13 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 711/3246/25
Провадження № 22-ц/821/1888/25
Категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Черкаській області, Черкаська обласна прокуратура, Державна казначейська служба України,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка Олега Федоровича та ОСОБА_2 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування шкоди,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Нестеренко О. Ф. в судовому засіданні, яке відбулось 15 серпня 2025 року в Придніпровському районному суді м. Черкаси у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування шкоди, надав заяву про забезпечення доказів.
В заяві про забезпечення доказів представники заявника просили призначити судову психологічну експертизу та на її вирішення поставили ряд питань.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.08.2025 клопотання представників ОСОБА_1 - адвокатів Нестеренка О. Ф. та Шевченка А. Г. про забезпечення доказів повернуто без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в заяві про забезпечення доказів зазначено, що у адвоката Нестеренка О. Ф. наявний електронний кабінет в ЄСІТС 242901954 та у адвоката Шевченка А. Г. наявний електронний кабінет в ЄСІТС 2333402178.
Суд наголосив, що відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Суд першої інстанції вказав, що адвокати Нестеренко О. Ф. та Шевченко А. Г. мали звернутися до суду з заявою про забезпечення позову через підсистему «Електронний суд», а не надавати його безпосередньо в судовому засіданні.
На підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд повернув заяву про забезпечення доказів без розгляду.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, представники ОСОБА_1 - адвокати Нестеренко О. Ф. та Шевченко А. Г. 11.09.2025 звернулися до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Просять ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.08.2025 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив заяву про забезпечення доказів на відповідність вимогам ст. ст. 116, 117 ЦПК України та незаконно, і необґрунтовано виснував, що ця заява має бути подана суду виключно в електронній формі з використанням підсистем «Електронний суд».
Вказують, що згідно приписам ч. 8 ст. 14 ЦПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Однак, суд першої інстанції вищевказане залишив поза увагою.
Зазначають, що заява повністю відповідає вимогам ст. ст. 182, 183 ЦПК України, проте судом першої інстанції ці норми застосовані з істотним порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного і необґрунтованого судового рішення.
24.09.2025 через підсистему «Електронний суд» Державна казначейська служба України на адресу Черкаського апеляційного суду подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що не погоджується з вимогами апеляційної скарги у повному обсязі та вважає ухвалу суду першої інстанції винесену з дотриманням норм процесуального права, при всебічно з'ясованих обставинах справи з урахуванням правової позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах і такою, що належить залишити без змін.
У відзиві зазначається, що з клопотання представників позивача від 15.08.2025, а також з апеляційної скарги від 11.09.2025 адвокат Нестеренко О. Ф. має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» за ІПН НОМЕР_1 .
Проте, за даними підсистеми «Електронний суд» кабінет за кодом 242901954 станом на 23.09.2025 не зареєстровано.
Отже, адвокат Нестеренко О. Ф. не має зареєстрованого кабінету в підсистемі «Електронний суд».
З огляду на наведене, суд першої інстанції правомірно повернув заяву про забезпечення доказів без розгляду з огляду на приписи абз. 2 ч. 4 ст. 117 ЦПК та абз. 2 ч. 4 ст. 183 ЦПК, оскільки один з представників позивача не має зареєстрованого кабінету в підсистемі «Електронний суд».
24.09.2025 Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області через підсистему «Електронний суд» надіслало на адресу Черкаського апеляційного суду заяву про приєднання до відзиву Державна казначейська служба України на апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Представником позивача адвокатом Нестеренком О. Ф. 15.08.2025 в судовому засіданні подано заяву про забезпечення доказів.
29.08.2025, повертаючи заяву про забезпечення доказів без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що адвокати Нестеренко О. Ф. та Шевченко А. Г. мали звернутися до суду з даною заявою через підсистему «Електронний суд», а не надавати її безпосередньо в судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення заяви представникам заявника з наступних причин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Частина 1 ст. 117 ЦПК України містить перелік вимог до заяви про забезпечення доказів, а саме у заяві необхідно зазначити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; перелік документів, що додаються до заяви.
Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Суд повертає заяву про забезпечення доказів заявнику також встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч. 4 ст. 117 ЦПК України).
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, передбачених ЦПК України. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) воно визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
За правилом п. 16 Положення про ЄСІТС процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (ч. 4 ст. 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).
Абзац 1 ч. 8 ст. 14 ЦПК України передбачає, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Із аналізу наведених положень також можливо зробити висновок, що процесуальне законодавство встановлює певний перелік осіб, які в силу закону зобов'язані мати зареєстрований електронний кабінет. До таких відноситься і адвокати.
Як вбачається з заяви про забезпечення доказів, адвокати Нестеренко О. Ф. та Шевченко А. Г. зазначили про наявність електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд».
Підставою повернення заяви про забезпечення доказів без розгляду, суд першої інстанції вказав саме неподання адвокатами даної заяви через підсистему «Електронний суд», а надання її безпосередньо в судовому засідання та не додержання вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 183 ЦПК України.
З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не може погодитися, оскільки цивільне процесуальне законодавство передбачає спосіб подання до судів документів, в тому числі і процесуальних документів, як у письмовій формі, так і з використанням комунікації (обмін документами) в електронній формі між учасниками судового процесу, між судом та учасниками справи із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Щодо посилання у відзиві Державної казначейської служби України про те, що адвокат Нестеренко О. Ф. не має зареєстрованого кабінету в підсистемі «Електронний суд», що є підставою для повернення заяви без розгляду, апеляційний суд зазначає наступне.
Апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи наявна квитанція № 3578339 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, яка додана до додаткових пояснень Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.05.2025, в якій чітко зазначено про доставлення ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 (а.с. 69).
Перевіривши наявність зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС адвоката Нестеренка О. Ф., апеляційний суд встановив його наявність в підсистемі «Електронний суд», який зареєстрований 24.10.2022 13:21.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при реалізації положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 29.08.2025 - скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представників ОСОБА_1 - адвоката Нестеренка Олега Федоровича та ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 серпня 2025 року- скасувати.
Матеріали справи № 711/3246/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області, Черкаської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про відшкодування шкоди направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков