверджуються фактичними даними, що містяться у розрахунку збитків заподіяного рибному господарству в сумі 37 808,00 грн.
З власноручного запису ОСОБА_1 у цьому протоколі випливає, що він не оспорював обставини вилову ним риби, вказавши, що здійснював такі дії для власних потреб, не для продажу.
Актом огляду водних біоресурсів, вилучених відповідно протоколу № 000549 від 30.03.2025, зі змісту якого вбачається, що головним державним інспектором Гордовим О.Л. за участю ОСОБА_3 , в присутності ОСОБА_1 оглянуто водні біоресурси з метою визначення видового складу та способу вилучення їх з природного середовища. Надана для огляду риба на момент огляду знаходиться на березі Канівського водосховища. Видовий і кількісний склад риби наступний: «карась» - 6 шт., «лящ» - 2 шт., «плітка» - 16 шт., карась» - 3 кг, «лящ» - 2 кг, плітка - 8,5 кг. Оглянута риба має характері ознаки обвічковування в області зябрових кришок, часткова відсутність лускового покриву. Висновок: виходячи з вищевикладеного, оглянута риба виловлена з порушенням «Правил любительського рибальства», а саме: виловлена за допомогою рибальської сітки (а.с.4);
Розрахунком збитків заподіяних рибному господарству внаслідок незаконного добування, або знищення цінних видів риб та інших об'єктів водного промислу згідно такси Постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042 до протоколу № 000549 від 30.03.2025 скоєного ОСОБА_1 , а саме: за вилов риби виду «карась сріблястий» - 6 шт., вартістю 9486,00 грн; «лящ» - 2 шт., вартістю 3298,00 грн.; плітка - 16 шт., вартістю 25024,00 грн. (а.с.5);
Розпискою від 30.03.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 прийнято на відповідальне зберігання свіжовиловлену рибу: «карась» - 6 шт., «лящ» - 2 шт., «плітка» - 16 шт, загальною вагою 13,5 кг. (до рішення суду) (а.с.6);
Квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення №6, з якої вбачається, що Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області прийнято на зберігання сітку з ліски довжиною - 50м., висотою - 1,2м., діаметр вічка - 36мм., що була вилучена 30.03.2025 (а.с.7);
Планом-схемою місця скоєння адміністративного правопорушення.
Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд переконаний, що при ухваленні постанови судом першої інстанції щодо ОСОБА_1 дотримано стандарт доведення поза розумним сумнівом, оскільки сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване адміністративне правопорушення було вчинено і ОСОБА_1 є винуватим у його вчиненні.
Стороною захисту не спростовані встановлені фактичні обставини цієї справи. Отже немає обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, також відсутня реальна можливість іншої версії інкримінованої події.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_1 , через те що версія сторони захисту щодо відсутності умислу у нього на вчинення цього адміністративного правопорушення, була відкинута фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Попри твердження апелянта щодо недотримання процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення є неспроможними, оскільки вони спростовуються доказами, вивченими та проаналізованими в судовому засіданні.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми Закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, його направлення до суду тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу Гончарука А.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 червня 2025 року якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 85 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук