Провадження № 33/821/543/25 Справа № 711/5790/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Остапенко Ю. А. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
07 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Ткаченка О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Ткаченка О.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 22 червня 2025 року, близько 09:30 години, у м. Черкаси, по вул. Небесної Сотні (Леніна), 55, керував транспортним засобом «Toyota Highlander», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога ОСОБА_1 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери № 472484, № 472486, № 46811, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник Ткаченко О.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи.
Протокол про адміністративне правопорушення містить недостовірні дані щодо оформлення процедури відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Higlander, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Разом з тим, як вбачається з відеозаписів нагрудних камер працівників патрульної поліції та відео з мобільного телефону ОСОБА_1 , працівники поліції під'їхали до автомобіля останнього коли він стояв. Більш того, на даних відеозаписах зафіксовані покази працівника патрульної поліції, який підтверджує те, що ОСОБА_1 керування автомобілем не здійснював.
Суд в постанові також зазначає, що автомобіль Toyota Higlander, д.н.з. НОМЕР_1 був припаркований, а не здійснював рух.
Встановлення факту керування транспортним засобом є обов'язковою умовою наявності об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яку відеозаписи чи матеріали, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем та обставини його зупинки у матеріалах справи відсутні.
В порушення норм Інструкції, працівниками патрульної поліції у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 виконувати їх незаконну вимогу їхати з ними до ТЦК та СП зазначили неіснуючі ознаки наркотичного сп'яніння останнього у вигляді звужених зіниць очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно наявних відеозаписів з нагрудних камер патрульної поліції та з мобільних телефонів ОСОБА_1 і його дружини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками патрульної поліції перебував у сонцезахисних окулярах і встановити ознаку звуження зіниць очей, які не реагують на світло неможливо було. Крім того, щодо ознаки тремтіння рук пальців, зазначає що ОСОБА_1 надавав працівникам патрульної поліції свої документи, отримував від них протокол, розписувався у документах, які йому надавали останні і жодних зауважень не надходило.
У працівників патрульної поліції підстав стверджувати, що поведінка ОСОБА_1 не відповідала обстановці також не було. Останній виконував всі законні вимоги працівників патрульної поліції, мова була чітка, зрозуміла та лаконічна.
Про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння також свідчать матеріали з КНП «ЧОПДН» щодо проведеного медичного огляду ОСОБА_1 та хіміко-токсичних досліджень біологічних матеріалів, які вказують про відсутність будь-яких ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння чи перебування ОСОБА_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та реакцію.
ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження зазначає про те, що оскаржувану постанову від 08.09.2025 захисником ОСОБА_1 . Борейком О.І. отримано особисто у приміщенні суду 17.09.2025, тобто строк на її оскарження закінчується 27.09.2025, а враховуючи, що це вихідний день, то останнім днем на оскарження постанови суду є наступний робочий день, тобто 29.09.2025 Враховуючи, що апеляційну скаргу захисником Ткаченком О.А. подано 29.09.2025 через «Електронний суд», строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Ткаченка О.А., які підтримали подану апеляційну скаргу, просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову від 08.09.2025 захисником ОСОБА_1 адвокатом Борейком О.І. отримано особисто у приміщенні суду 17.09.2025, тобто строк на її оскарження закінчується 27.09.2025, а враховуючи, що це вихідний день, то останнім днем на оскарження постанови суду є наступний робочий день, тобто 29.09.2025 Враховуючи, що апеляційну скаргу захисником Ткаченком О.А. подано 29.09.2025 через «Електронний суд», то строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369305 від 22.06.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до закладу охорони здоров'я КНП «КЗ ЧОПНД», від 22.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- витягу з бази ІПНП про наявність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чинного посвідчення водія НОМЕР_2 ;
- довідкою старшого інспектора з ОД відділу АП УПП в Черкаській області майора поліції Р. Бойка від 23.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом календарного року за ст. 130 КУпАП не притягувався;
- рапорта поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП капрала поліції В. Хмари від 22.06.2025, відповідно до якого працівниками поліції було виявлено автомобіль «Toyota Highlander», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , припаркований з порушенням п. 15.9.д ПДР України, за що на водія згодом винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Під час спілкування з водієм у нього зафіксовані ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим йому запропонували пройти медичний огляд. Водій не відмовлявся прямо, однак тривалий час не надавав відповіді, затягував процес та не залишав транспортний засіб, заперечуючи факт керування ним. Перегляд відеозапису з камер «Безпечне місто» підтвердив, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. У зв'язку з поведінкою ОСОБА_1 , що була спрямована на затягування часу, незважаючи на неодноразові роз'яснення та попередження поліції, на водія зрештою майже через годину було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, на якому зафіксовано момент виявлення поліцейським екіпажем транспортного засобу «Toyota Highlander», номерний знак державної реєстрації НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що був припаркований з порушенням правил дорожнього руху, а саме здійснив зупинку у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки 1.1 менше ніж 3 м, чим порушив п. 15.9.д ПДР України. Після встановлення особи водія, як виявилося - ОСОБА_1 , та тривалого спілкування з ним, під час якого ОСОБА_1 всіляко заперечував будь-яке порушення ПДР зі свого боку і перекладав відповідальність за те, що він не може рухатись далі, на працівників поліції, які перекрили йому дорогу, стосовно водія все ж було винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також в ході спілкування з водієм у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. У зв'язку з цим ОСОБА_1 поліцейські запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі - КНП «ЧОПНД» у лікаря-нарколога. Однак водій тривалий час не надавав відповіді, відмовлявся залишати власний транспортний засіб і заперечував факт керування ним. За допомогою оперативного перегляду поліцією відеозапису з камер спостереження системи «Безпечне місто» було підтверджено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, про що повідомили самого водія. Незважаючи на це, водій продовжував відмовлятися залишити транспортний засіб і не реагував на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння та проїхати до закладу охорони здоров'я, постійно змінюючи тему розмови. За наслідками поведінки ОСОБА_1 , що полягала в умисному затягуванні часу, на водія склали адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи поведінку та вислови ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозаписах, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 , в такий спосіб, намагається ухилитися від проходження запропонованого поліцією огляду, а тривале ігнорування вимог поліції, небажання виходити з автомобіля і спілкуватися з поліцією безпосередньо, відшукання різноманітних відмовок і наполягання на прибутті до медичного закладу власним транспортним засобом свідчить про затягування часу водієм і пасивну демонстрацію відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а саме в КНП «ЧОПНД» (Черкаському обласному психоневрологічному диспансері), оскільки працівники поліції неодноразово уточнювали чи відмовляється він від такого огляду і повідомили про наслідки відмови - складання адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП. Більш того, сам ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції постійно змінював тему розмови і ніяк не реагував на заклики вийти з автомобіля та проїхати до медичного закладу службовим транспортом поліції, при цьому жодного разу не надав чіткої відповіді щодо згоди чи відмови від проходження огляду на стан наркотичного огляду у встановленому законом порядку, з чим погоджується апеляційний суд.
Судом першої інстанції звернено увагу, що транспортний засіб «Toyota Highlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , був виявлений працівниками поліції о 09:14 годині. Як зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, о 09:51 годині ОСОБА_1 вперше було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі - КНП «ЧОПНД» у лікаря-нарколога. Водій чіткої відповіді не надав, а до 10:10 години йому неодноразово повторювали цю пропозицію. Разом з тим, ОСОБА_1 за весь час спілкування з працівниками поліції так і не надав конкретної відповіді, а навпаки - ставив одні і ті ж зустрічні питання, на які раніше вже отримував відповіді, наполягав на тому, що поліцейські погрожують йому (хоча жодного подібного вислову від поліцейських на адресу ОСОБА_1 за увесь час спілкування не пролунало), через що він здійснив повідомлення на лінію «102» та вимагав дочекатися приїзду слідчо-оперативної групи. Таку поведінку правопорушника судом першої інстанції оцінено як умисні, цілеспрямовані дії, спрямовані на ухилення від проходження медичного огляду.
Вважаю, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано неналежними та недопустимими доказами копії документів з КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» щодо проходження ОСОБА_1 у подальшому огляду за самозверненням з діагнозом - тверезий, оскільки дані докази не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря у присутності поліцейського.
Слід зазначити, що вказані докази могли мати доказове значення лише у випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності на керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. В даному випадку ОСОБА_1 притягується до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленого порядку огляду.
Судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив обґрунтований висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи.
Будь яких порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції чи КУпАП, які б слугували підставою для скасування постанови місцевого суду, апеляційним судом не встановлено.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є неприйнятними та спростовуються відеозаписом з інтегрованої системи відеоспостереження «Безпечне місто», яким зафіксовано рух автомобіля під керування ОСОБА_1 , а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, на яких ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейським, що рухався з лікарні додому.
Посилання захисника про те, що були відсутні підстави для освідування є неспроможними, оскільки згідно даних відеозапису ОСОБА_1 було повідомлено про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння та про необхідність пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він відмовився.
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на вимогу працівника поліції.
Об'єктивних причин відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння апеляційним судом не встановлено.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки склад вчиненого знайшов своє підтвердження під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції. Ураховується практика Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване судове рішення не вимагає детальної відповіді на всі доводи висловлені сторонами, воно має дозволяти вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідає положенням ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Ткаченка О.А. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба